2.3 Оформлення ілюстрацій
У процесі оформлення курсової роботи часто використовують наочні ілюстративні матеріали у вигляді діаграм, графіків, схем тощо.
Для всіх ілюстрацій прийнято єдине слово «Рисунок», після якого вказують номер рисунка та тематичну назву. Кожну ілюстрацію у курсовій роботі слід нумерувати арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номерів розділу та порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою (наприклад, Рисунок 1.1). Номер ілюстрації та її назва розміщуються під ілюстрацією посередині тексту. При посиланні на ілюстрацію у тексті курсової роботи називають її назву та номер. При повторному посиланні на ілюстрацію використовують скорочене слово «дивись» (наприклад, «див. рисунок 2.3»).
Всі ілюстративні матеріали у курсовій роботі розміщують після тексту одразу після посилання на них, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Ілюстрацію (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, тоді дана ілюстрація розміщується в додатку, можлива ситуація використання альбомного параметру листа. При цьому обов’язково в тексті повинно бути посилання на даний додаток. Назви таблиць друкують 14-м розміром шрифту Times New Roman через півтора міжрядкові інтервали, посередині листа (наприклад, Рисунок 2.3 – Організаційна структура підприємства)
При оформленні ілюстрацій рекомендується використовувати шрифт Times New Roman розміром 12 пт через один міжрядковий інтервал.
Приклад оформлення ілюстрації представлено на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Методи вимірювання продуктивності праці
Усі використовувані в тексті ілюстрації, схеми, діаграми та графіки повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані.
2.4 Оформлення формул, приміток, посилань
Формули розміщують в тексті по ходу викладення. Вище і нижче формулу виділяють одним вільним рядком. Формули, що наводяться у курсовій роботі, нумеруються арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер указують на рівні формули в дужках, в крайньому правому положенні рядка. При написанні формул застосовують символи, установлені стандартами або загальноприйняті в літературі. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони задані в формулі. Пояснення значення кожного символу необхідно розпочинати з нового рядка з абзацу. Перший рядок пояснення починають словом «де» без двокрапки. Наприклад, загальні річні витрати визначаються формулою:
З = Е * С + Се, (2.1)
де С - собівартість річної програми;
Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних витрат;
Се - річні витрати в експлуатації (амортизаційні відрахування і додаткові експлуатаційні витрати).
Посилання в тексті на порядковий номер формули дають у круглих дужках, наприклад: ... у формулі (2.1).
При написанні курсової роботи може з’явитися потреба у примітках до тексту або до таблиць. Такі примітки несуть довідкову або пояснювальну інформацію. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Слово примітка друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки, з великої літери подається текст примітки.
Посилання на літературу пишуться у квадратних дужках, де вказується номер джерела інформації зі списку використаної літератури і сторінки, з яких взята інформація. Наприклад: [4, 34-35].