ТЕМА: НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

ПЛАН:

1. Загальна характеристика економіч­ного мислення українців

1. Вплив віросповідування на розвиток економічного мислення

2. Значення козацького волелюбства на формування підприємливості

2. Порівняльна характеристика менталіте­ту українця і західноєвропейця

3. Національний характер українця і підприємництво

4. Роль української ментальності у розвитку підприємництва

   0. 4.1. Індивідуалізм

   1. 4.2. Екзекутивність

   2. 4.3. Інтровертивність

   3. 4.4. Емоційно-естетична домінанта

   4. 4.5. Толерантність

1. Загальна характеристика економіч­ного мислення українців

Питання національних традиції підприємницької діяльно­сті має важливе значення в сучасному розгляді проблеми розвитку економічного мислення українців. Це пов'язане з тим, що більшість економічних напрямків діяльності людини в сфері бізнесу, а також форми його здійснення в нашій країні запозичені з високорозвинених країн Заходу. Саме «високорозвиненість» цих країн і є своєрідною метою розвитку України як самостійної держави. Базується ця високорозвиненість як на високому рівні розвитку економіки, так і на високому рівні розвитку культури, що не може існувати одне без одного.

Формування національних рис українського економіч­ного менталітету, як свідчить історія, здійснювалося на постійних пошуках способів виживання у будь-яких, навіть, найскладні­ших обставинах (поневолення, війни, голод, економічна криза тощо).

Українські вчені М.Костомаров, М.Грушевський, Н.Липинський, Дм.Чижевський, А.Макаренко, а також сучасні психологи та педагоги виділяють 4 ознаки, що історично були властиві менталітету українського народу, йоги психічному складу:

• зосередженість особи на фактах і проблемах внутріш­нього, особистісно-індивідуального світу;

• сентиментальність, чутливість, любов до природи, есте­тизм народного життя, культуротворчість;

• прагнення до особистої свободи, але без належного спрямування до державності;

• перевага емоційного, чуттєвого над інтелектуальним, раціональним.

Психологічно наш народ переживає період сумнівів, навіть зневіри. Нація ніяк не може позбутися «комплексу» економічної та політичної неповноцінності. Погіршення еко­номічної ситуації культивує закомплексованість на «економіч­не хуторянство».

Тривалий стан державної залежності від Союзного цент­ру, брак самостійних надійних економічних підходів, майже повна відсутність активної національної еліти тяжіє сьогодні над усім українським суспільством. Нація, яка задовольняється провінційним існуванням, не має перспектив на майбутнє.

Оскільки, головна проблема української нації зараз - ви­жити, - слід звернути увагу на інстинкт самозбереження, який закладений у структуру людської психіки.

Інстинкт економічного самозбереження – це внутрішнє чуття, яке дозволяє знайти вихід з будь-якої економічної про­блеми.

Коли людині і нації є що втрачати, вони по­чинають активно діяти з метою покращення економічного становища. Нація завжди відчуває свою відповідальність, намагається не допустити економічного хаосу й розвалу національної економіки.

У природі українців закладена висока духовність, яка дозволяє жити і діяти в будь-якій, навіть в найскладнішій, соціально-економічній ситуації. Наполеглива праця, самодисципліна, розумна ощадливість – це ті ресурси української економічної ментальності, які мають в умовах ринкової економіки важливе значення.

Економічні цінності української нації історично були пов’язані з її хліборобською економічною культурою. Українці вчилися культивувати рослини, створювати й виробляти знаряддя праці. Землеробство вимагало напруження і працелюбності.

Важливе значення мали творчість й винахідливість, адже треба було вдосконалювати хліборобську техніку, поліпшувати якості рослин, пристосовувати їх до потреб людини.

Типовими рисами українського селянина стали терпляча мовчазна відвага, передбачливість, скромність, обережність, невідступність від обраного напрямку. Постійна потреба в подоланні труднощів сприяла формуванню сильної і самобутньої української ментальності, що вистояла в тяжких випробуваннях.

Разом з тим, чужа державна ідеологія довгі роки сприяла засвоєнню українцями чужих ідей, поглядів та цінностей. Комплекс неповноцінності переслідує українців і в незалежній Українській державі. Проявляється безініціативність, приймати самостійні рішення та нести за них відповідальність.