5.4 Засоби забезпечення, що використовують стандарти

Забезпечення робіт зі стандартизації за допомогою стандартів можна досягнути різними способами залежно від сфери застосуван­ня та використовуваних технологій. Наприклад:

• стандартизовані послуги на рівні інтерфейсу;

• вміст даних під час використання загальних послуг;

• формати пересилання даних.

Стандарт для послуг на рівні інтерфейсу визначає в загальних термінах вміст певних частин словника інформаційних ресурсів, ви­значення словника інформаційних ресурсів та послуги, за допомо­гою яких до їх вмісту може бути забезпечено доступ та маніпулю­вання.

8

ДСТУ 3302—96

Стандарт вмісту даних визначає у точних термінах вміст якоїсь частини словника інформаційних ресурсів відповідно до певного за­пропонованого методу моделювання даних. Послуги, які можуть на­даватися для цих даних (разом з семантикою таких послуг), можуть явно чи неявно входити до спільних послуг маніпулювання даними, пов'язаних з цим методом моделювання даних.

Стандарт для формату пересилання даних є стандартом, роз­робленим для полегшення взаємодії кількох реальних систем за до­помогою стандартизації форматів різних типів повідомлень, які поси­лаються з однієї реальної системи в іншу. Формат пересилання да­них може бути конкретизований стосовно сфери застосування.

6 Вміст даних системи словників інформаційних ресурсів

6.1 Рівні даних

В основу структури системи словників інформаційних ресурсів покладено поняття чотирьох рівнів даних і пов'язаних з ними трьох «пар рівнів». Призначенням цих чотирьох рівнів даних є забезпечен­ня можливості поширення типів даних, які можуть зберігатися в словнику інформаційних ресурсів.

Розуміння рівнів та пар рівнів є вирішальним для розуміння то­го, як словник інформаційних ресурсів співвідноситься зі своїм се­редовищем та як система словників інформаційних ресурсів надає послуги своїм користувачам.

6.2 Поняття типів та примірників

Мови програмування та системи керування базами даних (СКБД) використовують різні підходи до відокремлення програм від даних.

Тип даних визначається або у програмі, або у спеціальній мові (у випадку СКБД), яка використовується для визначення даних. Це визначення типу даних по суті створює відкритий контейнер даних. Він ідентифікується або як тип запису, або як таблиця, або іншим способом.

Прикладні програми посилаються на тип даних у завантажному модулі програми. Коли такі програми виконуються, вони викликати­муть дані (кожне з яких іноді називається примірником) для зане­сення до файлу чи до бази даних.

Якщо є потреба доступу до конкретного типу даних, то у прог­рамі слід посилатися на тип даних і послідовно вибирати конкретні примірники цього типу.

9

ДСТУ 3302-96

ДСТУ 3302—96

Поняття рівнів даних системи словників інформаційних ресурсів є розширенням поняття типу даних і поняття примірника.

6.3 Контейнери даних

Поняття контейнера даних відрізняється від понять типу чи схе­ми. Контейнер даних — це ділянка віртуальної пам'яті, в якій можуть бути записані примірники даних. Контейнер даних може містити дані або бути порожнім.

Типи даних описуються мовою визначення даних. Контейнер даних може бути порожнім у будь-який момент часу. Примірники типу можуть бути записані лише після створення контейнера.

Сукупність правил, що керують тим, як примірники даних у кон­тейнері даних повинні відповідати типам даних, з якими вони пов'я­зані, називається методом моделювання даних. З кожною парою рів­нів можуть бути пов'язані один чи більше методів моделювання да­них.

Семантика кожної послуги, передбаченої для пари рівнів, по­винна бути конкретною для кожного методу моделювання даних.