- •Передмова
- •Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України
- •Система стандартів з баз даних
- •Ресурсів
- •1 Галузь використання
- •2 Нормативні посилання
- •4 Графічні зображення
- •5 Структура стандартів для системи словників інформаційних ресурсів
- •5.1 Призначення стандартів
- •5.2 Стандарти для системи словників інформаційних ресурсів
- •5.2.1 Види інтерфейсів
- •5.2.2 Метод моделювання даних
- •5.2.3 Формати обміну даними
- •5.3 Забезпечення сфер застосування
- •5.4 Засоби забезпечення, що використовують стандарти
- •6 Вміст даних системи словників інформаційних ресурсів
- •6.1 Рівні даних
- •6.2 Поняття типів та примірників
- •6.3 Контейнери даних
- •6.4 Ідентифікування рівнів даних
- •6.4.1 Основний рівень
- •6.4.3 Рівень словника інформаційних ресурсів
- •6.4.4 Прикладний рівень
- •6.5.2 Пара рівня словника інформаційних ресурсів
- •6.5.3 Пара прикладного рівня
- •6.6 Роль методів моделювання даних
- •7 Засоби системи словників інформаційних ресурсів
- •7.1 Основні засоби керування базами даних
- •7.1.1 Запровадження обмежень
- •7.1.2 Керування доступом
- •7.1.3 Контрольний журнал
- •7.1.5 Цілісність бази даних
- •7.1.6 Засоби запитів та виведення звітів
- •7.1.7 Доступ до віддалених даних
- •7.2.1 Іменування
- •7.2.2 Статус вмісту словника
- •7.2.3 Керування життєвим циклом інформаційної системи
- •7.2.4 Керування версією
- •7.2.5 Виділення розділів
- •7.2.6 Виділення підмножин
- •7.2.7 Створення копії
- •7.2.8 Аналіз впливу на шлях запиту
- •8 Інтерфейси системи словників інформаційних ресурсів
- •8.1 Розміщення інтерфейсів
- •8.2 Опис інтерфейсу
- •8.2.1 Інтерфейс системи словників інформаційних ресурсів типу лроцесор-процесор
- •8.2.2 Екранний інтерфейс
- •8.2.3 Інтерфейс командної мови
- •8.3 Використання послуг системи словників інформаційних ресурсів у послугах бази даних
- •8.4 Експорт та імпорт даних системи словників інформаційних ресурсів
- •8.5 Послуги, забезпечені інтерфейсами
5.4 Засоби забезпечення, що використовують стандарти
Забезпечення робіт зі стандартизації за допомогою стандартів можна досягнути різними способами залежно від сфери застосування та використовуваних технологій. Наприклад:
стандартизовані послуги на рівні інтерфейсу;
вміст даних під час використання загальних послуг;
формати пересилання даних.
Стандарт для послуг на рівні інтерфейсу визначає в загальних термінах вміст певних частин словника інформаційних ресурсів, визначення словника інформаційних ресурсів та послуги, за допомогою яких до їх вмісту може бути забезпечено доступ та маніпулювання.
8
ДСТУ 3302—96
Стандарт вмісту даних визначає у точних термінах вміст якоїсь частини словника інформаційних ресурсів відповідно до певного запропонованого методу моделювання даних. Послуги, які можуть надаватися для цих даних (разом з семантикою таких послуг), можуть явно чи неявно входити до спільних послуг маніпулювання даними, пов'язаних з цим методом моделювання даних.
Стандарт для формату пересилання даних є стандартом, розробленим для полегшення взаємодії кількох реальних систем за допомогою стандартизації форматів різних типів повідомлень, які посилаються з однієї реальної системи в іншу. Формат пересилання даних може бути конкретизований стосовно сфери застосування.
6 Вміст даних системи словників інформаційних ресурсів
6.1 Рівні даних
В основу структури системи словників інформаційних ресурсів покладено поняття чотирьох рівнів даних і пов'язаних з ними трьох «пар рівнів». Призначенням цих чотирьох рівнів даних є забезпечення можливості поширення типів даних, які можуть зберігатися в словнику інформаційних ресурсів.
Розуміння рівнів та пар рівнів є вирішальним для розуміння того, як словник інформаційних ресурсів співвідноситься зі своїм середовищем та як система словників інформаційних ресурсів надає послуги своїм користувачам.
6.2 Поняття типів та примірників
Мови програмування та системи керування базами даних (СКБД) використовують різні підходи до відокремлення програм від даних.
Тип даних визначається або у програмі, або у спеціальній мові (у випадку СКБД), яка використовується для визначення даних. Це визначення типу даних по суті створює відкритий контейнер даних. Він ідентифікується або як тип запису, або як таблиця, або іншим способом.
Прикладні програми посилаються на тип даних у завантажному модулі програми. Коли такі програми виконуються, вони викликатимуть дані (кожне з яких іноді називається примірником) для занесення до файлу чи до бази даних.
Якщо є потреба доступу до конкретного типу даних, то у програмі слід посилатися на тип даних і послідовно вибирати конкретні примірники цього типу.
9
ДСТУ 3302-96
ДСТУ 3302—96
Поняття рівнів даних системи словників інформаційних ресурсів є розширенням поняття типу даних і поняття примірника.
6.3 Контейнери даних
Поняття контейнера даних відрізняється від понять типу чи схеми. Контейнер даних — це ділянка віртуальної пам'яті, в якій можуть бути записані примірники даних. Контейнер даних може містити дані або бути порожнім.
Типи даних описуються мовою визначення даних. Контейнер даних може бути порожнім у будь-який момент часу. Примірники типу можуть бути записані лише після створення контейнера.
Сукупність правил, що керують тим, як примірники даних у контейнері даних повинні відповідати типам даних, з якими вони пов'язані, називається методом моделювання даних. З кожною парою рівнів можуть бути пов'язані один чи більше методів моделювання даних.
Семантика кожної послуги, передбаченої для пари рівнів, повинна бути конкретною для кожного методу моделювання даних.
