Ремонт та переоцінка необоротних активів

Відповідно до П(С)БО 7 бухгалтерський облік витрат на ремонт, обслуговування ОЗ, в результаті яких відновлюються, зберігаються чи підтримуються на попередньому рівні майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання відремонтованого об’єкта, відносяться до витрат звітного періоду. Витрати, пов’язані з модернізацією основних засобів, які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання відремонтованих об’єктів, додаються до первісної вартості відремонтованих об’єктів [48].

Витрати, пов’язані з удосконаленням нематеріальних активів, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод збільшують вартість таких об’єктів, а витрати, що здійснюються для підтримання в придатному стані – включаються до витрат звітного періоду [49].

Податковий кодекс регламентує списання витрат на ремонт в залежності від вартості ремонтних робіт:

• первісна вартість об’єкта збільшується на суму витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням ОЗ, що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року;

• сума ремонтних робіт, що перевищує встановлену ПКУ 10-ти відсоткову межу, відноситься до витрат звітного податкового періоду, в якому ремонт та поліпшення були здійснені (знову ж таки при умові зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання відремонтованого об’єкта), п.146.11. ПКУ.

Кодексом не регламентовано списання ремонтних витрат для нематеріальних активів.

Переоцінка НА в бухгалтерському обліку може проводитись підприємством не частіше одного разу на рік у випадку, коли балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої. Сума дооцінки залишкової вартості включається до складу додаткового капіталу (за кредитом рах. 423). Сума уцінки зменшує додатковий капітал, а у випадку перевищення розміру уцінки над кредитовим сальдо по рах.423 - списується на витрати (за дебетом рах. 975). Якщо після уцінки підприємство проводить дооцінку основних засобів, на суму попередніх витрат визнається дохід (за кредитом рах. 746), решта до оцінки списується на додатковий капітал (за кредитом рах. 423) [48; 49].

Результати проведеної до 1 січня 2010р. переоцінки за П(С)БО 7 враховувались при інвентаризації об’єктів станом на 1 квітня 2011р. З 1 квітня 2011р. облік НА ведеться з урахуванням «податкової переоцінки» - індексації.

Платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об’єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості ОЗ, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

К_і = [I_(а-1) - 10]:100, (2.2)

де І_(а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення К_і не перевищує одиниці, індексація не проводиться (тобто індекс річної інфляції для проведення індексації має бути більший 110).

Збільшення вартості об’єктів ОЗ, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року (п.146.21. ПКУ).