Амортизація необоротних активів
Амортизації підлягають ОЗ та нематеріальні активи, що використовуються в господарській (виробничій) діяльності (п. 144.1. ПКУ). Інші необоротні матеріальні активи, менші на момент оприбуткування від 2500 грн., списуються на витрати без нарахування амортизації.
Як у бухгалтерському, так і в податковому обліку вартість НА, що амортизується, визначаться наступним чином:
,
(2.2)
де П\В – первісна (переоцінена) вартість об’єкта;
ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкта, встановлена підприємством на момент передачі його в експлуатацію, що розраховується як очікувана сума компенсації в результаті продажу (ліквідації) об’єкта по завершенню строку корисного використання.
Амортизація НА проводиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.
При визначення строку корисного використання враховують: очікуваний термін використання об'єкта, передбачуваний фізичний та моральний знос, правові та інші обмеження щодо строку використання, інші фактори (п. 145.1.3 ПКУ). Мінімально допустимий строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ (для нематеріальних активів - строк дії права користування) чітко регламентовано пунктом 145.1 ПКУ. Він може переглядатись в разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об’єкта, але при цьому не може бути меншим, ніж визначено Кодексом.
До особливостей нарахування амортизації ОЗ в рамках чинного ПКУ можна віднести:
амортизуються витрати на проведення ремонту та інших видів поліпшення ОЗ, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року (зазначені витрати обліковуються в складі відремонтованого об’єкта);
капітальні інвестиції, отримані з бюджету у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування, амортизуються за умови визнання доходів від використання такого цільового фінансування пропорційно сумі нарахованих доходів (при цьому цільове фінансування на придбання виробничих об’єктів від інших інвесторів, благодійників тощо теж враховується);
амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об’єктом визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу;
нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації;
амортизація починає нараховуватись з місяця, наступного за місяцем передачі ОЗ в експлуатацію, припиняється – з наступного місяця після списання об'єкта з балансового обліку;
при змінах методу нарахування амортизації (крім виробничого методу), строку корисного використання об’єкта амортизація нараховується з місяця, наступного за місяцем, в яком відбулись ці зміни;
підлягає амортизації сума проведеної за податковими правилами індексації ОЗ та ін.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:
утримання ОЗ, що знаходяться на консервації;
ліквідацію ОЗ;
придбання/самостійне виготовлення, ремонт, або інші поліпшення невиробничих ОЗ тощо (при цьому, термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку);
витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів, на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
вартість гудвілу.
Амортизація ОЗ нараховується із застосуванням наступних методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого (п. 145.1.5. ПКУ).
Обраний метод затверджується наказом керівника підприємства.
Приклад. Оприбутковано ОЗ вартістю 42000 грн., строк корисного використання - 4 роки, очікувана ліквідаційна вартість по завершенню експлуатації – 600 грн. Планова потужність об’єкта становить 120000 одиниць продукції.
1. Прямолінійний. Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. Розрахунок місячної суми амортизації за умовою попереднього прикладу:
А міс. = (42000 - 600) : 4роки : 12міс. = 862,5 (грн.).
2. Зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість. Застосовується у випадку необхідності прискореної амортизації.
За даними попередньої умови річна норма амортизації :
(або
66 %).
Місячний відсоток амортизації (одна дванадцята частина річного) нараховується на залишкову вартість об’єкта на початок року.
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації (розрахована вище), що обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.
4. Кумулятивний. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт (Кк) розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.
Для даного ОЗ річна сума амортизації дорівнює:
Сума числа років корисного використання об’єкта: 4+3+2+1=10.
5. Виробничий. Приймається обліковою політикою платника податку у випадку, коли нерівномірне спрацювання ОЗ можна визначити через планову потужність. Місячна сума амортизації дорівнює добутку фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг) який підприємство очікує випустити (надати) з використанням цього об’єкта.
Виробнича ставка амортизації дорівнює:
ВС = (42000 – 600) :120000 = 0,345 (грн.).
Місячна величина амортизації дорівнює: 0,345 х [фактичний місячний обсяг продукції].
Зазначені методи не можуть застосуватись до всіх групп ОЗ, зокрема:
амортизація інших основних засобів, тимчасових (нетитульних) споруд, інвентарної тари, предметів прокату нараховується за прямолінійним та\або виробничим методами;
амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків: у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, що амортизується, та решта 50 відсотків - у місяці їх списання з балансу; в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості;
на земельні ділянки, природні ресурси, бібліотечні фоди, гудвіл амортизація не нараховується.
Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених податковим кодексом для основних засобів, протягом встановлених п. 145.1.1 ПКУ строків дії права користування відповідними нематеріальними активами.
Якщо строк дії права користування нематеріальними активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації (п.145.1.1. ПКУ)
При обранні методу за основу необхідно взяти критерій отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація доцільно нараховувати із застосуванням прямолінійного методу.
Під час розрахунку вартості, що амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:
- коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;
- коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.