1. Основні витрато утворюючі фактори pr-кампанії:

– її масштаб;

– наявність або відсутність досвіду організації PR-кампанії взагалі і подібних даної;

- характери і типи застосовуваних технологій;

- залученість «чужих» потужностей (у тому числі робочої сили);

- широта спектру вирішуваних завдань (наприклад, асортимент товарів або послуг, що «просуваються» даним проектом);

- можливість використання зв'язків з постачальниками та замовниками; ступінь впливу на певну кількість представників цільової групи (сильне, середнє, слабке, постійне, одноразове).

2. Основні тактики вкладень у pr-кампанії:

– пасивна (орієнтована на зразки, на громадську думку, на провелені раніше PR-кампанії);

– активна (пошук нестандартних рішень і шляхів вкладення коштів).

3. Види фінансового планування за характером й об’ємом витрат:

– «задовільне» планування (мінімальні вкладення, що дозволяють добитися якогось, не найкращого результату);

- «оптимізаційне» планування (спрямоване на мінімізацію ресурсів, максимізацію ефективності, максимізацію пропорції відносини ресурсів до витрат);

- аналітичне або стратегічне (напрям на реалізацію завдань, що характеризуються в майбутньому невизначеністю, процес планування ідеального майбутнього стану).

4. Основними принципами підготовки бюджету pr-кампанії:

– всі бюджетні видатки мають бути згруповані за цільовими статтями-програмами;

- кожна цільова стаття повинна мати відповідальну особу – виконавця;

- проект цільової статті повинен складатися з трьох документів: аналіз, фінансова інформація (фінансовий план), супровідні документи (копії контрактів, ліцензій тощо).

5. Методи конкретизації об’ємів асигнувань на PR-кампанію (Ю. Мурашко, слідом за І. Рожковим, виділяє їх за аналогією з рекламою):

- метод фіксовано виділеного відсотка;

- метод відповідності витратам конкурентів;

- метод максимальних витрат;

- метод максимального доходу;

- метод «мета-завдання».

С. Катліп до таких методів («контрольним факторам») додає наступне:

- сукупний дохід організації або наявні фонди;

- «неминучість конкуренції»;

- спільне завдання або мета;

- Прибуток або перевищення доходів над витратами.

6. Основні види витрат на pr-кампанію:

- витрати на попередній аналіз і дослідження;

- витрати на амортизацію;

- витрати на організацію подій;

- витрати на рекламну підтримку;

- інші витрати.

Дана схема не представляється нам оптимальною: по-перше, в ній змішуються різні підстави класифікацій, по-друге, на наш погляд, вона може бути доповнена. Можливо, більш доцільним є виділення двох основних складових бюджету: витрати на проект (саме в цю складову «лягають» практично всі види витрат, наведених Ю. Мурашко, на відносно самостійні цільові статті) і витрати на оплату праці учасників проекту (ця стаття може бути відсутньою, якщо проведення PR-кампанії ставиться як професійні обов'язки PR-відділу; ряд PR-агентств також не вказує цю статтю, включаючи ці статті витрат до витрат на проект).

У цілому бюджет (кошторис) PR-кампанії, як і її календарний план, є відносно самостійним документом, що підписується і візуються відповідними керівниками і службами.