2. Відновлений Hb – не містить кисню;

2. Окислений Hb (HbО2) – утворюється в результаті взаємодії відновленого Hb з киснем:

Hb + О₂ HbО₂ (оксигемоглобін).

Головною особливістю цієї реакції є її зворотність. В залежності від умов рівновага зміщується або в бік утворення оксигемоглобіну (в крові легень, яка має високу напругу кисню), або в бік дисоціації оксигемоглобіну (в крові тканин, де напруга кисню низька). Це забезпечує здатність гемоглобіну зв’язувати кисень в легенях та віддавати його тканинам.

Кисень зв’язується з гемом: чотири гема забезпечують зв’язування чотирьох молекул кисню однією молекулою гемоглобіну.

Валентність заліза при утворенні оксигемоглобіну не змінюється (Fe²⁺).

3. Карбгемоглобін (HbСО₂) – утворюється при взаємодії Hb з вуглекислим газом:

Hb + СО₂ HbСО₂ .

Ця реакція зворотня: карбгемоглобін утворюється в крові тканинних капілярів де присутня велика напруга вуглекислого газу, а в судинах легень, де напруга СО₂ низьке, карбгемоглобін навпаки дисоціює з утворенням СО₂, який виводиться з організму.

СО₂ взаємодіє з глобіном (аміногрупами амінокислот, що входять до його ланцюгів). При цьому зменшується спорідненість гемоглобіну до кисню  покращення віддачі кисню в тканинах, де утворюється карбгемоглобін.

4. Карбоксигемоглобін (HbСО) – утворюється при взаємодії гемо-глобіну з чадним газом (СО):

Hb + СО  HbСО.

Дана реакція є практично незворотньою, тому що спорідненість Hb до чадного газу в 300 разів більша, ніж до кисню. Саме тому карбоксигемоглобін є стійкою сполукою і дуже мало дисоціює. При отруєнні чадним газом кров не може нормально переносити кисень, тому що практично весь гемоглобін зв’язаний з СО. Сильне отруєння можна лікувати тільки замінним переливанням крові, ще людей можна помістити в спеціальну камеру, де підвищують парціальний тиск кисню  більша його концентрація в крові  зменшення гіпоксії.

5. Метгемоглобін – це гемоглобін в складі якого залізо трьохвалентне (Fe³⁺). До його утворення призводять сильні окисники. Метгемоглобін міцно зв’язує воду, але не може зв’язувати та переносити кисень.

8….Лейкоцитоз - збільшення кількості лейкоцитів у крові більше 10 000 в 1 мкл, а при постійно низькому вихідному рівні лейкоцитів (3000-5000 в 1 мкл) - до 8000-9000. Різке збільшення кількості лейкоцитів (більше 20 000 в 1 мкл) нерідко позначають терміном «гіперлейкоцитоз»,

Справжня поліцитемія (СП) (еритремія, хвороба Вакеза) — це хронічний гемобластоз, що походить із ушкодженої клітини — попередниці мієлопоезу, здатної до необмеженого диференціювання по 4 паростках, переважно еритроїдному.

Варіант 7

1….

2…

3…. Міоглобін — кисень-зв'язуючий білок скелетних м'язів та м'язів серця хребетних тварин.

Міоглобін скелетних м'язів і міоглобін міокарду (серцевого м'яза) дещо відрізняються за амінокислотною послідовністю. У практичній медицині цей факт використовується для визначення діагнозу інфаркта міокарду по появі специфічної «серцевої» форми міоглобіну (так само як і «серцевих» ізотипів деяких м'язових ферментів) в крові.

4…. Функції базофільних гранулоцитів крові і тканин: підтримка кровотоку в дрібних судинах; трофіка тканин і ріст нових капілярів; забезпечення міграції інших лейкоцитів у тканини; захист кишечника, шкіри і слизових оболонок при інфікуванні гельмінтами і кліщами; участь у формуванні алергічних реакцій. Базофільні гранулоцити здатні до фагоцитозу, міграції з кровоносного русла в тканини і пересуванню в них.

5…. 1.Утворення кровяної та тканинної протромбіназ

6…. Фактори згортання крові

Як уже говорилося, фактори згортання крові являють собою білки плазми крові. При написанні вони позначаються цифрами римського письма. Фактори згортання крові повинні завжди бути присутнім у ній, перебуваючи в стадії відсутності активності.

Порушення цілісності стінки кровоносної судини є поштовхом для початку реакційної ланцюга. У цьому ланцюзі фактори згортання крові починають ставати активними. Наприклад, спочатку починає працювати білок протромбін. Після цього він змінюється в білок тромбін. У свою чергу, тромбін сприяє розщепленню молекули фібриногену, яка має порівняно значні розміри. Розбиваючи молекулу фібриногену на більш дрібні частини, починається утворення з цих частин пружних ниток білка фібрин. Останній належить до категорії нерозчинних фібрилярних білків. Фахівцями з'ясовано, що в процесі згортання всього лише одного мілілітра крові кількість утворився тромбіну є достатнім для перетворення всього білка фібриногену, який міститься в трьох літрах крові людини. Однак в організмі тромбін виробляється лише в зоні порушення цілісності шкірного покриву.

Шляхи згортання крові розділяються на внутрішній і зовнішній, обумовлюючи відмінностями в механізмах пуску. Проте локалізація активації факторів згортання крові єдиний - це мембрана клітин, що зазнали пошкодження. Зовнішнє згортання крові відбувається за рахунок своєрідного тканинного фактора, що надходить в кровотік з судинних тканин. Через те, що даний фактор згортання крові надходить зовні, і шлях згортання крові називається зовнішнім.

Внутрішній шлях згортання крові обумовлений надходженням факторів згортання активного характеру, які є складовими рідини крові. Дане розмежування носить досить умовний характер, так як обидва шляхи в організмі тісно пов'язані один з одним.