1.2.Причини економічних коливань

Усі концепції можна поділити на дві групи: екстернальні та інтернальні. Екстернальні теорії шукають основні причини еконо­мічних коливань у чинниках, які лежать поза межами економічної сис­теми (війнах, революціях, відкритті нових земель, міграції робочої сили, наукових проривах, технологічних інноваціях, змінах цін на нафту, у політичному процесі тощо). І справді, такі важливі технічні нововведення, як залізниці, автомобілі й автомобільні шляхи, стали активними чинниками зростання виробництва, інвестиційної діяль­ності та зайнятості. Проте коливання ділової активності відбу­ваються значно частіше, ніж великі нововведення.

Деякі економісти пов'язують економічні коливання з таким зовнішнім чинником, як політичний процес. Політичні партії чи політики, котрі перебувають при владі, прагнуть перемогти на вибо­рах, і їхня економічна політика підпорядкована досягненню цієї ме­ти. Одразу після виборів політики не бояться зростання безробіття чи інфляції, бо вважають, що до наступних виборів люди забудуть про їхні обіцянки. Унаслідок та­ких дій політиків, на думку деяких учених, і формуються ділові ЦИКЛИ.

Однак значна частина економістів уважає, що економічні коли­вання породжуються силами, що діють усередині економічної системи. Всі зовнішні чинники реалізуються в економіці тільки через внутрішні сили. Економічні теорії, які шукають основні причини еко­номічних коливань усередині самої економічної системи (грошах, інве­стиціях, цінах, сподіваннях тощо), називають інтернальними. На­приклад, монетарна теорія ділових циклів розглядає економічні коливання як суто грошове явище. На думку прихильників цієї теорії, коли уряд випускає надто багато грошей, виникає інфляційний бум, а порівняно невелика кількість грошей в обігу прискорює спад ви­робництва і зростання безробіття.

Інші економісти пояснюють економічні коливання зміною об­сягів інвестиційних видатків.

2. Втрати від безробіття та його причини

2.1 Соціально-економічні втрати ­від безробіття

Для вимірювання втрат від безробіття часто використовують закон Оукена. Наявність циклічного безробіття означає, що фактичний ВВП є меншим від природного. Закон Оукена можна записати:

ВВП* - природний обсяг виробництва; ВВП’ - фактичний обсяг виробництва;

(ВВП* - ВВП) - ВВП-розрив;

Б* -- природна норма безробіття; Б' - фактичний рівень безробіття;

В- коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття (він показує, що на кожен відсоток перевищення без­робіттям його природної норми фактичний ВВП є меншим за при­родний ВВП на В %).

У більшості країн коефіцієнт В коливається в інтервалі від 2 до 2,5%. Це означає, що коли циклічне безробіття в національній еко­номіці становить 1%, то фактичний ВВП на 2—2,5% менший за при­родний ВВП.

Безробіття зумовлює не лише економічні, а й величезні со­ціальні втрати. Вимушена бездіяльність призводить до втрати ква­ліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних принципів. Воно негативно позначається на психіці людини, на її фізичному здоров'ї: зростають кількість серцевих захворювань, алкоголізм тощо. Психо­логічні тести показують, що втрата роботи — це психологічна трав­ма, яка за рівнем стресу поступається тільки смерті найближчих ро­дичів та тюремному ув'язненню.