Тема3: Економічні коливання. Безробіття.

План

1. Економічні коливання та їхні причини.

1.1. Суть і фази ділового циклу.

1.2.Причини економічних коливань.

2. Втрати від безробіття та його причини

2.1 Соціально-економічні втрати ­від безробіття

2.2 Причини безробіття

3. Державна політика зниження природної норми безробіття.

1.1. Суть і фази ділового циклу.

У ринковій економіці обсяг реального ВВП, реальні доходи та зайнятість то зростають, то спадають. Такі зміни в національному обсязі виробництва і зайнятості називають економічними коливаннями. Вони пов'язані з неоднаковим рівнем ділової активності в різні періоди. Тому для характеристики еко­номічних коливань уживають поняття «діловий цикл», яке відбиває рівень ділової активності впродовж кількох чи кільканадцяти років. Але цей термін має певні недоліки. Він передбачає, що економічні коливання відбуваються регулярно і їх можна прогнозувати. Насправді вони є нерегулярними, і їх практично не можна передба­чити з високим ступенем точності.

Ділові цикли неоднакові в часі. Вони тривають від двох-трьох років до двох десятиліть, але всі мають одні й ті ж фази: 1) піднесен­ня; 2) спад; 3) вершину; 4) дно. Піднесення і спад є головними фазами ділового циклу, а вершина і дно -- його поворотними пунктами

Спад — це фаза ділового циклу, в якій обсяг національного вироб­ництва скорочується протягом не менш як двох кварталів поспіль. У фазі спаду домогосподарства купують менше споживчих товарів, особливо тривалого користування. Як наслідок, зростають запаси цих товарів на складах. Бізнес реагує скороченням виробництва на згортання закупівель і збільшення запасів. Тому реальний ВВП починає зменшуватися. Скорочуються інвестиції в будівництво, зменшуються прибутки ділових підприємств.

Рис. 1. Фази ділового циклу

Дно — найнижча точка спаду.

Початок піднесення, що настає за спадом, називають пожвавленням, а глибокий і тривалий спад — де­пресією.

Тепер можна сказати, що діловий цикл триває від одного спаду до іншого, або — що те саме — від одного піднесення до іншого.

У фазі спаду реальний ВВП зменшується, а рівень безробіття зростає, і навпаки, у фазі піднесення реальний ВВП збільшується, а рівень безробіття знижується. Американський економіст Артур Оукен виявив кількісну залежність між зміною обсягу національного виробництва і зміною рівня безробіття. Цю залежність нині назива­ють законом Оукена. Для багатьох країн з розвинутою ринковою економікою його можна записати за допомогою такого рівняння:

Зміна рівня безробіття = - 1/2 (% зміни реального ВВП — 3).

Згідно з цим рівнянням, коли темп приросту реального ВВП ста­новить 3% за рік, то рівень безробіття не змінюється і дорівнює при­родному. За темпів зростання реального ВВП, що нижчі 3% за рік, рівень безробіття зростатиме. У перехідній економіці України дія закону Оукена поки що не простежується.

Не всі коливання ділової активності творять діловий цикл. Існу­ють так звані сезонні коливання, причини яких криються або в при­родних умовах виробництва і збуту, або у звичаях і традиціях даного суспільства.