- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
Для вимірювання інтенсивності теплового випромінювання у виробничих умовах служать актинометри.
Актинометр ЕТМ працює за принципом термоелектричного ефекту – виникнення електричного струму в замкненому колі, яке складається з різнорідних металів, при наявності різниці температури на кінцях з'єднань. Приймачем теплової радіації в приладі служить термоелектрична батарея – ряд термопар, які з’єднані між собою послідовно. При цьому позитивні з’єднання термопар механічно з’єднані з пластинами, які мають ступінь чорноти близьку до абсолютно чорного тіла, а від’ємні – до пластини, які мають високу відбивальну здатність.
При попаданні на пластини теплової радіації “чорні пластини” інтенсивно нагріваються і в колі виникає електричний струм, який вимірюється гальванометром, що вмонтований в корпус приладу, шкала якого відградуйована в кал/(см2·хв). Ціна однієї поділки шкали 0,5 кал/(см2·хв) (300 Вт/м2), діапазон шкали від 0 до 20 кал/(см2·хв) (від 0 до 6000 Вт/м2).
Перед вимірюванням термоприймач направляють в сторону випромінюючого тіла з відмітки, в якій вимірюють величину теплової радіації, і відкривають кришку. Через 2-3 с відраховують показники за шкалою приладу, після цього кришку закривають.
1.2.6 Лабораторна установка
На лабораторному стенді, який призначений для дослідження метеорологічних умов на робочому місці і в робочій зоні виробничих приміщень, встановлені барометр-анероїд, психрометр Августа, психрометр аспіраційний, анемометри крильчастий і чашковий, вентилятор, барограф, гігрограф, гігрометр.
1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
1.3.1 Категорично забороняється розбирати і демонтувати прилади.
1.3.2 Особливу обережність необхідно проявляти при роботі з психрометрами, які при ударі або падінні можуть викликати поломку скляних ртутних термометрів. Крім того, слід пам’ятати, що пари ртуті отруйні. .
1.3.3 При роботі з анемометрами МС-13 та АРИ-49 забороняється зупиняти крильчатку руками, а також обертати крильчатку різкими ударами по чашечках.
1.3.4 При роботі з анемометром АСО-3 забороняється дути на крильчатку і зупиняти її руками, оскільки при пошкодженні крильчатки змінюються градуювальні характеристики анемометра. Не вимірювати даним анемометром швидкості руху повітря, що перевищують 5 м/с.
1.3.5 Вентилятор і аспіраційний психрометр після проведення вимірювань необхідно відключити від електричної мережі.
1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
1.4.1 Яким способом організм людини віддає тепло в навколишнє середовище?
1.4.2 Пояснити принцип і суть процесу терморегуляції організму людини.
1.4.3 Які основні параметри повітряного середовища визначають мікроклімат робочої зони виробничих приміщень?
1.4.4 Дати визначення оптимальних і допустимих параметрів мікроклімату.
1.4.5 Як класифікуються роботи за ступенем важкості?
1.4.6 Принцип нормування параметрів мікроклімату.
1.4.7 В яких випадках застосовується парний термометр?
1.4.8 Будова і принцип дії актинометра.
1.4.9 Абсолютна, максимальна і відносна вологість.
1.4.10 Будова аспіраційного психрометра. Як визначити відносну вологість за допомогою психрометра?
1.4.11 Як визначити відносну вологість за показниками психрометра розрахунковим способом і за допомогою психрометричних графіків?
1.4.12 Як визначити атмосферний тиск?
1.4.13 Як визначити швидкість руху повітря за допомогою анемометра?
1.4.14 Принцип дії термографа, гігрометра, гігрографа, барографа і призначення цих приладів.
1.4.15 Нормативний документ, який регламентує параметри мікроклімату виробничих приміщень.
1.4.16 Як користуватися номограмою ефективно-еквівалентних температур?