
- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
1.1 Теоретичні відомості
1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
Стан повітряного середовища має великий вплив на життєдіяльність організму людини, її трудову діяльність, є важливою характеристикою санітарно-гігієнічних умов праці.
Всі життєві процеси в організмі людини супроводжуються утворенням теплоти. Оскільки людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем, то необхідною умовою життєдіяльності людини є збереження температури тіла. Порушення теплообміну призводить до порушення терморегуляції. Терморегуляція – фізіологічний процес, який знаходиться під контролем центральної нервової системи (ЦНС) та забезпечує однакову кількість тепла, що виробляється організмом людини за одиницю часу і що відводиться за цей час в навколишнє середовище, а також зберігає температуру тіла 36,6 °С незалежно від зовнішніх умов і важкості виконання роботи.
Загальна віддача тепла організмом людини визначається за формулою:
Qзаг =Qк+Qвипр+Qвип+Qн, (1.1)
де Qk – віддача тепла в навколишнє середовище шляхом конвекції;
Qвипр – віддача тепла шляхом випромінювання (теплова радіація);
Qвип – віддача тепла шляхом випаровування вологи з поверхні шкіри;
Qн – тепло, яке витрачається на нагрів повітря, що вдихає людина.
Наприклад, у стані спокою при температурі 18 °С частка Qk складає 30%, Qвипр – 45% і Qвип – 20%, Qн – 5%. Ці співвідношення можуть змінюватися у залежності від метеорологічних умов (мікроклімату) виробничого середовища. Показниками, які характеризують мікроклімат, є:
– температура повітря, ºС;
– відносна вологість повітря, %;
– швидкість руху повітря, м/c;
– інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2.
Дійсно, кількість виділеного тепла шляхом конвекції в основному залежить від швидкості руху повітря; випаровування вологи з поверхні шкіри – від відносної вологості і швидкості повітря; випромінювання – від температури поверхонь, що оточують робоче місце.
Таким чином, змінюючи параметри мікроклімату на робочих місцях, можна безпосередньо впливати на самопочуття людини та її продуктивність праці. Підвищення температури повітря робочої зони в співвідношенні з великою вологістю призводить до швидкої перевтоми, розслаблення організму. Зменшення вологості повітря викликає неприємне відчуття сухості слизової оболонки та верхніх дихальних шляхів. Рух повітря призводить до покращення самопочуття у гарячому приміщенні, але є неприємним фактором при понижених температурах. Найбільш неприємний вплив викликає дія низької температури, високої вологості повітря та його великої рухомості. Це явище пояснюється тим, що вологе повітря краще проводить тепло, а його рухливість збільшує тепловіддачу конвекцією.
Значні відхилення параметрів мікроклімату робочої зони від оптимальних можуть бути причиною ряду фізіологічних порушень в організмі працюючого і, навіть, призвести до професійних захворювань.
1.1.2 Нормування метеорологічних умов
Параметри мікроклімату робочої зони підприємств народного господарства регламентуються нормативним документом ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху робочей зоны.
В основу принципу нормування покладена диференційна оцінка оптимальних і допустимих метеорологічних умов в залежності від категорії робіт за важкістю та від пори року.
Допустимі величини показників мікроклімату використовують у тому випадку, коли за технічними вимогами, технологічними, економічними причинами не забезпечуються оптимальні норми.
Оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції, комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.
Співвідношення кількісних показників мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати перехідні (такі, що швидко проходять) зміни теплового стану організму, що супроводжуються напругою механізму терморегуляції і не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей, називаються допустимими мікрокліматичними умовами.
Характеристики категорій робіт за важкістю наведені у додатку А. Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій робіт у теплий та холодний періоди року наведені у додатку Б. Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища tсд. При tcд<+10˚С – холодний період, а якщо tcд>=+10˚С – теплий період року.
Інтенсивність теплового випромінювання від закритих джерел не повинна перевищувати: 35 Вт/м2 при опроміненні 50 % поверхні тіла і більше, 70 Вт/м2 при опроміненні 25-50% поверхні тіла, 100 Вт/м2 при опроміненні 25% поверхні тіла, 140% Вт/м2 при опроміненні від відкритих джерел тепла, але при цьому опроміненню може підлягати не більше 25% поверхні тіла людини.