
- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •Організаційні питання проведення лабораторних робіт
- •Загальні вимоги до оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Контроль та критерії оцінювання знань студентів за результатами виконання лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •1.1.2 Нормування метеорологічних умов
- •1.1.3 Вимоги до вимірювання показників мікроклімату
- •1.1.4 Комплексні методи оцінки впливу фізичних властивостей повітря на організм людини
- •1.2 Прилади для вимірювання і контролю параметрів метеорологічних умов
- •1.2.1 Визначення температури повітря
- •1.2.2 Визначення вологості повітря
- •1.2.3 Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2.4 Визначення атмосферного тиску
- •1.2.5 Вимірювання інтенсивності теплового випромінювання
- •1.2.6 Лабораторна установка
- •1.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •1.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •1.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •2 Лабораторна робота №2 “Контроль ефективності роботи вентиляційної установки”
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Класифікація вентиляційних систем
- •2.1.2.5 Витрата повітря, що видаляється з приміщення через повітропровід, може бути отримана з виразу
- •2.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю параметрів вентиляції
- •2.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •2.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •2.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3 Лабораторна робота №3 “Природна і штучна освітленість”
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Основні світлотехнічні показники
- •3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
- •3.1.2.1 Природне освітлення
- •3.1.2.2 Штучне освітлення
- •3.1.2.3 Джерела штучного світла
- •3.1.2.4 Світильники
- •3.2 Устаткування і прилади для вимірювання і контролю освітленості
- •3.3 Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •3.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •3.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •3.5.9 Зробити розрахунок штучного освітлення в приміщенні, використавши метод коефіцієнта використання світлового потоку.
- •– Відстань між крайніми рядами світильників і стінами приймається в межах
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.4 Методи контролю запиленості повітря
- •5 Лабораторна робота №5 “ Дослідження виробничого шуму”
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.1.1 Загальні положення
- •5.1.3 Класифікація шумів
- •5.1.3.1 За характером спектру шуми поділяються на:
- •5.1.3.2 За часовими характеристиками шуми поділяються на:
- •5.1.3.3 Непостійні шуми поділяються на:
- •5.1.4 Дія шуму на організм людини
- •5.1.5 Характеристика та допустимі (нормовані) рівні шуму на робочих місцях
- •5.1.5.3 Нормування шуму
- •5.1.6 Методи боротьби з шумом
- •5.2 Прилади для вимірювання шуму
- •5.2.6 Методи вимірювання
- •5.2.7 Лабораторний шумомір ишв-1 (Прилад вимірювальний пи-6)
- •5.2.7.1 Характеристика перемикачів шумоміру ишв-1.
- •5.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •5.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5.5 Дослідження шуму, що створюється рухомим джерелом шуму.
- •6 Лабораторна робота №6 “Дослідження вібрації”
- •6.1 Теоретичні відомості
- •6.1.2 Власні та вимушені коливання
- •6.1.3 Характеристики вібрації.
- •Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрацій стандартизовані і складають наступні значення: 1; 2; 4; 16; 31.5; 125; 250; 500; 1000 Гц.
- •6.1.4 Види вібрацій
- •6.1.5 Дія вібрації на організм людини
- •6.1.6 Нормування вібрацій
- •6.1.7 Зниження вібрації машин і механізмів
- •6.1.8 Прилади для вимірювання вібрації
- •6.2 Лабораторний віброметр
- •6.2.1 Віброметр вип-2
- •6.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •6.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •7 Лабораторна робота №7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2 Опис установки
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •7.4 Питання для самоперевірки та контролю підготовленості студента
- •7.5 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток к
- •Додаток п
- •Додаток р
3.1.2 Види і системи освітлення. Нормування освітлення
Виробниче освітлення буває природним, штучним і суміщеним.
3.1.2.1 Природне освітлення
Природне освітлення зумовлене сонячною радіацією, тобто потоком променистої енергії Сонця, що доходить до земної поверхні у вигляді прямого і розсіяного світла. Воно може різко змінюватися в залежності від географічної широти, часу доби, ступеню хмарності, прозорості атмосфери в досить широких межах. Природне освітлення за улаштуванням буває: бічне, коли світло проникає в приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах – вікна; верхнє – через світлові отвори в покрівлі, комбіноване – поєднання бокового і верхнього освітлення. Величиною, що характеризує природну освітленість, є коефіцієнт природної освітленості (КПО) – відношення природної освітленості, що створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім чи відбитим), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється світлом повністю відкритого небосхилу, КПО виражається у відсотках.
Освітленість всередині приміщень визначається в точках, розміщених на лінії перетину вертикальної площини характерного розрізу і умовно прийнятої горизонтальної поверхні (умовної робочої поверхні), розташованої на висоті 0,8 м від підлоги.
Характерний розріз приміщення – поперечний розріз посередині, площина якого перпендикулярна до площини скління світлових отворів (при бічному освітленні) або до повздовжньої осі прольоту приміщення. У характерний розріз приміщення повинні потрапити ділянки з найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, найбільш віддалені від світлових отворів.
Норми природного освітлення промислових будівель зведені до нормування КПО, представлені в СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение. В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається, або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити. Нормоване значення КПО залежить від характеристики зорової роботи, виду освітлення, стійкості снігового покриву і поясів світлового клімату.
Нормами встановлено вісім розрядів зорової роботи – від робіт найвищої точності (І розряд) до робіт, пов’язаних із загальним спостереженням за ходом виробничого процесу (VIII розряд). При бічному природному освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на відстані 1 метр від стіни, найбільш віддаленої від світлових отворів.
3.1.2.2 Штучне освітлення
Штучне освітлення застосовується при недостатньому природному освітленні або при його відсутності. В залежності від розташування світильників штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.
Загальне освітлення призначене для освітлення всього приміщення, воно може бути рівномірним, якщо світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно, або з урахуванням розташування робочих місць – локалізованим.
Доповнення загального освітлення місцевим називається комбінованим освітленням, яке доцільно застосовувати при роботах високої точності. Використання тільки місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Найменша освітленість робочих поверхонь встановлюється СНиП ІІ-4-79 в залежності від характеристики зорової роботи, зумовленої найменшим розміром об’єкта розпізнавання, контрасту об’єкта розпізнавання з фоном і характеристики фону. Для І і V розрядів зорової роботи встановлюються різні значення освітленості в залежності від того, застосовується система загального чи комбінованого освітлення.
Ці норми носять міжгалузевий характер. На їх основі розробляються галузеві норми освітленості для машинобудівної, газонафтової, хімічної і інших галузей промисловості.