
- •Тема № 4:“основи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ”
- •І. Значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, які проводяться у військах в бойовій обстановці.
- •2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах, поняття та зміст.
- •4. Гігієнічне виховання особового складу.
- •3. Протиепідемічні заходи у військах, поняття та зміст їх
- •Характеристика санітарно-епідемічного стану частини і району її дії
- •4. Організація обсервації і карантину в частині.
- •5. Сили і засоби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах, їх коротка характеристика
- •6. Медична розвідка, її завдання і види. Порядок проведення медичної розвідки.
- •Закінчення
- •Література.
4. Гігієнічне виховання особового складу.
3. Протиепідемічні заходи у військах, поняття та зміст їх
Протиепідемічні заходи мають на меті запобігання виникненню інфекційних захворювань серед особового складу, а у випадках їх появи - недопущення розповсюдження і як найшвидша локалізація та ліквідація інфекційних осередків.
Вони включають:
- проведення заходів для запобігання заносу інфекційних захворювань з прибуваючим в частину молодим поповненням;
- активне раннє виявлення, ізоляцію інфекційних хворих, їх евакуацію в інфекційні госпіталі /ізолятори/ при суворому дотриманні заходів проти розповсюдження інфекції;
- виявлення, облік і лікування осіб з хронічними формами інфекційних захворювань і бактеріоносіїв;
- дотримання протиепідемічного режиму на етапах медичної евакуації;
- виявлення осіб з ризиком зараження і організація медичного нагляду за ними;
- проведення дезинфекції, дезінсекції, дезактивації одягу і спорядження;
- проведення профілактичних щеплень і екстреної профілактики особового складу;
- пропаганда гігієнічних знань і здорового способу життя серед особового складу військ.
Окрім того, медична служба бере участь в проведенні протиепідемічних заходів, які організує командування і проводить їх за участю військ та інших служб.
До них відносяться:
- заходи для запобігання зараження особового складу від цивільного населення, військовополонених і в природних осередках інфекційних захворювань;
- ізоляційно-обмежувальні заходи;
- санітарно-гігієнічні заходи протиепідемічного напрямку.
Необхідно звернути особливу увагу на постійне дотримання протиепідемічного режиму в медичних частинах і закладах, який передбачає ізоляцію інфекційних хворих, запобігання виникненню і розповсюдженню інфекційних захворювань.
При надходженні поранених і хворих з осередків особливо небезпечних інфекцій (чума, холера, натуральна віспа) чи осередків бактеріологічного (біологічного) зараження медична частина (заклад) переходить на суворий протиепідемічний режим роботи, який включає:
- розгортання (виділення) спеціальних функціональних підрозділів для прийому інфекційних хворих, їх медичне сортування, санітарну обробку, надання медичної допомоги і виділення для роботи в них окремого медичного персоналу;
- виділення поранених і хворих з ознаками інфекційних захворювань ще на сортувальному посту;
- проведення часткової і повної санітарної обробки всіх поранених і хворих, які надійшли;
- екстрену профілактику всім пораненим, хворим і особовому складу медичного пункту /закладу/;
- використання медичним складом при обслуговуванні поранених і хворих засобів захисту органів дихання, шкіри і очей;
- активне виявлення інфекційних хворих серед тих, які знаходяться на лікуванні і серед тимчасово госпіталізованих поранених і хворих;
- поточну і заключну дезинфекцію в усіх функціональних підрозділах.
Суворий протиепідемічний режим зберігається до кінця строку інкубаційного періоду даного захворювання, який рахується з моменту евакуації останнього хворого і проведення заключної дезинфекції.