19

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ТА ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ

Затверджую

Завідуючий кафедри медицини

катастроф та військової медицини

полковник м/с С.Г.Демяник

“___” _____________ 200 р.

Прим № ______

ЛЕКЦІЯ

з організації медичного забезпечення військ

Тема № 4:“основи організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ”

Для студентів медичних, медичної психології і стоматологічного

факультетів Харківського національного медичного університету

Обговорено на засіданні ПМГ Протокол № від “__”____200 р.

Доповнено та скоректовано Протокол № від “__”____200 р.

Харків – 2008

1. Навчальний час – 2 години.

2. Місце – навчальний клас.

3. Навчальна та виховна мета:

Висвітлити найбільш складні питання навчального матеріалу, актуальні питання теорії та практики, сучасні досягнення науки та техніки, сприяти розвитку творчого мислення студентів і формування у них сучасного світогляду, а також бути основою для організації та проведення інших видів занять і самостійної роботи студентів.

3. Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ 5 хв.

Основна частина

1. Значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних

заходів, які проводяться у військах в бойовій обстановці. 10 хв.

2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах, поняття та зміст. 25 хв.

3. Протиепідемічні заходи у військах, поняття та зміст. 15 хв.

4. Організація обсервації і карантину в частині. 10 хв.

5. Сили і засоби, які використовуються для проведення

санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах,

їх коротка характеристика. 10 хв.

6. Медична розвідка, види та завдання. 10 хв.

Закінчення 5 хв.

Вступ

Організація та систематичне проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів має виключно важливе значення для збереження і зміцнення здоров’я особового складу, підтримання стійкого санітарно-епідемічного благополуччя військ, чим наряду з іншими заходами підтримується високий рівень боєздатності військ.

Всяка війна є причиною різкого погіршенні санітарно-гігієнічного та епідемічного стану населення та особового складу військ. Бактеріологічна зброя є офіційно прийнятою на озброєння у арміях багатьох держав. Тому реалізація заходів медичної служби з протиепідемічного захисту спрямована на підтримання епідемічного благополуччя військ і є одним із найбільш важливих завдань медичного забезпечення як в мирний, так і у воєнний час.

І. Значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, які проводяться у військах в бойовій обстановці.

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи являють собою єдину систему, яка спрямована на збереження і зміцнення здоров’я військовослужбовців, підвищення боєздатності особового складу, на запобігання виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань у військах. Ці заходи проводяться, як правило, в єдиному комплексі, але за своїм складом, переліком необхідних спеціалістів і засобів діляться на санітарно-гігієнічні та протиепідемічні.

Особливого значення набуває організація і проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в умовах воєнного часу. Досвід минулого підтверджує, що епідемії є постійним і невід'ємним супутником усіх війн. У війнах минулих століть розповсюдження інфекційних захворювань в арміях, що вели війни набувало настільки широких розмірів, що втрати від інфекційних захворювань значно перевищували санітарні втрати, спричинені дією зброї противника. В середньому це співвідношення в різні періоди історії війн складало 4-5 : І. Так, наприклад у війні Наполеона проти Росії у 1812 році санітарні втрати від інфекційних захворювань за літню кампанію склали біля 80 600 чоловік, в цей же час втрати від вогнепальної та холодних видів зброї не перевищували 7-8 тисяч.

Відомі випадки навмисного розповсюдження інфекційних захворювань у військах противника, які мали на меті ураження особового складу для досягнення перемоги в битві чи кампанії.

XX століття відзначилось широкими розробками високоефективної і дешевої бактеріологічної зброї. Сьогодні бактеріологічна зброя є офіційно прийнятою на озброєння багатьох армій світу.

Знання основ військової епідеміології, причин і умов виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань робить можливим запобігання цих хвороб, а у випадку їх появи - проведення ефективних заходів для їх ліквідації.

В цьому відношенні показовим є досвід радянської медицини у війні І94І-1945 років, який свідчить про те, що в умовах напруженої бойової обстановки при правильній організації протиепідемічних заходів можна запобігти епідемії як у військах, так і серед цивільного населення.

Необхідно пам’ятати, що умови воєнного часу завжди різко погіршували епідемічну обстановку, чим створювали передумови для виникнення інфекційних захворювань.

Швидка зміна районів та умов розташування військ, на неблагополучний в епідемічному відношенні місцевості, значне фізичне і психоемоційне навантаження, стомлення, порушення в організації харчування, водопостачання, недотримання правил особистої і громадської гігієни - всі ці фактори сприяють виникненню епідемій.