5.2. Клас Черевоногі.

Клас Черевоногі – найбільш чисельний серед молюсків і налічує близько 90 000 видів. Характерною ознакою цієї групи є цільна черепашка, яка не поділена на стулки або пластинки. У більшості представників класу черепашка спірально закручена, тому втрачається білате- ральна симетрія тіла. Кількість закруток, їх напрямок, розміри, форма найрізноманітніші (рис.77).

Рис.77. Спіральні черепашки деяких черевоногих молюсків.

Опорно-рухова система. Як і у двостулкових вона представлена черепашкою та ногою. Черепашка складається також з кількох шарів – конхіолінового (з органічної речовини), фарфорового (з вапняку) та зрідка, у деяких видів, з перламутрового. Досить часто у черевоногих раковина спрощується (редукується) частково або повністю (рис.78). Це явище притаманне активно плаваючим та наземним молюскам.

На відміну від двостулкових, у яких відсутня голова, тіло черевоногих чітко поділяється на голову, тулуб та ногу.

Нижній бік ноги утворює підошву. Пересування молюска відбувається плавним ковзанням за рахунок хвилеподібних скорочень мязів ноги. У багатьох видів на задній частині ноги утворюється рогоподібна або вапнякова пластинка. Коли молюск ховається в черепашку, то ця пластинка закриває її отвір. Втягування тіла в черепашку відбувається за допомогою потужного мяза, який прикріплюється зсередини до черепашки. В залежності від способу життя нога може змінюватись. Так, наприклад, у плаваючих молюсків вона сплющується з боків і п еретворюється у плавець, а задня частина ноги витягується у хвостове кермо.

Рис.78. Слимак – типовий мешканець суші, у якого черепашка майже редукована.

Безпосередньо під черепашкою розташована мантія. В мантійній порожнині містяться органи.

Травна система. Загальний план її будови схожий з двостулковими (рис.79). Але є і деякі відмінності.

Рис.79. Внутрішня будова виноградного равлика: 1 – глотка; 2 – слинні залози; 3 – стравохід; 4 – шлунок; 5 – печінка; 6 – кишка; 7 – анальний отвір; 8 – передсердя; 9 – шлуночок серця; 10 – навколосерцева сумка (залишки целому); 11 – кровоносні судини легень; 12 – легеня; 13 – нирка; 14 - очні щупальця; 15 – губні щупальця; 16 – гермафродитна статева залоза; 17 – статева система.

Рот розташований у передній частині голови і має різні форми. Так, наприклад, у хижих черевоногих він витягується і утворює мускулистий хоботок, який використовується як знаряддя нападу. Далі розташована глотка, в основі якої є язик. На язиці черевоногих утворюється особливий орган - тертушка або радула (рис.80).

Р ис.80. Тертушка або радула равлика (збільшено). Добре видно дрібні зубчики якими черевоногі зрізують епідерму та м’якуш листків водних рослин.

В глотку впадають протоки слинних залоз. Слина необхідна для змащування та склеювання твердих часток їжі. У хижих молюсків слина містить до 4% сірчаної кислоти, яка розчиняє черепашку жертв.

Далі травна система майже така ж сама, як і у двостулкових: стравохід, шлунок з протоками печінки, тонка кишка, задня кишка, порошиця.

Кровоносна система як і всіх молюсків незамкнена. Загальний план її будови такий же, як і у двостулкових. Лише серце найчастіше має одне передсердя, а не два. Кров безкольорова.

Газообмінна система представлена непарними зябрами або легенями. Більшість черевоногих дихають зябрами. У наземних видів зябра замінилися легенями, які утворилися з ділянки мантійної порожнини. Деякі легеневі молюски повернулися до мешкання у воді, але зберегли легеню як орган газообміну. Наприклад, ставковики, равлики, які є типовими мешканцями прісних водойм. Для дихання вони регулярно піднімаються до поверхні води, щоб поновити запас атмосферного повітря.

Регуляція. Нервова система добре розвинута. Спірально закручена черепашка зумовила і переміщення нервових вузлів. Така нервова система носить назву розкидано-вузлової (рис.81).

Нервові вузли (ганглії) іннервують очі, органи рівноваги, глотку, головні щупальця, ногу, мантію, внутрішні органи.

Органи чуття досить розвинуті. Передня пара щупалець, яка носить назву губних, розрізнює смак та запах. Головні щупальця є органами дотику.

Рис.81. Різні форми нервової системи у черевоногих. Нервові вузли скупчуються в головному відділі і зєднуються нервами - комісурами.

Орган рівноваги є у всіх черевоногих і носить назву статоцисту (рис.82). Він складається з парних пухирців, які заповнені рідиною. В цій рідині плавають від 1 до 100 вапнякових камінців - статолітів. При зміні положення тіла камінці торкаються виростів чутливих клітин. Це дозволяє молюску орієнтуватися в просторі.

Рис.82. Будова органу рівноваги – статоцисту: 1 – нерв; 2 – чутливі війки; 3 – статоцист; 4 – чутливі нервові клітини.

Органи зору побудовані різно – від простих очних заглибин до складних очей з кришталиком та скловидним тілом. Вони розміщуються або при основі головних щупалець, або на кінчиках самих щупалець.

Видільна система така ж сама, як і у двостулкових, але частіше є лише одна нирка.

Розмноження та розвиток. Частина черевоногих роздільностатеві, а частина гермафродити. Статева залоза завжди одна. У більшості видів запліднення внутрішнє. Яйця утворюють кокони і обєднуються в кладку. У морських черевоногих з яйця виходить трохофора, яка перетворюються у велігер (парусник). Парусник активно живиться і через деякий час осідає і перетворюється в молюска. У прісноводних та сухопутних легеневих молюсків розвиток прямий. Прямо з яйця виходить молодий молюск.