- •Шевченко с.М.
- •Глава 1. Водорості
- •1.1. Одноклітинні водорості
- •1.2. Багатоклітинні водорості
- •1.3. Класифікація водоростей
- •1.4. Екологія водоростей
- •1.5. Еволюційні шляхи водоростей
- •Глава 2. Наземні рослини. Відділ Мохоподібні
- •2.1. Перші мешканці суші
- •2.2. Особливості статевого розмноження
- •2.3. Чергування поколінь у розмноженні та розвитку мохів
- •2.4. Різноманітність мохів
- •2.5. Екологія мохів
- •2.6. Еволюційна доля Мохоподібних
- •Глава 5. Відділ Покритонасінні рослини
- •5.3. Листок.
- •5.4. Видозміни пагона.
- •Глава 6. Функціонування рослинного організму.
- •6.1. Як відкривали фотосинтез?
- •6.2. Хлоропласти.
- •6.3. Фотосинтез.
- •6.4. Мінеральне живлення та грунт.
- •6.5. Транспорт води та мінеральних речовин.
- •6.6. Транспорт органічних речовин.
- •Глава 7 Розмноження, ріст та розвиток квіткових рослин
- •7.1. Будова квітки.
- •7.2. Суцвіття.
- •8.3. Утворення гамет.
- •7.4. Запилення.
- •7.5. Запліднення, розвиток насіння та плоду.
- •7.6. Поширення плодів та насіння.
- •7.7. Розвиток квіткової рослини.
- •7.8. Вегетативне розмноження.
- •8.9. Регуляція росту та розвитку.
- •Розділ 8. Різноманітність покритонасінни
- •8.1. Походження квіткових рослин.
- •8.2. Класифікація квіткових рослин.
- •8.2.2. Родини Кропивові, Коноплеві
- •8.2.3. Родина Лободові.
- •8.2.4. Родина Гречкові.
- •8.2.5. Родина Капустяні або Хрестоцвіті.
- •8.2.6. Родина Розові.
- •8.2.7. Родина Бобові.
- •8.2.8. Родина Губоцвіті.
- •8.2.9. Родина Пасльонові.
- •8.2.10. Родина Складноцвіті або Айстрові.
- •9.3.1. Підклас Ліліїди, родина Цибулеві.
- •9.2.10. Родина Злакові або Тонконогові.
- •9.4. Рослини потребують захисту.
Глава 6. Функціонування рослинного організму.
В процесі життєдіяльності рослинні організми поглинають сонячну енергію, перетворюючи її в хімічні зв`язки органічних речовин. Цей процес, як ми вже знаємо, носить назву фотосинтезу. Щорічно рослини всієї планети утворюють більше 150 млрд. т цукру. Але значення фотосинтезу цим не обмежується. Енергія сонця у вигляді органічних поживних речовин “годує” всі гетеротрофні організми. Вихідними речовинами для фотосинтезу є вуглекислий газ та вода. Як побічний продукт цього процесу виді- ляється кисень.
При клітинному диханні відбувається розщеплення поживних речовин з вивільненням енергії, що в них нагромаджена. Цей процес протікає в мітохондріях клітин. Клітина може використовувати цю енергію для виконання різної роботи. Кінцевими продуктами дихання є вуглекислий газ і вода, плюс енергія, що вивільнилася. Ці продукти знов використовуються для фотосинтезу. Можна сказати, що дихання врешті решт зводить нанівець роботу фотосинтезу. Але необхідно внести одне уточнення: кількість енергії, що вивільнилась в процесі дихання, значно менша кількості енергії, що була поглинута в процесі фотосинтезу (рис.48)
СО2
+ Н2О
+ Сонячна енергія (фотосинтез)
Поживні речовини + О2 (дихання)
Зменшення
кількості CО2 + Н2О + Енергія (для життєдіяльності організмів)
корисної Повертаються у фотосинтез
енергії
Рис. 48. Взаємозв`язок процесів фотосинтезу та дихання.
Найбільшу кількість енергії несе сонячне світло, поживні речовини менше, а вуглекислий газ та вода - зовсім мало. Розглянемо, яким же чином відбувається перетворення неорганічного в органічне і яку роль при цьому виконує сонячне світло.
6.1. Як відкривали фотосинтез?
Перші спроби дослідження процесів, що протікають в зеленій рослині були зроблені у 17 столітті і пов`язані з ім`ям голландського вченого Ван Гельмонта. Він посадив вербу, що важила 2,3 кг, в діжку, в яку засипав 90,8 кг сухого грунту. Протягом 5 років рослина тільки поливалася, а потім була зважена. Виявилося, що вага дерева склала 76,9 кг, в той же час вага грунту зменшилася всього на 0,06 кг. Ван Гельмонт зробив висновок, що організм рослин будується з води. Але вчений був неправий, вважаючи, що вага дерева збільшилася виключно за рахунок води. Яка ж інша речовина могла бути використана при живленні рослини?
Вирішити цю проблему дозволили досліди Джозефа Прістлі в 1771 році. Він ставив у закриту посудину свічку, що горіла, і впевнювався в тому, що через деякий час вона гасла.
Якщо потім поставити на деякий час в ту ж посудину живу рослину, то в ній знов могла горіти свічка. Далі Прістлі встановив, що коли в посудину помістити живу мишу, то вона не гине, якщо разом з нею в посудину помістити рослину. Навпаки, миша гине в посудині, де горіла свічка (рис.49).
Рис. 49. Джезеф Прістлі (1733 – 1804) і його дослід з рослинами.
Прістлі зробив висновок, що “в рослинах присутнє щось, що здатне виправляти повітря, ... яке зіпсоване горінням свічки”. Тепер ми знаємо, що свічка, яка горить, а також більшість живих організмів при диханні поглинають кисень, а рослини його виділяють під час фотосинтезу.
В 1782 році Жан Сенеб`є встановив, що рослини поглинають вуглекислий газ. Він припустив, що вуглець, що входить до його складу, також перетворюється в речовину рослини.
Ян Інгенхауз (1733 – 1799)
Голандський лікар Ян Інгенхауз провів цікаві досліди. Він занурював у воду гілку верби і спостерігав, як на світлі в листках цієї рослини утворюються пухирці кисню. Якщо листки знаходилися в темряві, то пухирці не з`являлися. Нарешті, в 1796 році Інгенхауз склав загальне рівняння фотосинтезу:
СО2 + Н2О = Рослинні тканини + О2
Вже в ХІХ столітті вчені помітили, що при фотосинтезі крохмальні зерна в хлоропластах збільшуються. Отже, одним з основних продуктів фотосинтезу є вуглеводи.
Таким чином, джерелом вуглецю, з якого будуються вуглеводи, є вуглекислий газ. Нарешті, лише в 1941 році було встановлено, що джерелом кисню при фотосинтезі є вода. Так в середині ХХ століття стала відома загальна схема фотосинтезу:
хлорофіл вуглевод
СО2
+ Н2О
+ Енергія сонця (СН2О)n
+ О2
+ Н2О
Де і як протікає цей дивовижний процес перетворення неорганічного в органічне?
