Лекція 8. Фототопографічні зйомки. Аерофотозйомка місцевості. Аерофототопографічна зйомка. Наземна фототопографічна зйомка. Елементи фотозйомок та фотограмметрії

1. Звідки виконується фотографування при здійснені фотозйомок об’єктів та окремих елементів? [9] с.181-182

2. Інструменти для наземної фотозйомки. [9] с.191-193, [2] с. 101,102

3. Інструменти для аерофотозйомки. [9] с.181-182

4. Фотограмметрія займається…[9] с.193-194

5. Стереофотограмметрія розглядає…[9] с.191-193

6. Яка кількість знімків застосовується при стереофотограмметричному спосібі? [9] с.191-193

7. Що таке базис фотографування? [9] с.186-188

8. Стереоскопічну модель місцевості можна відтворити за допомогою…[7] с.384-387

9. Науки, де методи фотограмметрії знаходять застосування. [7] с.387-389

10. Розміри знімків при фотозйомці. [7] с.374-375, [2] с. 91

11. Для фотограмметричних робіт, що виконуються після аерофотозйомки місцевості необхідно знати положення…[7] с.374-375

12. Аерофотозйомка називається плановою, якщо вона виконується…[7] с.367-369, [2] с. 90,91

13. Розрізняють аерофотозйомку, що виконується…[7] с.367-369

14. Перекриття фотознімків вздовж маршруту називають…[7] с.370-374

15. При аерофотозйомці маршрута сусідні знімки повинні перекривати на величину не менше ніж…[7] с.370-374

16. Перекритя двох сусідніх маршрутів при аерозйомці площ називається…[7] с.370-374

17. Величина поперечного перекриття при аерозйомці площ складає, (% від площі знімка)… [7] с.370-374

18. Аерознімок представляє собою проекцію ділянки місцевості…[7] с.367-369, [2] с. 90,91,92

19. Із сутності центральної проекції випливає властивість оптичної…[9] с.182-184

20. Масштаб аерознімка дорівнює…[9] с.182-184

21. Якщо в момент фотографування горизонтальної ділянки місцевості аерозйомок був нахилений, то центральна проекція…[7] с.369-372, [2] с. 92,93

22. Якщо в момент фотографування горизонтальної ділянки місцевості аерозйомок нахильний, то масштаб у різних частинах знімка буде…[7] с.369-372

23. Для перетворення перспективного знімка в горизонтальній заданого масштабу необхідно розв'язати контурні задачі…[7] с.369-372

24. Для перетворення перспективного фотознімка в горизонтальній заданого масштабу необхідно застосовувати. [7] с.369-372

25. Кількість точок, що використовується при трансформуванні на фототрансформаторах. [7] с.143-147

26. Дешифрування фотозображень – це процес…[9] с.182-184

27. Розрізняють дешифрування фотозображень…[9] с.186-188

28. Топографічне дешифрування фотозображень виконують з метою…[9] с.186-188

29. Спеціальне дешифрування фотозображень у геодезії виконують з метою наступних потреб…[9] с.186-188

30. Дешифрування виконують в умовах…[9] с.186-188

31. При розкритті змісту елементів в місцевості по їх фотографічному зображенні необхідно врахувати…[9] с.189-191

32. Дешифрувальні ознаки поділяються на …[9] с.186-188

33. До прямих ознак при дешифруванні фотозображень належать…[9] с.186-188

34. До непрямих ознак при дешифруванні фотозображень належать…[9] с.186-188

35. Основною дешифрувальною ознакою є…[9] с.186-188

36. Найбільший ефект при дешифруванні фотозображень досягається при…[9] с.186-188

37. Ріки та озера на фотозображеннях мають тона…[9] с.186-188

38. Сухі дороги на фотозображеннях мають тона…[9] с.186-188

39. Рідка рослинність на фотозображеннях має тона…[9] с.186-188

40. Ключі – еталони, що застосовується при дешифруванні зображень – це…[9] с.186-188

41. Ефективність камерального дешифрування суттєво збільшується в наслідок…[7] с.375-379

42. Необхідна кількість знімків для отримання стереоскопічної моделі місцевості. [7] с.384-387

43. Для спрощення отримання стереоскопічної моделі місцевості використовують інструменти…[7] с.384-387

44. При застосуванні аерофотозйомки використовують наступні способи зйомки рельєфу…[9] с.188-189

45. Розрізняють способи стереоскопічного відтворення рельєфу…[9] с.189-191

46. Наземна стереофотограмметрична зйомка виробляється за допомогою інструментів…[9] с.191-193

47. Цифрова модель місцевості – це…[9] с.194-196

48. Вихідними даними для створення аналітичної моделі рельєфу є…[7] с.389-393

Інженерно-геодезичні вишукування.

1. Які роботи відносимо до інженерних вишукувань? [7] с.397

2. Складові програми інженерних вишукувань? [7] с.397

3. Склад інженерно-геодезичних вишукувань? [7] с.397

4. Чим обумовлені зміст та методика інженерно-геодезичних вишукувань? [7] с.397

5. Стадії складання проекту інженерно-геодезичнихі вишукувань та які допуски розробляються на кожній стадії? [7] с.397,398

6. Склад технічного проекту. [7] с.397,398

7. В яких документах відображені тимчасові виробничі будівлі? [7] с.398

8. Етапи геодезичного обслуговування будівництва. [7] с.397,398

9. Визначення головних осей. [7] с.398

10. Що таке геодезична розбивочна основа? [7] с.398, 399

11. Яким чином відтворюється перенесення проекту будівництва в натуру? [7] с.399, [2] с.115,116

12. В залежності від чого встановлюються масштаби топографічних зйомок? [7] с.399

13. Який вид зйомки в теперішній час є основним видом топографічних зйомок, що використовуються при інженерно-геодезичних вишукуваннях? [7] с.401

У яких випадках застосовується наземна фототеодолітна зйомка? [7] с.401

14. Основна задача інженерно-геодезичних вишукувань при проектуванні споруд лінійного типу? [7] с.401

15. Пікетаж, призначення плюсових точок пікетажа? [7] с.402

16. Яким геометричним елементом поєднуються суміжні прямі ділянки в місцях повороту траси для забезпечення плавного руху транспорту? [7] с.402

17. Поперечники траси. [7] с.402

18. Пікетажний журнал. [7] с.402, 403

19. Як вказуються у пікетажному журналі кути повороту? [7] с.403

20. Необхідна умова польового трасування. [7] с.404

21. Визначення припустимої невязки у перевищеннях при польовому трасуванні. [7] с.404

22. У результаті обробки яких документів складається повздовжій профіль траси? [7] с.404

23. Безпікетний спосіб трасування лінійних споруд [7] с.404

24. Яким чином можна підвищити ефективність інженерно-геодезичних вишукувань? [7] с.404

25. Призначення стереоприладів. [7] с.404

26. Від чого залежить масштаб пікетажного журналу? [7] с.403

27. Масштаб пікетажного журналу. [7] с.403

28. В залежності від чого приймається довжина поперечників? [7] с.402

29. Відстань між пікетами. [7] с.402

30. Визначення основних осей. [7] с.398

31. Що таке монтажні горизонти? [7] с.399

Лекція 9. Архітектурні обміри будівельних об’єктів. Фотограмметричний метод архітектурних обмірів. Геодезичний метод обмірів пам’ятників архітектури.

1. Основні методи архітектурних обмірів. [2] с. 107

2. Які методи обмірів відносяться до розряду дистанційних.

3. У чому заключається сутність фотограмметричного метода обмірів. [2] с.107,108

4. Що отримують в результаті фотограмметричних обмірів. [2] с. 107

5. Які інструменти використовують для фотозйомки при обмірах архітектурних споруд. [2] с.107,108

6. На чому виконуються виміри знімків при аналітичному методі. [2] с.109

7. Для чого використовується аналітичний метод. [2] с. 109

8. Застосування метода фототрансформування. [2] с. 109[18]

9. Які прилади використовуються при обробці стереопар графомеханічним методом. [2] с.109

10. Вказати нові форми обмірної документації. [2] с. 110

11. Дистанційні (безконтактні) методи обміру архітектурних споруд.[2] с.107,108

12. Які інструменти використовують при обмірах архітектурних споруд геодезичним методом. [2] с.108,109

13. Види робіт при обмірах архітектурних споруд геодезичним методом.[1] с. 114,115, [2] с.111

14. Обоснуйте ефективність фотограмметричних обмірів відносно натурних.[2] с. 110,111

15. Якими методами визначається висота точок споруди при геодезичних обмірах. [2] с.111

Супутникові методи в інженерно-геодезичних вимірюваннях

1. У чьому сутність супутникового методу? [11] с.164

2. Супутникові системи. [11] с.164,165

3. Обчислення середньої квадратичної похибки визначення приростів координат супутниковими методами. [11] с.164,165

4. Точність визначення приростів координат супутниковими методами. [11] с.165

5. Величина середньої квадратичної похибки при визначенні координат одного приймача супутниковим методом. [11] с.165

6. Найбільш використовувана у геодезичних вимірюваннях навігаційна система. [11] с.165

7. Кількість супутників у сучасних супутникових системах. [11] с.165

8. Розташування орбіт супутникових систем ГЛОНАСС. [11] с.165

9. Розташування орбіт супутникових систем NAVSTAR GPS. [11] с.165

10. Частоти, що використовуються у супутникових методах геодезичних вимірювань. [11] с.165

11. Склад наземного сегменту системи ГЛОНАСС. [11] с.168

12. Основна астрономічна одиниця вимірювання. [11] с.170

13. Синхронізація годинників. [11] с.170, 171

14. Початок відліку часу GPS. [11] с.170

15. Заходи, за якими відтворюється рух штучних супутників Землі. [11] с.171

16. Системи координат, що використовуються для описування руху штучних супутників Землі. [11] с.171

17. Кеплеровий рух супутника. [11] с.172

18. Заходи, що описують рух центру мас супутника в інерційній системі координат. [11] с.171, 172

19. Що визначає положення площини орбіт супутника відносно екваторіальної площини? [11] с.172

20. Елементи еліптичної орбіти. [11] с.173

21. Якими параметрами характерезуються розміри орбіти супутників? [11] с.173

22. Час, що характерезує знаходження супутника у конкретній точці орбіти. [11] с.174

23. Назва координат, що прогнозують положення супутників у визначений момент часу. [11] с.176

24. Основне призначення GPS. [11] с.176

25. Класифікація супутникових приймачів у геодезії. [11] с.177

26. Властивості середовища, у якому розповсюджується електромагнітні коливання. [11] с.180

27. Назва швидкостей, з якими електромагнітні коливанння розповсюджуються у середовищі. [11] с.183

28. Співвідношення між груповою та фазовою швидкостями розповсюдження електромагнітних коливань. [11] с.186,187

29. Системи координат в геодезії для відображення просторового положення будь-якої точки. [11] с.189

30. Прямокутні координати в загальноземних системах GPS. [11] с.189

31. Фактори, що впливають на прийом сигналів з супутника. [11] с.180

32. Поправки, що вносяться у результати вимірювань супутниковими методами [11] с.182-189

Сучасні геодезичні прилади

1. Що використовується в лазерних геодезичних приладах у якості випромінювача світлового потоку? [11] с.103

2. Різновиди лазерів. [11] с.103

3. Сфери використання лазерів у геодезичних приладах. [11] с.103,104

4. Розташування світлового пучка відносно осі приладу. [11] с.104

5. Різновид інсталяції, що застосовуїться при вимірюваннях лазерними геодезичними приладами. [11] с.104

6. Основне призначення лазерних нівелірів. [11] с.104

7. Основне лазерних теодолітів. [11] с.105

8. Основне призначення лазерних вказівок. [11] с.107,108

9. Основне призначення лазерних приладів вертикального проектування. [11] с.105,106

10. Багатоцільові геодезичні прилади. [11] с.105,106

11. Використання електронно-обчислювальних машин пятого покоління у теодолітах та тахеометрах. [11] с.108

12. Основні частини електронного тахеометра. [11] с.108,109

13. Марки тахеометрів. [11] с.108,109

14. Класифікація оптичних та лазерних приладів вертикального проектування за способом приведення візирної осі в прямовисне положення [11] с.109-111

15. Як виглядає палетка зеніт приладу? [11] с.111

16. Основні складові лазерної вказівки. [11] с.108

17. Марки роботизованих електронних тахеометрів. [11] с.109

18. У чому полягає вертикальне проектування? [11] с.109,110

19. Різновиди лазерних нівелірів у теперішній час. [11] с.104,105

Лекція 10. Спостереження за деформаціями споруд. Геодезичні розбивочні роботи. Використання аерофотознимків в архітектурі і будівництві.

Геодезичні розбивочні роботи. Геодезичне забезпечення будівництва підземної і надземної частини будівель та споруд

1. В геодезії розбивкою споруди називають… [7] с. 417-418

2. Класифікувати стадії розбивок. [7] с. 418-419

3. Способи винесення проектних кутів на місцевість. [7] с. 423-429

4. Винесення на місцевість проектних відстаней. [7] с. 423-429

5. Винесення в натуру проектних позначок. [7] с. 423-429, [2] с. 117,118

6. Способи розбивок лінії чи площини проектного нахилу. [7] с. 423-429

7. Способи розбивок кругових кривих. [7] с. 437-441

8. Способи фіксації головних осей будівель та споруджень. [7] с. 432-437

9. Конструктивні особливості обносок. [9] с. 240-241

10. Підрахунок обсягу виїмки грунта з різних котлованів. [9] с. 241-243

11. Способи перенесення осей та позначок до котлованів. [9] с. 241-243, [2] с.119

12. Геодезичний контроль під час облаштування фундаментів. [9] с. 243-246

13. Геодезичне забезпечення облаштування палевого поля. [9] с. 243-246

14. Різновиди та способи утворення планових та висотних державних мереж. [7] с. 280-286

15. Висхідний та монтажні горизонти. [9] с. 248-251

16. Створення планової та висотної розбивочних мереж на монтажних горизонтах. [9] с. 246-251

17. Передача осей та позначок на монтажні горизонти. [9] с. 248-251

18. Геодезичне забезпечення будівельно-монтажних робіт при монтуванні колон та стійок. [9] с. 248-251

19. Геодезичне забезпечення порядкової вивірки колон. [9] с. 248-251

20. Визначення координат точок зйомочних мереж. [9] с. 246-248

Спостереження за деформаціями споруд геодезичними методами

1. Як виконуються спостереження за стабільністю в процесі будівництва і після спорудження крупних будівель, промислових об’єктів і інженерних споруд? [7] с. 459

2. Які процеси виникають під тиском ваги споруди? [7] с. 459

3. Які деформації споруди виникають якщо ґрунти осідають нерівномірно? [7] с. 459, [2] с.119

4. Як називаються зміни споруди у просторовому положенні? [7] с. 459

5. Як називаються зміни споруди у горизонтальній площині? [7] с. 459

6. Як називаються зміни споруди у вертикальній площині? [7] с. 459

7. Яка мета геодезичних спостережень за деформаціями будівель і споруд? [7] с. 459-460

8. Яка точність геодезичних спостережень за деформаціями будівель і споруд? [7] с. 460

9. Програма геодезичних спостережень за деформаціями будівель і споруд. [7] с. 460

10. Який найбільш універсальний спосіб спостережень за осіданнями? [7] с. 460

11. Як закладаються фундаментальні репери? [7] с. 460-461

12. Кількість фундаментальних реперів при спостереженнях за деформаціями будівель і споруд? [7] с. 460

13. Відстань від інструментів до марок при спостереженнях за деформаціями будівель і споруд. [7] с. 460-461

14. Точність визначення перевищень на станціях при спостереженнях за деформаціями будівель і споруд. [7] с. 462

15. Нев’язка хода при спостереженнях за деформаціями будівель і споруд? [7] с. 462

16. Як визначається швидкість осідання? [7] с. 462

17. Як визначається точність осідань? [7] с. 463

18. Нівелюванням якого класу ведуть спостереження за осіданнями звичайних споруд? [7] с. 463

19. Нівелюванням якого класу ведуть спостереження за осіданнями особо відповідальних унікальних споруд? [7] с. 463

20. Геодезичні роботи по вимірюванню горизонтальних зміщень? [7] с. 463

21. Способи спостережень при визначенні горизонтальних зміщень. [7] с. 464-466

22. Як виконують створні спостереження? [7] с. 464-465

23. З якою точністю вимірюють горизонтальні кути при тригонометричному способі визначення зміщень? [7] с. 465-466

24. З якою точністю вимірюють величини зміщень при тригонометричному способі? [7] с.465-466,

25. Що таке нахил? [7] с. 467

26. Якими величинами характеризується нахил? [7] с. 467

27. Як можна отримати лінійну величину нахилу? [7] с. 467

28. Як можна отримати кутову величину нахилу? [7] с. 467

29. Як можна визначити нахил споруд, що мають жорсткий каркас? [7] с. 468

30. Як виконується фотографування при визначенні вертикальних деформацій фотограмметричним методом? [7] с. 469, [2] с. 107,108

31. Як змінюється містоположення і орієнтування фототеодоліта при повторному фотографуванні? [7] с. 469

32. Як ведеться обработка фотознімків при визначені характеристик деформації у вертикальній площині? [7] с. 468-469

33. Який метод застосовують якщо виникає необхідність визначення елементів деформації споруд у просторі? [7] с. 470

34. Що вимірюють на стереокомпараторі? [7] с. 470

35. Як виконується фотографування у випадках визначення миттєвої деформації підкранових балок, підвісних доріг, коливання окремих елементів споруди під дією динамічного навантаження? [7] с. 471

36. У яких випадках фотографування і вимірювання виконуються синхронно двома фототеодолітами? [7] с. 471

37. Які показники необхідно мати для повного аналізу і дослідження причин деформацій споруд? [7] с. 471

Організація інженерно-геодезичних робіт. Охорона праці при проведенні інженерно-геодезичних робіт

1. З якими природними умовами пов’язані нещасні випадки при інженерних вишукуваннях? [9] с. 235

2. Яких правил треба дотримуватись при виконанні геодезичних робіт? [9] с. 234

3. Що треба виконувати для попередження нещасних випадків? [9] с. 235

4. Які правила техніки безпеки треба виконувати при веденні геодезичних робіт на будівельних майданчиках? [9] с. 235

5. Яку підготовку повинні пройти робочі, що виконують геодезичні роботи на крутих схилах річних долин? [9] с. 235

6. З дотриманням яких правил техніки безпеки повинен виконуватись геодезичний контроль монтажу будівельних конструкцій? [9] с. 235

7. Чим повинні користуватись геодезисти при роботі на висоті? [9] с. 235

8. Правила електробезпеки. [9] с. 235

9. Правила безпеки при роботі на будівельному майданчику з використанням лазера. [9] с. 235

10. Правила безпеки при роботі на транспортних магістралях і проїзній частині вулиці. [9] с. 235