
- •3.1 Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь…………………….
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Методи розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь:
- •1.1.1. Метод матричний
- •1.1.2. Метод Крамера:
- •1.1.3. Метод Гауса:
- •1.1.4. Метод Зейделя:
- •1.1.5 Похибка обчислення слр методом lu – розкладу по відношенню до методу Крамера:
- •1.2. Методи обчислення визначених інтегралів:
- •1.2.1. Метод прямокутників
- •1.2.2 Метод трапеції :
- •1.2.3 Метод Сімпсона :
- •1.4 Обробка графічного зображення
- •1.4.1 Класи обробки графічних зображень
- •1.4.2 Методи обробки графічної інформації
- •Знайдемо похибку для розрахунків визначених інтегралів
- •1.2. Розробка псевдокоду функцій:
- •1.2.1. Псевдокод для функції розв’язування системи лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •1.2.2. Псевдокод для функції обчислення визначених інтегралів.
- •1.3. Розробка блок-схем функцій
- •1.3.1. Блок-схеми до розв’язування слар Блок схема до методу Гауса.
- •Блок схема до методу Крамера
- •Блок схема до матричного способу
- •1 .3.2. Блок схема до функції визначених інтегралів за квадратною формулою прямокутників
- •1.3.2.Блок схема до функції визначених інтегралів за квадратною формулою трапецій
- •1.3.2. Блок схема до функції визначених інтегралів за квадратною формулою Сімпсона
- •3.1.3. Блок-схема до рекурсії
1.2.1. Метод прямокутників
Даний метод має таку схему розв’язку :
Знайдемо
де п - кількість елементів Х ,що приймають участь у розрахунках ;
a,в - межі інтеграла ;
Х0=h ; Xn=Xn-1+h ;
Yn=f(Х0) ;
За формулою знайдемо середнені значення між значеннями коренів з індексами (п ) і (n+1) :
(1)
Аналогічно середні проміжки знаходяться для Y. Розв’язок данного інтеграла знайдемо за формулою :
Розглянемо метод прямокутників на прикладі:
;
;
X0 |
X1 |
X2 |
X3 |
X4 |
X5 |
X6 |
X7 |
X8 |
X9 |
X10 |
0.1 |
0.12 |
0.16 |
0.2 |
0.24 |
0.28 |
0.32 |
0.36 |
0.4 |
0.44 |
0.48 |
Y0 |
Y1 |
Y2 |
Y3 |
Y4 |
Y5 |
Y6 |
Y7 |
Y8 |
Y9 |
Y10 |
0.5 |
69.452 |
39.075 |
25.02 |
17.39 |
12.794 |
9.817 |
7.781 |
6.329 |
5.261 |
4.454 |
1.2.2 Метод трапеції :
Даний метод має таку схему розв язку :
Знайдемо h:
де n - кількість елементів Х ,що приймають участь у розрахунках ;
a,в - межі інтеграла ;
Xn=X0+h ; (1)
Yn=Y10 ; (2)
Розвязок данного інтеграла знайдемо за формулою :
Розглянемо метод трапеції на прикладі:
;
;
X0 |
X1 |
X2 |
X3 |
X4 |
X5 |
X6 |
X7 |
X8 |
X9 |
X10 |
0 |
0.14 |
0.18 |
0.22 |
0.26 |
0.3 |
0.34 |
0.38 |
0.42 |
0.46 |
0.5 |
Y0 |
Y1 |
Y2 |
Y3 |
Y4 |
Y5 |
Y6 |
Y |
Y8 |
Y9 |
Y10 |
100 |
51.03 |
30.88 |
20.685 |
14.827 |
11.156 |
8.708 |
6.997 |
5.756 |
40831 |
4.123 |
;
.
1.2.3 Метод Сімпсона :
Даний метод має таку схему розв’язку:
Знайдемо (1)
де п - кількість елементів Х ,що приймають участь у розрахунках ;
a,в - межі інтеграла ;
Х0=h ; Xn=Xn-1+h ; (2)
Yn=f(Х0) ;
Знайдемо усереднені значення між значеннями коренів з індексами (п ) і (n+1) :
(3)
Аналогічно середні проміжки знаходяться для Y. Розвязок данного інтеграла знайдемо за формулою :
(4)
Розглянемо метод Сімпсона на прикладі:
;
;
.
1.3. Передача данних між пакетами AutoCAD та Builder C++
Оскільки Builder C++ не може працювати з такими форматами файлів, як .dwg, .dws, .dwt, тому результати отримані в AutoCAD, потрібно зберегти у форматі .bmp. Це робиться таким чином:
File -> Export -> Files of type -> Bitmap(*.bmp);
Після
цього креслення можна розміщувати на
формі як малюнок за допомогою
Image.
Приклад:
Трикутник задано координатами вершин А(0;0), В(5;4) та С(-5;6). Обчислити медіану mb та бісектрису wc .
Спочатку будуємо трикутник в пакеті AutoCAD (додаток А). За допомого команди Distance, Tools -> Inquiry -> Distance, отримуємо значення довжини бісектриси і медіани, відповідно 8.3413 і 7.5663.
Ці значення можна перевірити розв’язавши цю задачу за допомогою формул властивостей трикутників:
AB (5;4) , BC(-10;2) , AC(-5;6).
Бісектриса:
Медіана: