§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед

Відповідно до Закону України «Про ЗЕД» Україна як держава, так і всі суб'єкти ЗЕД, а також іноземні суб'єкти господарської діяльності відповідають за порушення законів України й своїх зобов'язань, закріплених у договірному порядку. Наразі Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів ЗЕД, а суб'єкти ЗЕД не несуть відповідальності за дії держави Україна.

У ст. 33 Закону «Про ЗЕД» згадується майнова і кримінальна відповідальність за порушення правил здійснення операцій у сфері ЗЕД.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріаль­ного відшкодування збитків, а також застосування майнових санк­цій. Якщо порушення суб'єктами ЗЕД або іноземними суб'єктами господарювання законів України про ЗЕД призвели до виникнення збитків, втрати вигоди й/або моральної шкоди в інших суб'єктів або держави, правопорушники несуть майнову відповідальність у повному обсязі.

Порядок застосування й розмір договірних майнових санкцій визначається у зовнішньоекономічному договорі. Крім того, у ви­падку, коли право контракту — законодавство України, то при застосуванні майнової відповідальності використовуються відпо­відні положення розділу 5 ГК України про відшкодування збитків, стягнення штрафних і оперативно-господарських санкцій, а також субсидіарно застосовуються норми ЦК України про відповідальність за порушення зобов'язань. -

Кримінальна відповідальність за порушення ЗЕД настає тільки у випадках, передбачених нормами кримінального законодавства. Зокрема, ст.ст. 199-204, 207-209 КК України передбачають кри­мінальну відповідальність за порушення митних правил (у т.ч. за контрабанду), порушення порядку ліцензування господарської ді­яльності, відхилення від повернення валютного виторгу й порушен­ня іншого валютного законодавства, незаконне відкриття рахунків за кордоном і інші діяння, які можуть вчинятися громадянами — підприємцями й посадовими особами при здійсненні ЗЕД.

Крім договірних майнових санкцій і кримінальної відповідаль­ності до суб'єктів ЗЕД можуть застосовуватися адміністративно- господарські санкції відповідно до гл. 27 ГК України, а до гро­мадян — підприємців і посадових осіб також заходи адміністра­тивного стягнення згідно з КУпАП (ст.ст. 162,164,169,202,208, 209 та ін.)

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» за порушення законодавства України про ЗЕД до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні адміністративно-господарські санкції:

• накладення штрафів, розмір яких визначається законами (тут мова йде про застосування адміністративно-господарського штрафу за ст. 241 ГК України й адміністративного штрафу за різними статтями КУпАП);

• застосування індивідуального режиму ліцензування;

• тимчасове припинення ЗЕД.

Зазначені санкції застосовує Мінекономіки України до суб'єктів ЗЕД за рішенням судових органів України або за поданнями орга­нів державної податкової й контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету

України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в сфері регулювання ринків фінансових послуг і НБУ. Санкції можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД протягом трьох років з моменту виявлення порушень законодавства.

Застосування індивідуального режиму ліцензування як санкції за порушення в сфері ЗЕД, крім вищевказаного, регламен­тується:

а) ч. 1 ст. 245 ГК України;

б) «Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господар­ської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»», затвердженим Наказом Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України від 17.04.2000 р. № 52;

в) «Положенням про порядок видачі разових (індивідуаль­них) ліцензій», затвердженим Наказом того ж міністерства від 17.04.2000 р. № 47, який встановлює, що разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоеконо­мічної операції суб'єктами ЗЕД, до яких застосована спеціальна санкція — індивідуальний режим ліцензування.

З метою контролю за діяльністю суб'єктів ЗЕД, які допустили порушення в цій сфері, на кожну операцію оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, що видається Мінекономіки України або уповноваженим ним органом. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів і здійснення зовніш­ньоекономічних розрахункових операцій суб'єктами ЗЕД, до яких застосовані спеціальні санкції. Ліцензія видається на період не мен­ший, необхідного для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції й не підлягає передачі іншим особам. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше 15 робочих днів з дати реєстрації заявки в Мінекономіки України або уповноважено­му ним органі. Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування прак­тичних заходів, які гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і/або пов'язаних з ним законів України, і скасовується Міністерством економіки України.

Тимчасове припинення ЗЕД щодо українських суб'єктів ЗЕД і іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами ЗЕД, передбаченими ст. 4 Закону України «Про ЗЕД», за винятком завершення певних розрахунків.

Для завершення таких операцій українському суб'єктові ЗЕД варто одержати разову (індивідуальну) ліцензію у встановленому порядку.

Тимчасове припинення ЗЕД може застосовуватися у випадку дій суб'єктів:

— які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки;

— які можуть призвести до порушень міжнародних зобов'язань України.

Таке припинення діє до моменту усунення порушень чинного законодавства України в сфері ЗЕД, але не більше трьох місяців з дати ухвалення відповідного рішення Мінекономіки України. Після тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти ЗЕД переводяться на індивідуальний режим ліцензування. Продовження дії тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється винятково за рішенням суду.

Застосування зазначених санкцій може бути оскаржене в суді, але подача відповідного адміністративного позову не припиняє застосування санкцій. В окремих випадках, зокрема при виник­ненні форс-мажорних обставин, при подачі позову про визнання або стягнення боргу, санкції можуть бути припинені на термін дії форс-мажорних обставин або на час розгляду справи в суді.

З огляду на специфіку предмета правопорушення, особливої ува­ги заслуговують санкції за порушення валютного законодавства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 245 ГК України при несумлінній кон­куренції, незаконному розміщенні валютних цінностей на рахун­ках і внесках за межами України, а також в інших випадках, при діях, що завдають шкоду економіці України, експортно-імпортні операції таких суб'єктів господарювання припиняються на умовах і в порядку, передбачених законом.

При відкритті валютного рахунка в банківській установі за межами України суб'єкт ЗЕД зобов'язаний повідомити про це НБУ не пізніше триденного строку. Порушення цієї вимоги тягне адміністративно-господарську відповідальність у порядку, встанов­леному законом, відповідно до ч. 2 ст. 386 ГК України.

Відповідно до ст. 16 Декрету КМУ від 19.02.93 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлена від­повідальність за порушення положень діючого валютного законо­давства. Для розвитку даного нормативного акта прийнято низку підзаконних актів:

• Постанова НБУ № 49 від 08.02.2000 р. «Про затвердження Положення про валютний контроль»;

• Указ Президента України від 27.06.99 р. «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»;

• Наказ Державної податкової адміністрації України № 542 від 04.10.99 р. «Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

У господарській практиці України більшість подань про засто­сування спеціальних санкцій здійснюється органами державної податкової служби — близько 85 %, оскільки в ході податкових перевірок виявляються порушення законодавства про ЗЕД.

Як правило, після відповідного подання Міністерство економік України ухвалює рішення щодо застосування санкцій. Виняток становлять лише окремі правопорушення, наприклад, у випадку коли у головного експортера незначна заборгованість за зовніщ! ньоекономічним контрактом у порівнянні із загальним обсягом продажу. Кожний такий випадок розглядається в робочому порядку за узгодженням з органом, що направив подання. Таким чином, стосування даних норм може мати й диференційований характер.

Правильність введення відповідальності за порушення законо­давства про ЗЕД підтверджується наявністю аналогічних правових інститутів в економічно розвинених країнах Європи й Америки. Від- сутність подібної відповідальності привело б до хаосу в сфері ЗЕД.

При застосуванні такої відповідальності варто також врахо­вувати положення ст. 250 ГК України, які передбачають, що адміністративно-господарські санкції (до яких належить більшість санкцій у сфері ЗЕД) можуть бути застосовані до суб'єкта господа­рювання протягом шести місяців від дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік від дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господар­ської діяльності, крім випадків передбачених законом.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 14 Закону «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 28.12.98 р. попе­редні антидемпінгові заходи застосовуються за рішенням уповно­важеної Комісії не раніше, ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення відповідного антидемпінгового розслідування.

Контрольні запитання:

1. Що таке зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД)?

2. Які існують види зовнішньоекономічної діяльності?

3. Хто може стати суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України?

4. В чому полягають державні методи регулювання ЗЕД?

5. Назвіть відмінності в методах тарифного й нетарифного регу­лювання ЗЕД.

6. Які вимоги до форми й змісту зовнішньоекономічних договорів передбачені законодавством України?

7. Що таке базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки) і яке їхнє значення?

8. Назвіть особливості розрахунків за контрактами у ЗЕД.

9. У чому полягає механізм контролю за надходженням валют­ного виторгу в Україну?

10. Охарактеризуйте правове положення вільних економічних зон, технопарків і територій пріоритетного розвитку (ТПР).

11. Які ви знаєте санкції за порушення законодавства про ЗЕД і в чому полягає порядок їхнього застосування?