МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри хірургії

стоматологічного ф-ту

Завідувач кафедри

Професор __________М.І.Тутченко

„_____”______________2012р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ та СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна	Хірургічні хвороби
Модуль №
Змістовний модуль №1
Тема заняття №	Курація хворого Написання навчальної історії хвороби. Заняття – 1 - 3.
Курс	4
Факультет	стоматологічний

Київ 2012

І. Актуальність теми: Обговорення із студентами куруючих хворих з виділенням ведучих симптомів захворювання дає можливість обгрунтування клінічний діагноз і рекомендувати адекватне лікування. Розбір написаної історії хвороби з аналізом допущених студентом помилок закриплює навички у обслідуванні хворого і оформленні первинної медичної документації.

ІІ. Учбові цілі заняття: Ознайомитися з допоміжними методами дослідження куруючого хворого. Вміти правильно докладати хворих, виділяти основні симптоми для обгрунтування діагнозу та назначення відповідного лікування. Закріпити навички правильного запису історії хвороби.

ІІІ. Виховні цілі:

1. Виховувати у студентів почуття відповідальності за здоров'я відновлення працездатності хворого.

2. Удосконалювати у студентів навики клінічного мислення в прцесі спілкування з хворим. Навчати їх дотримуватись принципів лікарської деонтології та медичної етики в процесі спілкування з хворим та його родичами.

3. Студенти повинні вміти оцінювати загальний стан хворого та провести необхідне обстеження.

IV. Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни	Знати	Вміти
1	2	3
Попередні (забезпечуючі дисципліни) Анатомія	Розташування органів та систем	Знати орган чи систему органів при обстеженні хворого
Фізіологія	Фізіологічну функцію органів та систем	Вміти розпізнати порушення в фізіологічній діяльності органів та систем
Біохімія	Біохімія константи	Розуміти аналіз хворого
Наступні дісципліни (що забезпечуються) Патологічна фізіологія Факультетська хірургія Онкологія Травматологія	Методика обстеження хворого, методику обструктування клінічного діагнозу	Обстеження хворих Обгрунтування клінічного діагнозу Назначити допоміжні методи обстеження
Внутрішньопридметна інтеграція - Кровотеча та крововтрата	Визначення кровотечі та крововтрати. Класифікацію. Клініку. Та лабораторні показники при ній.	Обстежити хворого з кровотечею, визначити яка кровотеча. Визначити артеріальний тиск, пульс та дихання, їх характеристику.
- Травма	Анатомічні зміни при травмі. Принципи надання першої допомоги та лікування.	Обстежити хворого з травмою.
- Рани	Визначення рани. Класифікацію. Принципи надання першої допомоги та лікування	Обстежити хворого з раною, дати характеристику рани.
Гостра гнійна інфекція	Гостре гнійне запалення шкіри, її дереватів та органів.	Обстежити хворого з гострою гнійною інфекцією
Онкологія	Доброякісні та злоякісні пухлини	Обстежити хворого з пухлиною. Визначити з якої тканини вона походить та який її роет.

V. Зміст заняття: Кожний студент проходить на заняття з написаною історією хвороби (у чорновому варіанті).

Спочатку попарно стеденти проводять огляд куруючих хворих, відмічаючи зміни у суб'єктивному та об'єктивному статусі, знакомляться з новими даними допоміжних методів обстеження. Всі зміни в дінаміці захворювання повинні бути відображені в щоденнику.

Студенти обгрунтовують клінічний діагноз куруючих хворих, намічають план конкретних лікувальних і прфілактичних міроприємств.

Викладач може запрпонувати студентам виписати рецепт для хворого, описати хід операції, відмітити особливості передопераційної підготовки та ведення післяопераційного періоду.

В аналізі суджень приймають всі студенти.

Після цього заняття студенти дома оформляють начисто історії хвороби і здають викладачу на перевірку.

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ХВОРОГО

Загальний стан: задовільний, середнього ступеня тяжкості, тяжкий, украй тяжкий, агональний, клінічної смерті.

Стан свідомості: ясна, затьмарена (неясна), ступор, сопор, кома, непритомність, іритативні розлади (галюцинації, маячні ідеї).

Затьмарена (неясна свідомість) — хворий загальмований, байдуже ставиться до свого стану, на запитання відповідає переважно правиль­но, але із запізненням, інколи — невлад.

Положення: активне, пасивне, вимушене (стоячи, сидячи, лежачи — описати детально).

Постава (визначається у хворих, які ходять): звичайна (пряма, струнка), сутулість, пресколіотична, "поза прохача", "гор­да постава" та ін.

Вираз обличчя: спокійний, жвавий, збуджений, страждаль­ницький, байдужий, маскоподібний та ін.; характерні особливості обличчя при деяких захворюваннях (мітральний стеноз, крупозна пневмонія, хвороби нирок, дифузний токсичний зоб, мікседема, "го­стрий живіт", дифузні захворювання сполучної тканини та ін.).

Зріст: високий, середній (160-180 см для чоловіків, 155-170 см для жінок), низький, карликовість (до 135 см), гігантсь­кий (вищий за 200 см для чоловіків і 190 см — для жінок).

Маса тіла (кг). Угодованість: задовільна (індекс Брока в ме­жах 90-110%), надмірна, ступінь ожиріння (І — індекс Брока в межах 110-125%, II - 125-150%, III - 150-200%, IV - понад 200%); знижена (індекс Брока нижчий за 90%); виснаження (ка­хексія).

Для визначення стану вгодованості часто використовують індекс Кетле:

Маса тіла (кг)

З ріст (м) '²

Індекс Кетле в межах 20-24 свідчить про задовільну вгодованість, більший за 24 — про ожиріння, менший за 20 — про схуднення.

Конституціональний тип: нормостенічний, астенічний, гіперстенічний.

Температура тіла (в градусах за Цельсієм).