VI. План та організаційна структура заняття

№№ пп	Основні етапи заняття, їх фукнції та зміни	Учбові цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хвил. або %
	Підготовчий етап				3
1. 2.	Організація заняття Визначення учбових цілей і мотивація			П.1 П.2	5% 15%
3.	Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь анатомічна будова черевної порожнини клінічна картина закритих пошкоджень загальні закономірності розвитку геморагічного шоку	ІІ ІІ	Індивідуальне тестування	Тести І та ІІ рівнів
4.	ІІ. Основний етап Оволодіти: навиками обстеження хворого з закритими пошкодженнями живота; технікою виявлення рідини в черевній порожнині; технікою ПХО рани; технікою накладання пов’язки при евентерації. Провести: курацію хворого з закритим пошкодженням мяких тканин перев’язку рани мяких тканин; Визначити: загальний стан хворого; клінічний діагноз; методи лікування хворого	ІІІ	Робота з хворими в палатах та перевязочній	Інструментальне оснащення перевязочної, рентгенограми, історія хвороби	65%
5.	ІІІ Заключний етап Контроль і кореція рівня професійних вмінь і навичок Підведення підсумків заняття.	ІІІ	Індивідуальне опитування	Результати курації хворих Задачі ІІ-ІІІ рівня	15%
6	Домашнє завдання				5

7. Матеріали методичного забезпечення заняття

1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття (питання, тести)

1. анатомія черевної порожнини;

2. клініка закритої травми м”яких тканин черевної стінки;

3. класифікація закритих пошкоджень живота;

4. класифікація відкритих поранень живота;

5. перша допомога при закриті травмі живота;

6. клінічна картина кровотечі;

7. клінічна картина перитоніту

Тести

1. для внутрішньочеревної кровотечі не характерно

1. -кровохаркання;

2. -тахікардія;

3. -зниження АТ;

4. -блювота кровю; (+)

5. -наявність травми в анамнезі;

6. тупий біль в животі.

2. Чого не буває при проникаючому пораненні живота?

1. Гемоперитонеума

2. Поранення нирки

3. Відкритого пневмотораксу(+)

4. Перитоніту

3. Розрив порожнистого органу при закритій травмі живота супроводжується:

1. Розвитком перитоніту (+)

2. Гематурією

3. Писутністю вільного газу в порожнині малого тазу

4. Присутністю вільного газу під куполом діафрагми (+)

5. Гемоперітонеумом

4. Пошкодження можуть бути:

1. Частковими

2. Повними

3. Відкритими (+)

4. Неповними

5. Закритими (+)

5. Пошкодження можуть бути:

1. Частково проникаючими

2. Проникаючими (+)

3. Непроникаючими (+)

4. Поверхневими

5. Глибокими

6. Перед тим як здійснити реінфузію крові, з черевної порожнини при розриві паренхіматозного органу або судин брижі, слід:

A. верифікувати рівень гемоглобіну зібраної крові

B. порахувати пульс і виміряти артеріальний тиск

C. визначити рівень білірубіну зібраної крові

D. виключити інфікованість і гемоліз зібраної крові(+)

E. здійснити все наведене.

7. При закритій травмі живота з розривом сечового міхура найінформативнішим методом обстеження є:

A. обзорна рентгенографія черевної порожнини;

B. лапароскопія;

C. контрастна цистографія; (+)

D. ірігоскопія;

E. загальний аналіз сечі.

8. При лапароскопії у випадку розриву печінки в черевній порожнині визначається:

A. тільки жовч ;

B. кров і жовч; (+)

C. нічого не визначається;

D. кишковий вміст;

E. шлунковий вміст.

9. Найінформативнішим спеціальним методом діагностики розриву печінки є:

A. іррігоскопія;

B. фіброгастродуоденоскопія;

C. обзорна рентгенографія живота;

D. лапароскопія; (+)

E. пассаж барію по кишці.

10.При закритій травмі живота розрив порожнистого органу виникає частіше за умови, якщо останній був:

A. порожнім;

B. наповненим; (+)

C. рухомим;

D. спавшимся;

E. атонічним.

11. Симпотом „ваньки-встаньки” визначається при пошкодженні:

A. шлунка;

B. печінки;

C. підшлункової залози;

D. селезінки; (+)

E. тонкої кишки.