Матеріали методичного забезпечення заняття
1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тестові завдання.
Питання:
балістика кулі в просторі та людському тілі;
особливості балістики кулі в залежності від калібру;
кулі з зміщеним та нестабільним центром ,особливості балістики;
особливості кулі при проходженні біологічних середовищ;
механізми віддачі кінетичної енергії кулею;
будова раневого каналу, напрямок, краї, шари;
первинні та вторинні девіації раневого каналу, механізми утворення;
особливості мікробіологічного стану вогнепальної рани;
особливості ведення вогнепальної рани;
боротьба з шоком—як невід’ємна частина лікування вогнепальних поранень;
особливості проведення первинної хірургічної обробки вогнепальних поранень;
обсяги первинної хірургічної обробки вогнепальних поранень;
медикаментозний супровід хворих з вогнепальними пораненнями;
особливості антибактеріальної терапії у хворих з вогнепальним пораненнями;
особливості мінно—вибухової травми;
основні помилки при веденя хворих з вогнепальними пораненнями (відмінності від ведення хворих з іншими ранами).
Тести.
Основним етіологічним фактором інфекційного процесу, що розвивається, у вогнепальній рані є:
А. Наявність сторонніх тіл та мікробів у рані.
В. Порушення регіонарного кровообігу.
С. Гостра постгеморагічна анемія.
D. Наявність некротичних тканин у рані.
Основним вадом комплексного лікування гнійних ускладнень вогнепальної рани є:
А. Розсічення і дренування гнійних осередків + антибіотикотерапія.
В. Розсічення і дренування гнійних осередків + антибактеріальна терапія.
С. Вторинна хірургічна обробка + антибактеріальна терапія.
Ранній вторинний шов - це шов, накладений на:
А. Гранульовану рану з рухомими нефіксованими краями.
В. Гранульовану рану з рухомими краями на 2-3-й день.
С. Гранульовану рану з фіксованими краями.
D. Гранульовану рану на 5-6-й день.
Пізній вторинний шов - це шов, накладений на:
А. Гранульовану рану з рухомими нефіксованими краями на 14-й день.
В. Гранульовану рану з фіксованими краями.
С. Гранульовану рану після висічення рубцевої тканини.
Первинна хірургічна обробка не виконується:
А. При кульових, дрібноосколкових пораненнях м'яких тканин без ознак роздроблення кісток, кровотечі, що продовжується в порожнині, ускладнень, гематом.
В. При кульових дрібноосколкових пораненнях м'яких тканин з напруженням в зоні рани та ознаками пошкодження магістральних кровоносних судин.
С. При кульових дрібнооскожових пораненнях м'яких тканин передньої черевної стінки з пошкодженням парієтального листка очеревини без пошкодження внутрішніх органів живота.
Первинна хірургічна обробка протипоказана пораненим у стані:
А. Травматичного шоку тяжкого ступеня.
В. Травматичного шоку без кровотечі, що продовжується, та агонуючих.
С. Травматичного шоку.
Повторна хірургічна обробка - це оперативне втручання, що проведене у пораненого:
А. У перші 24 години до появи клінічних ознак ранової інфекції.
В. Повторно до розвитку ранових ускладнень.
С. Повторно після ліквідації ранової інфекції у рані.
Вторинна хірургічна обробка - це оперативне втручання, що проведене у пораненого:
А. У перші 48 годин після поранення.
В. У перші 6 годин після розвитку ранової інфекції у рані.
С. У перші 12 годин після розвитку ранової інфекції.
D. Після розвитку раневої інфекції.
Первинний шов на вогнепальну рану кінцівки, як заключний етап первинної хірургічної обробки на етапі кваліфікованої хірургічної допомоги:
А. Показаний, коли вдалося провести повне висічення нежиттєздатних тканин на всьому протязі ранового каналу.
В. Показаний, коли є умови для спостерігання хірургом до зняття швів і немає тяжкої крововтрати.
С. Протипоказаний.
Частота вогнепальних поранень кінцівок за даними Великої Вітчизняної війни складала:
А. Від 10 до 20%.
В. Від 20 до 40%.
С. Від 40 до 70%.
D. Від 70 до 80%.
Е. Від 80 до 90%.
Частота вогнепальних поранень м'яких тканин кінцівок за даними Великої Вітчизняної війни складала:
А. Від 10 до 20%.
В. Від 20 до 30%.
С. Від 30 до 40%.
D. Від 40 до 50%.
Е. Від 50 до 60%.
У вогнепальній рані значні пошкодження виникають у:
А. Шкірних покривах.
В. Підшкірно-жировій клітковині.
С. Мязах.
D. Кістках.
Пошкодження тканин за ходом ранового каналу із збільшенням зони контузії до вхідного отвору спостерігається:
А. При осколкових пораненнях.
В. При кульових пораненнях.
Пошкодження тканин за ходом ранового каналу із зменшенням зони контузії від вхідного до вихідного отворів спостерігається:
А.При осколкових пораненнях.
В. При кульових пораненнях.
У будові вогнепальної рани розрізняють:
А. Дві зони.
В. Три зони.
С. Чотири зони.
D. П'ять зон.
Вогнепальна рана:
А. Інфікована.
В. Мікробно забруднена.
Зона молекулярного струс у клінічно проявляється:
А. У перші 3 години з моменту поранення.
В. У перші 12 годин з моменту поранення.
С. У момент поранення.
D. У перші 48 годин з моменту поранення.
Вогнепальна рана:
А. Вторинно мікробно забруднена.
В. Первинно мікробно забруднена.
С. Первинно інфікована.
D. Вторинно інфікована.
Всі вогнепальні рани підлягають первинній хірургічній обробці:
А. Так.
В. Ні.
Основна мета первинної хірургічної обробки:
А. Остаточна зупинка кровотечі.
В. Тимчасова зупинка кровотечі.
С. Профілактика ранової інфекції.
D. Отримання більш сприятливих функціональних результатів.
2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: професійні алгоритми, орієнтовні карти для формування практичних вмінь та навичок, учбові задачі.
3. Матеріали контролю для заключного етапу: задачі, завдання , тести.
При затриманні спецпідрозділом МВС озброєного бандитського угруповування в після перестрілки постраждав один працівник міліції та один злочинець. Обох доставлено в хірургічне відділення з вогнепальними пораненнями нижніх кінцівок середнього ступеню важкості. У котрого з хворих ранева хворба буде протікати тяжче, коли вважати, що на озброєнні бандугруповування було АК-49 калібру 7,62мм, а працівника спецпідрозділу використовували табелні АКСУ, калібру 5,45 та чому. A. Гострий обтураціцйна кишкова непрохідність. B. *У злочинця, тому що куля калібру 5,45 мм більше віддає кінетичної енергії, тому тут буде більш складніший раневий канал, товща зона молекулярного струсу, хід каналу з нерівностями, тому ранева хвороба буде протікати складніше. C. У злочинця, тому що бійців спецпідрозділу було більше, і зброя куля калібру 5,45 мм має більші швидкострільні можливості, тому, можливо, більше бойових частин(куль) влучило в тіло злочинця, а відтак і ранева хвороба буде протікати складніше. D. У п куля калібру 5,45 мм більше рацівника спецпідрозділу, так як заря калібру 7,62 має білшу потужність, а відтак і білшу кінетичну енергію. E. Однаково, так як пошкодження у обох практично однакові.
Хвориа 68 років поступила до хірургічного відділення зі скаргами на наявність рани середньої третина гомілки. З анамнезу хвороби хвора стверджує, що отримала травму сокирою при нарубуванні дров. При огляді рани—рана по передній поверхні середньої третини гомілки близько 5 см в діаметрі, з нерівними краями, на деяких ділянках шкіра втягнута в рану. Навколо рани обідок чорного близько 2 см при витиранні якого залишається слід чорного кольору на рукавичці хірурга. На задній поверхні проти першої рани—рана близько 10-12 см в діаметрі, з нерівними краями, фрагменти м’язів вивернуті назовні На рентгенографії пошкодження кісток не виявлено, в м’яких тканинах навпроти ран близько 20 різко рентгенконтрастних, неправильної округлої форми елементів близько 20 мм в діаметрі.
Чи правду говорить хвора? Найбільш ймовірний діагноз? Що за елементи виявлено на рентгенограмі? Тактика ведення хворої?
A. *Хвора говорить не правду, приховуючи кримінальний поступок когось з близьких. У хворої має місце вогнепальне поранення з мисливської рушниці (на рентгенограмі дріб). Ведення хворої як вогнепальне поранення. B. Хвора говорить правду. Особливості рани обумовлені формою сокири та наявність забруднення на інструменті. Можливо працювала біля багаття (чорна кайма кругом оани) На рентгенограмі частинки відламаного інструменту. Ведення хворої як з рубленою раною. C. Хвора говорить не правду, приховуючи необережне поводження з газовими установками. Скоріше за все дана травма є наслідком вибухової травми (розривом газового балона). Елементи на рентгенограмі є частинками розірваного балону. Ведення хворої як при вибуховій (вогнепальній) травмі. D. Походження рани встановити тяжко. Можливо хвора говорить правду. Ведення хворої як звичайна рана.
В хірургічне відділення військового шпиталю поступив солдат строкової служби з дотичним (касательным) пораненням нижньої кінцівки при необережному поводженні зі зброєю. При обстеженні раневий канал не глибокий, некротизованих тканин не виявлено, кровотеча зупинена на до госпітальному етапі. Ваша тактика ведення хворого? A. Негайне виконання ПХО рани з наложенням швів для закриття раневого дефекту. B. *Проведення ревізії рани без ПХО та ушивання. C. ПХО рани з висіченням країв рани в межах здорових тканин та накладання шва. D. Особливостей ведення не потребує. Ведеться як звичайна рана.
В хірургічне відділення військового шпиталю доставлений поранений військовослужбовець строкової служби, що отримав поранення на танковому полігоні під час навчання. З анамнезу вияснилось, що він випадково опинився в зоні ведення вогню при виконанні бойових стрільб з танка. При обстеженні виявлено на передній поверхні стегна рана близько 5 см в діаметрі, ймовірніше всього вхідний отвір, на задній поверхні сегна рана лінійна з рівними краями близько 2 см довжиною. Ваш діагноз? З якого виду збої отримав хворий поранення? Ваша тактика ведення хворого.
A Рвана рана стегна неквідомим предметом. Показана ПХО рани з глухим ушиванням рани стегна. Ведення як рвану інфіковану рану стегна.
B Вогнепальне поранення калібру 7,62 мм. Показана первинна хірургічна обробка рани, ведення рани під пов’язкою без ушивання як вогнепальне поранення.
C Вогнепальне поранення калібру 7,62 мм. Показана ПХО рани з глухим ушиванням рани стегна. Ведення як рвану інфіковану рану стегна.
D Визначити походження рани не можливо.
E* Взривна травма. Скалкове наскрізне поранення стегна внаслідок розриву танкового снаряду. Показана первинна хірургічна обробка рани, ведення рани під пов’язкою без ушивання як вогнепальне поранення.
Яка на вашу думку флора має вирішальне значення в розвитку гнійних ускладнень вогнепальних поранень?
A.*Гнійна інфекція. B. Гнилна інфекція. C. Анаєробна неклостридіальна інфекція. D. Анаєробна неклостридіальна інфекція.
Хворий поступрив в спеціалізованний військовий медичний заклад з діагнозом вогнепальне поранення правого плеча з нижче стоячих етапів медичної евакуації (гарнізонного шпитали) після первинної хірургічної обробки рани. Рана під швами, суха чиста. На п’яту добу перебування у хворого підвищилась температура тіла, рана почервоніла, з’явився набрк, флуктуація. Чи була помилка лікаря, що проводив первинну хірургічну обробку рани? Яка? Тактика ведення хворого?
A* При проведенні первинної хірургічної обробки виконано ушивання рани (вогнепальна рана не ушивається). Потрібно розкрити рану, проводити вторинну хірургічну обробку з санацією рани та некректомією аж до ліквідації інфекційного процесу;
B Рана велась правильно, інфекційний процес в рані при вогнепальному пораненні—закономірне явище;
C Хворого не потрібно було евакуювати на вищі етапи медичної евакуації (до спеціалізованого лікувального закладу). Рана велась правильно.
Хворий поступив з вогнепальним пораненням в нижню кінцівку. При огяді рани виявлено продовжуючи незначну кровотечу. На рентгенограмі—без кісткової патології. Який об’єм допомоги повинен виконати хірург хворому?
A* Госпіталізація до хірургічного стаціонару. Первинну хірургічну обробку рани з ушиванням місця кровотечі. Ведення рани під пов’язкою з призначенням антибіотиків, нестероїдних протизапальних препаратів, глюкокортикоїдів, антигістамінних препаратів;
B Ведення амбулаторно. Первинну хірургічну обробку рани з ушиванням місця кровотечі. Ведення рани під пов’язкою з призначенням антибіотиків;
C Госпіталізація до хірургічного стаціонару. Первинну хірургічну обробку рани з ушиванням місця кровотечі. Ведення рани під пов’язкою з призначенням нестероїдних протизапальних препаратів, глюкокортикоїдів, антигістамінних препаратів;
Чотири солдати на стрілецькому полыгоні залишились без оіфіцерів та мали при собу два автомати Калашникова калібру 7,62 мм, а два 5,45. Почали стріляти по мішенях. Виявилось, що автомат Калашникова калібру 7,62 мм сталеву рейку пробиває наскрізь, а калібру 5,45 цього не рекошете. Вони посперечалсь яка зброя приносить шкоду більшу при використанні в бойових умовах:
Перший солдат сказав, що калібр 5,45 мм приносить більше шкоди, тому що маса кулі менша, куля швидша, в повітрі робить девіації (коливання), а при попаданні в тіло ці девіації пошкоджують тканини у вигляді молекулярного струсу на більшу глибину, а сама куля при проходженні різних за щільністю середовищ різко міняє напрям. Процент віддачі кінетичної енергії такої кулі високий;
Другий солдат сказав, що калібр 5,45, так як зважаючи на те, що вага кулі менша а швидкість більша, відтак вона має більшу кінетичну енергію, тому ступінь заподіяних пошкоджень вища;
Третій заперечив що калібр 7,62 шкодить більше, так як дані боєприпаси мають більший заряд, більшу масу, тому шкода біьша. Навіть сталеву рейку пробиває;
Четвертий відповів, що ступінь пошкодження не залежить від калібру, та вогнепальні рани будуть однакові.
Котрий з солдатів був правий?
A Перший та другий;
B* Перший;
C Четвертий;
D Третій;
Е Другий
До хірургічного відділення поступив солдат з дотичним поверхневим пораненням мпередпліччя. При зборі анамнезу супроводжуючі ствержджували, що при проведенні стрільб в лісистій місцевості в солдата попала куля з власної зброї, при стрільбі чургою в чагарник. Чи можливо це теоретично і чому?
A* Так, можливо, так як на даний час в Збройних Силах використовується зброя переважно калібру 5,45мм, що мають не стабільний центр тяжесті. Дана куля змінює напрям руху при зміні щільності середовища. Кожен листочок, з яким зіткнулась куля є своєрідною зміною щільності сердовища, і вона міняє напрямок руху. Чим більше перепон—тим більше змін напрямку. Тому теоретично це могло бути;
B Так, тому що в лісистій місцевості багато дерев, тому, якщо куля витримала декілька рекошетів, вона могла повернутись. Так, теоретично це могло бути;
C Ні , тому що кінетична енергія кулі дуже висока, і при зміні середовища вона хоч і не значно змінить напрям, але ветор сили всеодно буде її рухати в напрямок пострілу, а при попаданні в дерево чи гілку швидкість кулі гаситься;
D Ні, тому що швидкість кулі надто висока, і повернутись вона не зможе;
E Жодне з перерахованого не вірно.
Теоретично в сучасних збройних конфліктах в порівнянні з Великою Вітчизняною війною при використанні звичайного озброєння легких поранень має бути:
A* Менше;
B Більше;
C Аналогічно;
D Білше без використання мінно—вибухової зброї.