- •1. Предмет та його зміст.
- •2. Класифікація електричних установок.
- •3. Напруги використання електричної енергії.
- •Тема: Типи електростанцій.
- •1. Принцип дії та поділ електростанцій.
- •2. Принцип дії тес та їх поділ.
- •3. Принцип дії аес.
- •Тема: Структурні схеми передачі електроенергії до споживачів.
- •1. Призначення енергетичних систем.
- •2. Надійність електропостачання.
- •Тема: Повітряні лінії.
- •1. Конструктивне виконання повітряних ліній.
- •2. Будова підвісного ізолятора.
- •3. Опори повітряних ліній.
- •Тема: Кабельні лінії і їх будова.
- •1. Призначення і будова кабелю.
- •2. Способи прокладки кабелів напругою 6-10кВ.
- •Тема: Класифікація електроспоживачів.
- •1. Загальні відомості про силове освітлення
- •2. Класифікація споживачів по групам.
- •Тема: Структура електроспоживачів, поняття про графіки електронавантажень.
- •1. Структура електроспоживачів та їх поділ.
- •2. Поняття про графіки електропостачання напругою до 1кВ.
- •3. Добовий та річний графік
- •4. Розрахунки електричних навантажень.
- •Тема: Розрахунок максимальної потужності.
- •1. Розрахунок максимальної потужності.
- •2. Коефіцієнт використання.
- •3. Умови вибору ефективного числа
- •Тема: Компенсація реактивних потужностей в системі електропостачання.
- •1. Параметри і режими електричної системи.
- •2. Баланс активних потужностей;
- •3. Баланс реактивних потужностей.
- •Тема: Методи компенсації реактивної потужності.
- •1. Основні споживачі реактивної потужності.
- •2. Коефіцієнти потужностей.
- •3. Методи компенсації реактивної потужності поділяються на три групи:
- •Тема: Використання компенсаційних пристроїв та їх розміщення.
- •1. Переваги використання сд.
- •2. Використання статичних конденсаторів.
- •3. Схеми приєднання конденсаторів
- •4. Маркування конденсаторів
- •1.Загальні вимоги до встановлення компенсуючих пристроїв.
- •2.Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з
- •3. Розрахунок потужності компенсуючого пристрою підприємства з невеликою кількістю встановлених трансформаторів.
- •Приклад розрахунку компенсуючого пристрою.
- •5.Визначення компенсуючої реактивної потужності.
- •Тема: Схеми електричних з’єднань та типи підстанцій. Магістральні та радіальні схеми.
- •1.Типи заводських підстанцій.
- •Тема: Схеми розподільних мереж напругою до 1 кВ.
- •2. Схеми цехових електричних мереж напругою до 1кВ.
- •Тема: Картограма навантаження та вибір центру електричних навантажень.
- •Вибір місця розташування підстанцій.
- •Побудова картограми навантажень.
- •Тема: Критерії вибору силових трансформаторів.
- •1. Потужності силових трансформаторів
- •2. Критерії вибору числа потужності трансформатора.
- •Тема: Призначення та типи, конструктивне виконання головних понижуючих підстанцій.
- •1.Типи підстанцій.
- •2.Схеми електричних з’єднань підстанцій напругою 35-220кВ.
- •Тема: Внутрішньо цехове електропостачання.
- •1.Схеми розподільчих підстанцій напругою вище 1кВ.
- •2. Приєднання трансформаторних підстанцій до ліній напругою 6-10кВ для живлення міських споживачів.
- •Тема: Вибір схем та напруг для внутрішньо цехового електропостачання.
- •1. Вибір напруги.
- •2. Вибір варіанту електропостачання.
- •Тема: Короткі замикання в електричній системі.
- •1. Загальні відомості
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •2. Причини виникнення і наслідки коротких замикань
- •3. Призначення розрахунків струмів кз
- •Криві зміни струму короткого замикання.
- •Тема: Методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •1. Основні співвідношення між струмами при трифазному короткому замиканні.
- •2. Загальні відомості
- •3.Розрахунок струмів короткого замикання у відносних одиницях.
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання в іменованих одиницях.
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання в іменованих одиницях.
- •Тема: Розрахунок струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності.
- •1.Загальні відомості.
- •2.Приклад розрахунку струмів короткого замикання від джерела необмеженої потужності.
- •Тема: Електродинамічна та термічна дія струмів короткого замикання.
- •1. Електродинамічна дія струмів короткого замикання.
- •2. Термічна дія струмів короткого замикання.
- •Тема: Вибір струмоведучих частин та апаратів.
- •1. Загальні відомості.
- •2.Вибір шин та ізоляторів.
- •3.Вибір кабелів.
- •4.Вибір реакторів.
- •5.Вибір високовольтних вимикачів.
- •6.Вибір високовольтних запобіжників.
- •7. Вибір трансформаторів струму.
- •8.Вибір трансформаторів напруги.
- •9. Приклад вибору високовольтних апаратів.
Тема: Типи електростанцій.
План:
Принцип дії та поділ електростанцій.
Принцип дії теплових електростанцій.
Принцип дії атомної електростанції.
1. Принцип дії та поділ електростанцій.
Для передачі руху генераторів використовують первинні електродвигуни: парові машини, двигуни внутрішнього згорання, газові, теплові, гідро турбіни.
В залежності від виду електричної енергії, що споживається первинним двигуном, електростанції поділяються на:
Теплові;
Атомні;
ГЕС;
Гідроакумулюючі;
Малопотужні: вітряні, сонячні, морських приливів, дизельні.
Потужні електростанції, які об’єднані високовольтними лініями передач в єдину енергетичну систему, дають можливість підвищувати надійність електропостачання споживачів, та економію електричної енергії в народному господарстві. На ТЕС використовують парові турбіни.
2. Принцип дії тес та їх поділ.
Принцип дії ТЕС полягає в перетворенні енергії води у водяну пару, яка в свою чергу приводить в дію турбогенератор. Таким чином механічна енергія перетворюється в електричну.
Паливом на ТЕЦ використовують: нафту, мазут, газ та горючі матеріали …
ТЕС поділяється на: ДРЕС – державна районна електростанція; КЕС – конденсаторна електростанція; ТЕЦ – теплова електроцентраль.
ДРЕС – живлять електричних споживачів тільки електричною енергією і розташовані в районах енергетичних запасів (вугілля; торфу; газу...).
КЕС – забезпечують споживачів тільки електричною енергією і розташовані від споживачів на великих відстанях, тому енергія передається на високих і зверх високих напругах. По принципу дії подібні ДРЕС.
ТЕЦ – розташовують в районах споживання електричної енергії. Відрізняються від ДРЕС і КЕС тим, що використовують тепло турбін пари для виробництва електроенергії, для опалення і гарячого водопостачання. На ТЕЦ припадає 40,8% всієї виробленої електроенергії України.
Схема ТЕЦ
1 – Котел;
2 – Парова турбіна;
3 – Генератор;
4 – Конденсатор;
5, 10, 12, 19, 20, 18, 17 – насоси;
6 – деаератор;
7) 7 – колектор;
8) 8 – парова лінія;
9) 9 – теплові споживачі;
11) 11 – збірні баки;
12) 14 – споживачі;
13) 15 – пароводяний підігрівач;
14) 16 – лінії теплової мережі;
15) 21 – джерело водопостачання;
Принцип дії ТЕС.
Тверде паливо поступає з паливного складу за допомогою транспортера, в паливний бункер. Після чого, через дробильний пристрій «млин» за допомогою пневмотранспорту (у вигляді пилеподібного палива) поступає в топку котла. При згорянні палива, виділяються гази з температурою 1200 – 1600 ̊С. Ці гази нагрівають труби з водою(які розміщені в середині котла) і віддають тепло воді. В результаті чого вода перетворюється в пар з температурою 540 – 560 ̊̊С, та тиском 130 – 200 тис. атмосфер поступає в парову турбіну «2». В наслідок різниці пари, що поступає і виходить з неї, а також різниці температур, пара розширюється і проходить через всі ступені турбіни тобто пара виконує механічну роботу і обертає вал турбіни.
Відпрацьована пара з тиском 0,035 – 0,05 тис. атмосфер і температурою 120 – 140 ̊С потрапляє в конденсатор «4», де перетворюється в дистильовану воду. Вода відкачується насосом «5» в деаератор «6», для звільнення від повітря. Відпрацьована вода насосом «20» відкачується в паровий котел.
Інша частина пари, відбирається з проміжної ступені турбіни з тиском 13 – 40тис. атмосфер і потрапляє в теплофікаційний колектор «7», після чого потрапляє до комунально-господарських об’єктів.
При водяній системі постачання, пара поступає в колектор «7» та пароводяний підігрівач «15», де віддає своє тепло воді, яка циркулює в тепловій мережі «16» до споживачів «14» та «13». Потім по зворотній лінії, за допомогою насоса «17» знову потрапляє в пароводяний підігрівач «15».
При паровій системі теплопостачання, пара з колектора «7» прямує в парову лінію «8», а з неї в тепло споживні апарати «9», де перетворюється в конденсат, який зі збірних баків «11» насосами «12» через конденсаторну лінію потрапляє в деаератор «6», а потім в котел «1» за допомогою живлячих насосів «20».
Відпрацьовані гази з топки котла з високою температурою 350 – 450 ̊С неможна викидати в атмосферу! А тому на шляху їхнього проходження встановлюють водяний економайзер, який додатково підігріває воду, далі гази проходять через сажоуловлювач, а потім за допомогою димососа викидається через димову трубу на великій висоті в атмосферу.
ДРЕС і КЕС мають не високий ККД (30 - 40%). Паливо перетворюється а електричну енергію, а решта губиться разом з газами, що викидаються в атмосферу, а також з циркулюючою водою на ТЕЦ. При економній роботі, тобто при одночасному відпуску споживачам електроенергії та тепла ККД може складати 60 – 70%. В період повного зменшення споживання тепла, ККД на ТЕЦ буде падати.
Схема АЕС
