2. Використання статичних конденсаторів.

Статичні конденсатори виготовляють з певним числом секцій, які в залежності від робочої напруги та розрахункової реактивної потужності з’єднують між собою:

1. Паралельно;

2. Послідовно;

3. Паралельно – послідовно.

За звичай, на промислових підприємствах, статичні конденсатори (батареї) включають паралельно до споживачів. Така компенсація називається поперечною. В окремих випадках при різко зміненому навантажені доцільно включати конденсатори послідовно. При живлені зварювальних установках, дугових печей, кранів, статичний конденсатор включають паралельно – послідовно.

Розміщення конденсаторів мережах до 1000в і вище повинно задовольняти умови найбільшого зниження втрат активної потужності від реактивних навантажень.

Компенсація можлива:

1. Індивідуальна – з розміщенням конденсаторів безпосередньо біля споживачів. В цьому випадку від реактивних струмів розвантажується вся мережа системи електричного постачання ( мережі зовнішнього і внутрішнього електропостачання і розподільчі мережі до споживачів). Недоліком такого розміщення є неповне використання великої встановленої потужності конденсаторів, які розташовані біля споживачів.

2. Групова - з розташуванням конденсаторів біля силових шаф та біля шинопроводів в цехах. В цьому випадку розподільча мережа до споживачів не розвантажується від реактивних струмів, проте значно збільшується час використання батарей конденсаторів порівняні з індивідуальною.

3. Централізована - з підключенням батарей на шини 0,38кВ і на шини 6-10кВ підстанції.

При підключенні БК на шини 0,38кВ від реактивних струмів розвантажуються трансформатори підстанції, тоді як живляча та розподільча мережі низької напруги від реактивних струмів не розвантажуються. При підключення БК на шини 6-10кВ від реактивних струмів розвантажуються тільки мережі енергосистеми, а трансформатори підстанцій не розвантажуються.

Конденсатори напругою 6 – 10кВ слід встановлювати на цехових підстанціях, які мають розподільчі пристрої напругою 6 – 10кВ, на розподільчих пунктах і, як виключення, на ЦРП (центральний розподільчий пункт) або ГПП (головна понижуюча підстанція).

Не рекомендовано встановлювати конденсатори напругою 6 – 10 кВ на безшинних цехових підстанціях.

Потужність батарей конденсаторів повинна бути не менше 400 кВАР – при приєднанні конденсаторів через окремий вимикач і не менше 100 кВАР при приєднанні конденсаторів через загальний вимикач із силовим трансформатором або АД або іншими споживачами.

3. Схеми приєднання конденсаторів

В залежності від призначення, напруги та потужності конденсаторної батареї, схеми з’єднань конденсаторних установок виконують однофазними та трифазними, з паралельним або паралельно - послідовним з’єднанням конденсаторів.

В освітлювальних та силових мережах напругою 220 та 380В застосовуються трифазні конденсаторні установки з паралельним з’єднанням конденсаторів, які з’єднані в трикутник.

В освітлювальних мережах трифазних батарей конденсаторів зазвичай підключають безпосередньо до групових ліній цих мереж після вимикача.

В силових мережах трифазні батареї конденсаторів (БК) можуть підключатись до шин розподільчих шаф загальним вимикачем із електричним споживачем або окремим вимикачем.

Приєднання конденсаторів напругою 380В

Приєднання конденсаторів до шин розподільчого пристрою напругою 6 – 10кВ

В схемах конденсаторних батарей передбачається включення активних та реактивних опорів, які під’єднуються паралельно конденсаторам, ці опори необхідні для розряду конденсаторів після їх відключення, тому що самовільний розряд конденсаторів проходить повільно. Розряд конденсаторів повинен виконуватись автоматично після кожного відключення батареї від мережі. Розряд батареї конденсаторів на опори виконується протягом 3-5 хвилин до отримання на батареї залишкової напруги не більше 50 В. При дистанційному керуванні батареєю конденсаторів цю витримку часу слід враховувати при подачі імпульсу на включення батареї.

Розрядний опір визначається:

R = 15x10⁶(U²ф /Q);

Де : Uф - фазна напруга;

Q – потужність батареї в кВАр.