Типи конкурентної поведінки

т ипи

Креативний Пристосувальний Гарантуючий

Пристосувальна конкурентна поведінка - це упередження дій конкурентів у галузі модернізації виробництва. Вона застосовується тоді, коли підприємець не впевнений у своїх інноваційних можливостях. У цьому випадку він намагається скопіювати насамперед у стислі терміни досягнення своїх суперників.

гарантуюча конкурентна політика покликана забезпечити стабілізацію на тривалу перспективу досягнутих позицій на ринку за рахунок підвищення якості продукції, зміни її асортименту, надання додаткових послуг, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням. Цей тип конкурентної поведінки застосовується, як правило, тоді, коли підприємець не має можливості суттєво змінювати виробничу й комерційну програми і має слабку інноваційну базу.

Названі типи конкурентної поведінки в різноманітних формах застосовуються залежно від обраних форм конкурентного суперництва. Виділяють дві основні форми конкуренції: цінова і нецінова.

Форми конкуренції

		з меншення витрат виробництва й обігу
ц інова
		Зниження цін

з міни властивостей товару

с нецінова творення нових товарів для задоволення тих самих потреб

о новлення власностей товару відповідно до змін моди

в досконалення послуг, що супроводжують реалізацію

Ринкова конкуренція

Процес суперництва між виробниками, постачальниками і покупцями товарів, за найвигідніші умови їх виробництва та реалізації, має позитивні і негативні наслідки.

В залежності від існуючих типів ринку розрізняють такі типи конкуренції

Досконала, чиста конкуренція – вільна конкуренція, коли існує підприємців здатних диктувати чи нав’язувати свої умови виробництва та реалізації товарів і послуг

Недосконала конкуренція – обмежена економічною владою небагатьох виробників, продавців на ринку, які диктують основні його параметри: об’єм товарів і послуг, якість, ціни і т.п.

Олігополістична конкуренція - незначна кількість учасників – виробників – продавців товарів та послуг

Монополістична конкуренція – складається із безлічі продавців і покупців, але угоди вони здійснюють не по єдиній ринковій ціні, а в широкому діапазоні цін

В сфері суспільного виробництва розрізняють: внутрігалузеву і міжгалузеву конкуренцію, в сфері маркетингу – функціональну, видову, предметну.

Існують два основних методи конкуренції: ціновий і неціновий.

г) Моделі і класифікація ринків.

У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку (капіталізм) ця товарна форма стає пануючою, а товарно-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товарно-грошові відносини є пануючими, в літературі отримала назву "ринкової економіки". Ключовим елементом конструкції "ринкова економіка" є ринок.

Ринок - це складне й багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими ознаками. "Ринок" для американця, західно-європейця, японця виглядає по-різному, й це цілком природно, якщо врахувати, що американська "ринкова економіка" тяжіє до класичної моделі підприємництва, західнонімецька - до "соціального ринкового господарства", а японська - до "корпоративного патерналізму. Відповідно до цього Україна повинна мати ринок, який би відповідав її національним особливостям, а не американський або корейський.

У той же час у всіх названих країнах ринок має цілком визначений набір загальних ознак, який дає можливість судити про ступінь ринкових відносин. Тому в першу чергу ми повинні з'ясувати все, що розкриває родові ознаки ринку для того, щоб простежити, як вони далі проявляються в ринковій економіці України. Що ж являє собою ринок? У буденному розумінні ринок - це базар. У кращому випадку ринок розуміється як поєднання попиту і пропозиції, або як місце, де відбувається купівля-продаж

Сучасна економіка являє собою синтез великої кількості взаємодіючих ринків. Їх поділяють на різні види залежно від умов діяльності суб'єктів ринкових відносин, відповідності чинному законодавству за ознакою простору дії та ін.

Залежно від умов в яких діють суб'єкти господарського життя, вирізняють вільний, монополізований і регульований ринки.

Вільний ринок - це ринок з великою кількістю виробників однієї продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного. В ньому немає обмежень інформації про попит, пропонування, ціни, якість продукції тощо. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри при входженні в ринок того чи іншого товару та виходу з нього.

Монополізований ринок - це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації, утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин.

Регульований ринок — це ринок, який контролюється і регулюється державою зо допомогою спеціальних заходів економічного і адміністративного характеру.

За ознакою простору дії вирізняють місцевий (у межах міста чи села), регіональний (певна територія якоїсь країни), національний і світовий ринки, а з точки зору відповідності чинному законодавству легальний і нелегальний (тіньовий) ринки.

Залежно від об'єктів купівлі-продажу розрізняють такі види ринків: товарів широкого вжитку, товарів промислового призначення, праці, цінних паперів, науково-технічних знань.

Залежно від того , хто є покупцем товару, що продається, і з якою метою він купується, розрізняють також споживчі ринки, ринки виробників, проміжних продавців, державних установ і міжнародний ринок.

Споживчий ринок — окремі особи і господарства, які купують товари для особистого споживання.

Ринок виробників - організації, що купують товари для використання їх у процесі виробництва.

Ринок проміжних продавців — організації, що купують товари для наступного перепродажу їх з прибутком для себе.

Ринок державних установ - державні організації, що купують товари або для наступного їх використання в сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим кому вони потрібні.

Міжнародний ринок - покупці за межами країни, включаючи закордонних споживачів, виробників, проміжних продавців, держави і установи.

Кожен вид ринку, що згадується, має свою інфраструктуру, свій набір інструментів, які забезпечують його життєдіяльність. Окремі види ринку не існують самі по собі. Всі вони пов'язані між собою, утворюючи розгалужену ринкову систему. Вона діє не тільки в межах тієї чи іншої країни, а й глобально, охоплюючи своїм впливом значну частину світового господарства.