3.2 Розрахунок необхідної кількості устаткування. Визначення коефіцієнтів завантаження

Визначення кількості потрібного устаткування проводиться на основі прогнозових обсягів продажу, трудомісткості обробки виробу на j-й операції і фонду часу роботи устаткування. Вихідна інформація подана в додатку В в табл. В.1-В.3.

Розрахункова кількість устаткування визначається для кожної операції (токарської, фрезерної, шліфувальної та зубофрезерної) за формулою:

де ТРі – трудомісткість виготовлення і-го виду виробів, н-г;

ВПi – виробнича програма і-го виду виробів, шт;

Фoб – фонд часу роботи одиниці устаткування, год;

КФвн – коефіцієнт виконання норм; КФвн=1,1.

Розраховані дані заносять відповідно операціям у рядок «Потрібна кількість устаткування» табл. 3.2.

Кількість верстатів повинно виражатися цілим числом. Тому визначається прийнята кількість устаткування способом округлення потрібної кількості устаткування. Коефіцієнт завантаження (КФз) по кожному стовпцю (у т.ч. «Всього») визначається як відношення потрібної кількості устаткування до прийнятої.

Таблиця 3.2 – Визначення коефіцієнта завантаження

			Операції
	токарська	фрезерна	шліфувальна	зубофрезерна	Всього
Потрібна кількість устаткування
Прийнята кількість устаткування
Коєфіціент завантаження

3.3 Розрахунок необхідної кількості основних і допоміжних робітників

Потреба в основних робітниках визначається за трудомісткістю виробничої програми і здійснюється за кожною операцією окремо (токарської, фрезерної, шліфувальної та зубофрезерної) за формулою:

де Феф – ефективний фонд часу роботи 1-го робітника, год.

Визначення потреби у допоміжних робітниках здійснюється за нормами обслуговування за формулою:

де Ко – кількість одиниць устаткування, що обслуговується, шт;

КФзм – коефіцієнт змінності;

Но – норма обслуговування (подана в дод. В в табл. В.4).

КФос – коефіцієнт облікового складу.

3.4 Обґрунтування оргструктури управління

На рис. 3.1 та рис. 3.2 наведено схеми організаційних структур управління. Студент, який отримав непарний номер варіанта, працює з рис. 3.1. Студент, який отримав парний номер варіанта, працює з рис. 3.2.

Рис. 3.1 – Організаційна структура управління №1

Рис. 3.2 – Організаційна структура управління №2

У даному підрозділі необхідно визначити тип відповідної організаційної структури, дати повну його характеристику та навести переваги та недоліки визначеної організаційної структури.