Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
348_.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

3 Одержання діоксиду сірки, бітумів, високосірчистих коксів з кислих гудронів

Одержання діоксиду сірки. При переробці кислих гудронів у діоксид сірки з метою подальшого одержання сірчаної кислоти до гудронів, як правило, додають рідкі виробничі відходи - розчин відпрацьованої сірчаної кислоти. Таку суміш легше транспортувати і розпилювати. Термічне розщеплення суміші кислих гудронів і відпрацьованої сірчаної кислоти проводять в печах при 800–12000С, де відбувається утворення діоксиду сірки і повне спалювання органічних речовин. За таким принципом на даний час працюють установки продуктивністю 700–850 т/добу 98–99%-ної сірчаної кислоти (олеуму). При цьому повністю спалюються органічні речовини.

Одержання бітумів. Органічна частина кислих гудронів включає різноманітні сірчисті сполуки, смоли, тверді асфальтоподібні речовини (асфальтени, карбени, карбоїди та інші компоненти), що дозволяє переробляти їх в бітуми, які широко застосовуються як дорожньо-будівельний матеріал. При нагріванні кислих гудронів присутні в їх складі сульфосполуки і вільна сірчана кислота розщеплюються і, окислюючи органічну частину, сприяють ущільненню маси з утворенням гетерогенної фази. Така гетерогенна суміш має високий вміст карбоїдів.З метою одержання гомогенної бітумної маси переробку кислих гудронів проводять в суміші з гудронами – смолистими речовинами, що утворюються після відгонки з нафти паливних і оливних фракцій. Періодичний процес одержання бітумів проводять при температурі 280-320С. Із суміші кислого і прямогонного гудрону спочатку випаровують воду. З газової фази при охолодженні виділяють оливну фракцію і абсорбують діоксид сірки розчином соди або аміачної води. Несконденсовані вуглеводні та вуглекислий газ викидають в атмосферу. Негативними сторонами даного процесу є його періодичність, низька продуктивність, забруднення атмосфери і відсутність перемішування реакційної маси, що значно погіршує якість продукту.

Одержання високосірчистого коксу. Здатність кислих гудронів легко розкладатися при температурі 160-3500С з утворенням високосірчистого коксу використовується в промисловості для одержання даного продукту. Кислі гудрони попередньо нейтралізують лужними відходами або реагентами для забезпечення нейтралізації кислих продуктів, що утворюються в процесі коксування. Вихідну сировину – кислий гудрон і відпрацьовану сірчану кислоту – змішують для одержання суміші кислотністю приблизно 50%. Розклад суміші проводять в системі циркуляції коксу. Для цього кислий гудрон при температурі 600С змішують з нагрітим до 340-3500С коксом. Гази розкладу після допалювання при 10000С органічних домішок направляються на виробництво сірчаної кислоти.

При переробці 40т кислих гудронів утворюється 84тис.м3 газу, який містить (за об’ємом): 6,5% SO2, 24,0% H2O, 10,0% CO2, 59,5% N2. Тепло димових газів системи циркуляції коксу використовують для підігріву повітря в печах і потім через циклон викидають в атмосферу. Вихід коксу становить 27-30% і він містить такі речовини: 8-12% сірки, 70-75% зв’язаного вуглецю, 17-22% легких фракцій вуглеводнів. Теплотворність одержаного таким способом коксу становить 30,2 МДж/кг.

Головним недоліком процесу є сильна корозія окремих апаратів, складність нагрівання і транспортування твердого теплоносія. Високосірчистий кокс може бути використаний в деяких металургійних процесах кольорової металургії замість сірковмісних речовин – піриту, гіпсу та інших, і як відновник, в деяких виробництвах хімічної промисловості для одержання Na2S, CS та інших продуктів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]