
- •Тема 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1. Влада та соціальні норми в первісному суспільстві
- •2. Загальна характеристика теорій походження держави
- •3. Виникнення держави і права.
- •4. Поняття та ознаки держави
- •5.Типологія держави (формаційний і цивілізаційний підхід)
- •6. Функції держави
- •11. Теорія розподілу державної влади
- •12. Поняття та основні ознаки правової держави
- •13. Громадянське суспільство і держава
- •14. Поняття і види соціальних норм
- •15. Поняття й ознаки права
- •16. Співвідношення права та моралі.
- •17. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •18. Функції права
- •19. Поняття та види джерел права
- •20. Закони та підзаконні акти
- •21. Система права. 22. Галузі та інститути права.
- •23. Загальна характеристика галузей права України.
- •24.Поняття та види норм права
- •25. Структура норми права
- •26. Систематизація нормативно-правових актів, її мета та види
- •29. Види правовідносин
- •30. Поняття та види юридичних фактів
- •31. Поняття законності та правопорядку
- •32. Гарантії законності та правопорядку
- •33. Поняття, види та ознаки правопорушення
- •34. Склад правопорушення
- •35. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •36. Види юридичної відповідальності
- •37. Підстави та цілі юридичної відповідальності
Тема 1. Основи загальної теорії держави і права
1. Влада та соціальні норми в первісному суспільстві
Влада – це соціальні відносини, у яких одна сторона (людина чи різні форми об'єднання людей) нав'язує свою волю, підкоряє своїй волі іншу сторону, визначає програму її поведінки.
У трактуванні поняття «влада» можливі різні підходи. Вона може розглядатися: за сферами громадського життя (економічною, політичною, культурною), за суб'єктами влади (народна, партійна, класова, державна, батьківська і т.п.), за застосовуваними засобами (панування, насильство, авторитет, переконання) і за іншими підставами.
Для кожного суспільства характерна певна система підпорядкування між людьми (влада) і регулювання їхньої поведінки за допомогою загальних правил (соціальних норм). Відмітною рисою влади і соціальних норм первісного суспільства є те, що вони виражали і забезпечували єдність співтовариства людей, обумовлену суворою економічною необхідністю. Знаряддя праці були примітивні, продуктивність праці низька, і для людей не було іншого виходу, ніж жити спільно – групами, родами, племенами, спільно мати і використовувати засоби виробництва. Це тягнуло необхідність суспільної власності на засоби виробництва і розподіл продуктів праці на засадах рівності.
Суспільна влада первісного суспільства характеризувалася рядом рис.
По-перше, основою соціальної організації був рід (родова громада) – об'єднання людей за дійсним чи передбачуваним кровним спорідненням, а також спільністю майна і праці. Кожен рід виступав у якості самостійної господарської одиниці. Роди поєднувалися в племена чи союзи племен.
По-друге, суспільна влада будувалася на засадах первісної демократії, суспільного самоврядування і спиралася на авторитет, повагу, традиції. Органами влади виступали родові збори, тобто збори всіх дорослих членів роду і старійшини. Деякі функції влади виконували воєначальники. Загальними справами племені керувала рада, утворена зі старійшин і воєначальників родів.
По-третє, суспільна влада була єдиною, тому що роду була властива взаємодопомога; всередині родової організації не було груп із протилежними інтересами, тому всі питання зважувалися порівняно легко, без конфліктів.
Правилами поведінки людей у первісному суспільстві були звичаї – історично сформовані норми поведінки, що ввійшли в звичку в результаті багаторазового застосування протягом тривалого часу. Вони регулювали працю, побут членів роду, сімейні відносини і т.д. Одночасно це були і норми організації суспільного життя, і норми первісної моралі, і норми релігії, пов'язані з відправленням обрядів, ритуалів, і норми права. У науці було запропоновано іменувати такий вид соціальних норм – «мононормами» - тобто єдиними, не розчленованими на окремі види соціальних норм, нормами.
Для соціальних норм первісного суспільства характерно те, що вони були продиктовані економічною необхідністю, виражали інтереси всіх членів первісного суспільства, існували у свідомості й поведінці людей, не передбачали чіткого розподілу на права й обов'язки, їх виконання забезпечувалося звичкою.