Тема 1 Предмет, задачі і методи загальної психології

1. Визначення психології як науки.

2. Предмет і задачі загальної психології.

3. Основні психологічні категорії.

4. Методи психології.

1. Визначення психології як науки.

У постійному розвитку науки то одна, то друга її галузь виступає в якості фаворита. Так було з механікою, біологією, кібернетикою та соціологією. В останні десятиріччя таким фаворитом стала психологія. У звернені до неї зацікавлені педагоги, лікарі, менеджери, інженери, юристи, політики.

Психологія як наука має особливі якості, які відрізняють її від інших дисциплін.

Особливості психології як науки.

1. Психологія – одна з найскладніших наук, так як носієм психіки є головний мозок, найскладніший за будовою і закономірностями діяльності організм і механізм. Тай самі психологічні явища дуже різноманітні, а більшість законів психіки ще не достатньо вивчена. Крім того, навчитися керувати психічними процесами та явищами, психічними функціями складніше, ніж чим-небудь іншим.

2. Злиття предмета та об’єкта психології пояснюється тим, що людина за допомогою психіки пізнає оточуючий її світ, а потім на підставі цього і свою власну психіку, вплив цього світу на неї.

3. Унікальні практичні наслідки психології полягають у тому, що результати дослідження цієї науки порівняно з іншими галузями знань дуже часто значно більше значущі для людей і об’єктивно, і суб’єктивно.

4. Надзвичайна перспективність психології та її досліджень походить з постійно зростаючих ролі і значення людей, їх психіки і свідомості. Можна з повною відповідальністю стверджувати, що найбільш складним в майбутньому буде не розробка яких-небудь найскладніших технічних проектів, а прогнозування поведінки і вчинків людей під час їх реалізації та експлуатації.

Кожен з нас має запас житейських психологічних знань. Існують навіть видатні житейські психологи. Це письменники, а також деякі представники професій, які передбачають постійне спілкування з людьми: педагоги, лікарі та інші. Та навіть і звичайна людина має певні психологічні знання. Про це може свідчити те, що кожна людина якоюсь мірою може зрозуміти іншу людину, впливати на її поведінку, провістити її вчинки, враховувати її індивідуальні особливості, допомагати їй тощо.

Співвідношення житейської і наукової психології.

Житейська	Наукова
Це психологічні знання, які люди отримують з повсякденного життя	Це стійки психологічні знання, які отримуються в процесі теоретичного та експериментального дослідження психіки людей і тварин
Конкретність, тобто прив’язаність до конкретних ситуацій, конкретних людей, конкретних задач людської діяльності	Узагальненість, тобто усвідомленість конкретного психологічного явища на підставі специфіки його проявів у багатьох людей, в багатьох умовах, стосовно багатьох задач людської діяльності
Інтуїтивність яка свідчить про недостатню усвідомленість їх походження та закономірності функціонування	Раціоналізм, який свідчить про те, що наукові психологічні знання максимально досліджені і усвідомлені
Обмеженість передачі знань, тобто слабкі уявлення людини про специфіку і сфери функціонування конкретних психологічних феноменів	Необмеженість, тобто вони можуть використовуватись багатьма людьми
Засновуються на спостереженнях і міркуваннях, а це означає, що повсякденні психологічні знання не піддаються науковому усвідомленню	Засновуються на експерименті, тобто наукові психологічні знання досліджені в різних умовах
Обмеженість в матеріалах, тобто людина, яка має ті чи інші житейські психологічні спостереження, не може їх порівнювати з подібними у інших людей	Незначна обмеженість в матеріалах, що означає, що наукові психологічні знання досліджені на основі багатьох і часто в унікальних умовах

В науковому використані термін "психологія" з’явився вперше в ХVІ ст. Психологія – наука про психіку – пройшла складний і довгий шлях розвитку.

Етапи розвитку психології.

1 етап – психологія як наука про душу – Таке визначення психології було дано більше двох тисяч років тому. Наявністю души намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини (анімізм, Аристотель, Демокрит, Платон).

2 етап – психологія як наука про свідомість – починається в ХУІІ ст в зв’язку з розвитком природничих наук. Здібність міркувати, відчувати, бажати назвали свідомістю. Основним методом вивчення вважалося спостереження людиною самої себе і опис фактів (Декарт, Гартлі, Гоббс, Гольбах, Гельвецій).

3 етап – психологія як наука про поведінку – З сер. ХІХ ст. психологія стає самостійною галуззю наукових знань. Задачі психології – спостереження за тим, що можна безпосередньо побачити, а саме: поведінку, вчинки, реакції людини. Мотиви, що викликають вчинки, не враховувались.

4 етап – психологія як наука, що вивчає факти, закономірності і механізми психіки – сформувалась на базі матеріалістичного погляду на світ. Основою сучасної вітчизняної психології є закономірне усвідомлення теорії відображення.