- •Робоча програма навчальної дисципліни Історія Чернігово-Сіверщини
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” з історії, фахівець повинен вміти:
- •Програма навчальної дисципліни
- •Змістовний модуль і
- •Тема 1. Чернігівщина в епоху первіснообщинного ладу
- •Тема 2. Чернігово-Сіверська земля у добу Київської Русі.
- •Змістовний модуль іі
- •Тема 3. Чернігово-Сіверська земля під владою татар та у складі Великого князівства Литовського.
- •Тема 4. Чернігівська земля наприкінці хv – у першій половині хvіі ст.
- •Тема 5. Чернігово-Сіверщина у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Змістовний модуль ііі
- •Тема 6. Чернігівщина у хіх ст.
- •Тема 7. Чернігівщина у добу визвольних змагань .
- •Змістовний модуль іv
- •Тема 8. Чернігівщина у довоєнну добу.
- •Тема 9. Розвиток Чернігівщині в умовах системної кризи 50-80-х рр. Хх ст.
- •Тема 10. Чернігівщина на сучасному етапі
- •Орієнтовна структура залікового кредиту курсу
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. Мезинська палеолітична стоянка
- •Тема 2. Чернігово-Сіверська земля іх – хііі ст.
- •Теми для самостійної роботи:
- •Питання до модульного контролю:
- •Тема 3. Чернігово-Сіверщина у складі Великого князівства Литовського та Московського царства.
- •Тема 4. Чернігівщина у середині XVII – хvііі ст. (2 год.)
- •Теми для самостійної роботи:
- •Питання до модульного контролю:
- •Тема 5. Громадсько-політичне, наукове, культурне життя на Чернігівщині на зламі віків (4 год)
- •Теми для самостійної роботи:
- •Питання до модульного контролю:
- •Тема 6. Чернігівщина в роки Великої Вітчизняної війни
- •Тема 7. Розвиток Чернігівщини в незалежній Україні
- •Теми для самостійної роботи:
- •Питання до модульного контролю:
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
- •Питання іспиту з курсу "Історія Чернігово-Сіверщини"
- •V курс (9 семестр
- •2012/2013 Навчальний рік
- •Література до курсу:
Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” з історії, фахівець повинен вміти:
аналізувати шляхи розвитку первісного суспільства на території Чернігівщини, використовувати набуті знання у практичній роботі.
аналізувати етносоціальні процеси у регіоні з найдавніших часів до середини XIX ст., основні історичні події, які їм сприяли або ж, навпаки, гальмували їх, основні народотворчі сили в різні періоди історії.
аналізувати особливості перебігу державотворчих процесів на Середньому Подніпров’ї на різних етапах історичної еволюції, знаходити спільне і відмінне з аналогічними процесами як у інших регіонах, так і на українських землях в цілому.
аналізувати найбільш важливі події і явища, визначати їх місце та роль у мікроісторії регіону та загальному історичному процесі, застосовувати на практиці методику конкретних краєзнавчих досліджень з використанням місцевих історичних джерел, експозицій краєзнавчих музеїв, періодичної преси тощо, використовувати набуті знання у практичній роботі.
Програма навчальної дисципліни
“Історія Чернігово-Сіверщини”
Змістовний модуль і
Давня історія заселення території Чернігово-Сіверщини. Характеристика стоянок кам’яного віку. Епоха бронзи та заліза. Поширення слов’янських археологічних культур у регіоні. Виникнення, розвиток і занепад Київської Русі (ІХ – перша половин ХІІІ ст.)
Вступ
Предмет та завдання курсу «Історія Чернігово-Сіверщини». Хронологічні та територіальні рамки. Періодизація історії регіону. Характеристика джерельної бази. Етапи історіографічного вивчення Чернігово-Сіверщини.
Тема 1. Чернігівщина в епоху первіснообщинного ладу
Заселення території сучасної Чернігівщини в епоху палеоліту. Палеолітичні стоянки Пушкарі, Чулатов, Погон. Відкриття і дослідження Мезинської палеолітичної стоянки.
Мезоліт на Чернігівщині. Характеристика неолітичних стоянок на території краю. Поселення трипільської культури. Епоха бронзи. Поселення Пустинка. Залізний вік на території Чернігов-Сіверщини. Пам’ятки скіфського періоду. Юхнівська культура та її пам’ятки на теренах краю
Ранні слов`ни на території Чернігівщини. Поселення зарубінецької, черняхівської, київської та колочинської археологічних культур. Характеристика поселень волинцевської та роменської культур. Сіверяни. Літописні джерела про розселення сіверян. Суспільно-політичний устрій. Релігійні уявлення. Матеріальна культура.
Тема 2. Чернігово-Сіверська земля у добу Київської Русі.
“Повість минулих літ” про приєднання Олегом до складу Київської Русі літописного племені сіверян. Соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства у складі Київської Русі. Основні господарські заняття населення: землеробство, скотарство, розвиток промислів та ремесел. Соціальна структура населення князівства. Торгівельні зносини. Вірування, звичаї та обрядовість. Літописні міста Чернігово-Сіверської землі та їх археологічне вивчення.
Перші літописні згадки про Чернігів. Версії походження назви міста Чернігова. Етапи формування давнього міста. Топографія Чернігівського дитинця.
Значення Лиственської битви для формування території Чернігівського князівства. Генеалогія чернігівських князів. Любецький з”їзд та його наслідки. Удільні князівства Чернігово-Сіверської землі.