
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Основний закон фільтрації – закон Дарсі
- •1.3 Границі застосування закону Дарсі. Нелінійні закони фільтрації
- •2.2 Основи моделювання процесів фільтрації
- •2.3 Застосування методів теорії подібності й аналізу розмірностей у підземній гідрогазомеханіці
- •Контрольні питання
- •3 Диференціальні рівняння ізотермічної фільтрації флюїдів у пористому середовищі
- •3.1 Виведення рівняння нерозривності фільтраційного потоку
- •3.2 Диференціальні рівняння руху
- •3.3 Залежності параметрів флюїдів і пористого середовища від тиску
- •3.4 Початкові та граничні умови
- •3.5 Виведення узагальненого диференціального рівняння ізотермічної фільтрації пружної рідини чи газу за законом Дарсі в пористому середовищі
- •Контрольні питання
- •4 Усталена фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті до галереї і свердловини за законом дарсі
- •4.1 Виведення диференціального рівняння усталеної фільтрації нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.2 Усталена прямолінійно-паралельна фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.3 Усталена плоско-радіальна фільтрація нестисливої рідини до свердловини в пористому пласті за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •5 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом і в неоднорідних пластах
- •5.1 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом до свердловини
- •5.2 Усталена фільтрація нестисливої рідини в неоднорідних пористих пластах за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •6 Інтерференція свердловин
- •6.1 Метод джерел і стоків
- •6.2 Метод суперпозиції
- •6.3 Метод розв’язування задач припливу до групи свердловин у пласті з віддаленим контуром живлення
- •6.4 Метод відображення стоків і джерел
- •6.5 Методи комплексного потенціалу та конформних відображень
- •6.6 Метод еквівалентних фільтраційних опорів
- •Контрольні питання
- •7 Приплив рідини до гідродинамічно недосконалих свердловин
- •7.1 Види гідродинамічної недосконалості свердловин та її врахування
- •7.2 Теоретичні дослідження припливу до гідродинамічно недосконалих свердловин за ступенем розкриття пласта
- •7.3 Теоретичні дослідження припливу до недосконалих свердловин за характером розкриття пласта
- •7.4 Дослідження припливу рідини до свердловин з подвійною гідродинамічною недосконалістю
- •Контрольні питання
- •8 Усталена фільтрація газу в пористому пласті
- •8.1 Аналогія усталеної фільтрації стисливих флюїдів з фільтрацією нестисливої рідини в пористому пласті
- •8.2 Прямолінійно-паралельна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.3 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.4 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за двочленним законом
- •8.5 Плоско-радіальна фільтрація реального газу за законом Дарсі
- •8.6 Фільтрація реального газу за нелінійним законом до досконалих і недосконалих свердловин
- •Контрольні питання
- •9 Неусталена фільтрація пружної рідини в пористому пласті
- •9.1 Виведення диференціального рівняння неусталеної фільтрації пружної рідини
- •9.2 Особливості фільтрації рідини в пласті за наявності пружного режиму
- •9.3 Прямолінійно-паралельний потік пружної рідини
- •9.4 Плоско-радіальний потік пружної рідини. Основна формула теорії пружного режиму фільтрації
- •9.5 Метод суперпозиції в задачах пружного режиму
- •9.6 Поняття про наближені методи розв’язування задач пружного режиму
- •Контрольні питання
- •10 Неусталена фільтрація газу в пористому пласті
- •10.1 Виведення диференціальних рівнянь неусталеної фільтрації газу за законом Дарсі
- •10.2 Лінеаризація рівняння Лейбензона. Аналогія між неусталеною фільтрацією пружної рідини й газу
- •10.3 Розв’язування задачі фільтрації газу з допомогою рівняння матеріального балансу
- •Контрольні питання
- •11 Фільтраційні потоки з рухомими межами
- •11.1 Витіснення нафти водою
- •11.2 Стійкість руху межі витіснення
- •11.3 Фільтраційний потік рідини з вільною поверхнею
- •11.4 Конусоутворення підошовної води та верхнього газу
- •12 Основи теорії фільтрації багатофазних систем у пористих пластах
- •12.1 Основні диференціальні рівняння фільтрації багатофазних систем
- •12.2 Узагальнена модель руху двофазних систем
- •12.3 Модель Баклея – Леверетта
- •12.4 Модель Рапопорта - Ліса
- •12.5 Модель Маскета - Мереса
- •12.6 Усталена фільтрація газованої нафти в пористому пласті
- •Контрольні питання
- •13 Витіснення нафти розчином активних домішок
- •13.1 Причини неповноти витіснення нафти водою та фізична суть застосування активних домішок. Поняття активної домішки
- •13.2 Основні рівняння моделі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.3 Математична модель адсорбції активної домішки
- •13.4 Аналіз розв’язків задачі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.5 Приклади конкретного застосування моделі витіснення нафти розчином активної домішки
- •Контрольні питання
- •14 Основи неізотермічної фільтрації рідин і газів
- •14.1 Теплове поле Землі. Геотерма. Причини неізотермічних умов фільтрації
- •14.2 Диференціальне рівняння енергії пластової системи
- •14.3 Визначення втрат теплоти через покрівлю та підошву пласта
- •14.4 Температурне поле нетеплоізольованого пласта в разі плоско-радіальної фільтрації нестисливої рідини
- •14.5 Температурне поле теплоізольованого пласта під час нагнітання у свердловину гарячої рідини
- •Контрольні питання
- •15 Особливості фільтрації неньютонівських рідин
- •15.1 Порушення закону Дарсі за малих градієнтів тиску
- •15.2 Усталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.3 Неусталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.4 Вплив аномальних властивостей нафти на охоплення пласта фільтрацією
- •Контрольні питання
- •16 Фільтрація рідин і газів у тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.1 Гідродинамічна характеристика тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластів
- •16.2 Диференціальні рівняння руху рідини й газу в тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.3 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за законом Дарсі
- •16.4 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за нелінійним законом
- •16.5 Усталена фільтрація газу в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •16.6 Неусталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
15.2 Усталена фільтрація в’язкопластичної нафти
У загальному випадку залежність швидкості фільтрації v від градієнта тиску grad р для аномальної в’язкопластичної нафти має вигляд, зображений на рис. 15.3. Вона може бути подана двома прямими лініями ОА і АВ або степеневою залежністю. Звідси закон фільтрації можна записати у вигляді закону Дарсі за малих градієнтів тиску grad р (пунктирна лінія ОА), узагальненого закону Дарсі з початковим градієнтом тиску (пряма САВ), степеневим законом, а також комбінацією закону Дарсі (за малих grad р) і узагальненого закону Дарсі (за великих grad p). Вибір моделі визначається умовами задачі, а також змогою одержання практично прийнятного розв’язку.
Узагальнений закон Дарсі (15.4) у випадку фільтрації до свердловини набирає вигляду
, (15.9)
звідси
;
;
;
. (15.10)
Оскільки тиск
для радіуса
,
то
;
; (15.11)
, (15.12)
де
- коефіцієнт продуктивності свердловини;
– депресія тиску;
– початковий перепад тиску.
З одержаних формул маємо, що частина
депресії тиску
витрачається на перемагання початкового
перепаду тиску
.
Фільтрації з граничним градієнтом тиску
відповідає
прямолінійна індикаторна діаграма з
відрізком на осі ординат
(рис. 15.4). Невідомий початковий перепад
тиску
визначають за індикаторною діаграмою
з використанням методу найменших
квадратів або машинної програми MathCAD
(графічно як відрізок на осі ординат).
Дослідженнями, виконаними, наприклад, на свердловинах нафтового родовища Узень, встановлено, що початковий перепад тиску сягає 1-2 МПа.
Особливістю в’язкопластичної рідини
є те, що її рух не починається, поки
депресія тиску не перевищить початкового
перепаду тиску
,
який визначається граничним градієнтом
тиску . Для аномальної
в’язкопластичної чи псевдопластичної
нафти закон фільтрації з початковим
градієнтом тиску
має характер апроксимаційного
співвідношення, оскільки
– апроксимаційна константа. Тобто
фільтрація в’язкопластичної
нафти матиме місце за будь-яких малих
перепадів тиску. Для такої нафти
індикаторну лінію за малих перепадів
тиску на рис. 15.4 показано пунктиром.
15.3 Неусталена фільтрація в’язкопластичної нафти
Рівняння нерозривності потоку в разі неусталеної фільтрації рідини чи газу має вигляд:
. (15.13)
Використовуючи рівняння стану пружної в’язкопластичної рідини
(15.14)
і пористого пласта
, (15.15)
а також узагальнене рівняння закону Дарсі (15.4) з граничним градієнтом тиску, дістаємо диференціальне рівняння нелінійної теорії пружного режиму
. (15.16)
У випадку плоско-радіальної фільтрації воно набуває вигляду:
. (15.17)
Це рівняння розв’язують різними
наближеними методами. Із рівняння
(15.17) за
,
,
одержуємо граничний розподіл тиску в
пласті:
. (15.18)
Тоді за тиску
радіус зони, де мав місце рух рідини,
складає
,
а отже, із рівняння (15.18) отримуємо:
,
тобто розподіл тиску в пласті описується конічною поверхнею.
Звідси встановлюємо особливість розв’язування задач неусталеної фільтрації в’язкопластичної рідини, що полягає в наявності шуканої рухомої межі, на якій відомо тиск і градієнт тиску. Рухомої межі можна уникнути, якщо застосувати степеневу залежність закону фільтрації.
В’язкопластичні властивості нафти можна оцінити експрес-методом з використанням U-подібної трубки. Якщо залити в’язкопластичну рідину в таку трубку через один, наприклад, лівий кінець, то рівень рідини в ньому залишиться вище, ніж у правому і навпаки (рис. 15.5). Такий же принцип можна використати і на свердловині. Для цього знімають криві відновлення тиску на вибої спочатку після зупинки тривало працюючої свердловини, а відтак після доливання в неї деякої кількості цієї ж нафти. З попереднього розгляду зрозуміло, що тиски в обох випадках не відновляться до контурного тиску pк. Якщо сумістити моменти зупинки і доливання за шкалою часу t, то криві відновлення тиску матимуть вигляд, зображений на рис. 15.6. Звідси записуємо:
, (15.19)
а відтак знаходимо початковий перепад тиску
, (15.20)
де
– стабілізовані тиски на вибої свердловини
відповідно після її зупинки і після
доливання нафти в неї.