
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Основний закон фільтрації – закон Дарсі
- •1.3 Границі застосування закону Дарсі. Нелінійні закони фільтрації
- •2.2 Основи моделювання процесів фільтрації
- •2.3 Застосування методів теорії подібності й аналізу розмірностей у підземній гідрогазомеханіці
- •Контрольні питання
- •3 Диференціальні рівняння ізотермічної фільтрації флюїдів у пористому середовищі
- •3.1 Виведення рівняння нерозривності фільтраційного потоку
- •3.2 Диференціальні рівняння руху
- •3.3 Залежності параметрів флюїдів і пористого середовища від тиску
- •3.4 Початкові та граничні умови
- •3.5 Виведення узагальненого диференціального рівняння ізотермічної фільтрації пружної рідини чи газу за законом Дарсі в пористому середовищі
- •Контрольні питання
- •4 Усталена фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті до галереї і свердловини за законом дарсі
- •4.1 Виведення диференціального рівняння усталеної фільтрації нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.2 Усталена прямолінійно-паралельна фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.3 Усталена плоско-радіальна фільтрація нестисливої рідини до свердловини в пористому пласті за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •5 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом і в неоднорідних пластах
- •5.1 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом до свердловини
- •5.2 Усталена фільтрація нестисливої рідини в неоднорідних пористих пластах за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •6 Інтерференція свердловин
- •6.1 Метод джерел і стоків
- •6.2 Метод суперпозиції
- •6.3 Метод розв’язування задач припливу до групи свердловин у пласті з віддаленим контуром живлення
- •6.4 Метод відображення стоків і джерел
- •6.5 Методи комплексного потенціалу та конформних відображень
- •6.6 Метод еквівалентних фільтраційних опорів
- •Контрольні питання
- •7 Приплив рідини до гідродинамічно недосконалих свердловин
- •7.1 Види гідродинамічної недосконалості свердловин та її врахування
- •7.2 Теоретичні дослідження припливу до гідродинамічно недосконалих свердловин за ступенем розкриття пласта
- •7.3 Теоретичні дослідження припливу до недосконалих свердловин за характером розкриття пласта
- •7.4 Дослідження припливу рідини до свердловин з подвійною гідродинамічною недосконалістю
- •Контрольні питання
- •8 Усталена фільтрація газу в пористому пласті
- •8.1 Аналогія усталеної фільтрації стисливих флюїдів з фільтрацією нестисливої рідини в пористому пласті
- •8.2 Прямолінійно-паралельна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.3 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.4 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за двочленним законом
- •8.5 Плоско-радіальна фільтрація реального газу за законом Дарсі
- •8.6 Фільтрація реального газу за нелінійним законом до досконалих і недосконалих свердловин
- •Контрольні питання
- •9 Неусталена фільтрація пружної рідини в пористому пласті
- •9.1 Виведення диференціального рівняння неусталеної фільтрації пружної рідини
- •9.2 Особливості фільтрації рідини в пласті за наявності пружного режиму
- •9.3 Прямолінійно-паралельний потік пружної рідини
- •9.4 Плоско-радіальний потік пружної рідини. Основна формула теорії пружного режиму фільтрації
- •9.5 Метод суперпозиції в задачах пружного режиму
- •9.6 Поняття про наближені методи розв’язування задач пружного режиму
- •Контрольні питання
- •10 Неусталена фільтрація газу в пористому пласті
- •10.1 Виведення диференціальних рівнянь неусталеної фільтрації газу за законом Дарсі
- •10.2 Лінеаризація рівняння Лейбензона. Аналогія між неусталеною фільтрацією пружної рідини й газу
- •10.3 Розв’язування задачі фільтрації газу з допомогою рівняння матеріального балансу
- •Контрольні питання
- •11 Фільтраційні потоки з рухомими межами
- •11.1 Витіснення нафти водою
- •11.2 Стійкість руху межі витіснення
- •11.3 Фільтраційний потік рідини з вільною поверхнею
- •11.4 Конусоутворення підошовної води та верхнього газу
- •12 Основи теорії фільтрації багатофазних систем у пористих пластах
- •12.1 Основні диференціальні рівняння фільтрації багатофазних систем
- •12.2 Узагальнена модель руху двофазних систем
- •12.3 Модель Баклея – Леверетта
- •12.4 Модель Рапопорта - Ліса
- •12.5 Модель Маскета - Мереса
- •12.6 Усталена фільтрація газованої нафти в пористому пласті
- •Контрольні питання
- •13 Витіснення нафти розчином активних домішок
- •13.1 Причини неповноти витіснення нафти водою та фізична суть застосування активних домішок. Поняття активної домішки
- •13.2 Основні рівняння моделі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.3 Математична модель адсорбції активної домішки
- •13.4 Аналіз розв’язків задачі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.5 Приклади конкретного застосування моделі витіснення нафти розчином активної домішки
- •Контрольні питання
- •14 Основи неізотермічної фільтрації рідин і газів
- •14.1 Теплове поле Землі. Геотерма. Причини неізотермічних умов фільтрації
- •14.2 Диференціальне рівняння енергії пластової системи
- •14.3 Визначення втрат теплоти через покрівлю та підошву пласта
- •14.4 Температурне поле нетеплоізольованого пласта в разі плоско-радіальної фільтрації нестисливої рідини
- •14.5 Температурне поле теплоізольованого пласта під час нагнітання у свердловину гарячої рідини
- •Контрольні питання
- •15 Особливості фільтрації неньютонівських рідин
- •15.1 Порушення закону Дарсі за малих градієнтів тиску
- •15.2 Усталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.3 Неусталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.4 Вплив аномальних властивостей нафти на охоплення пласта фільтрацією
- •Контрольні питання
- •16 Фільтрація рідин і газів у тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.1 Гідродинамічна характеристика тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластів
- •16.2 Диференціальні рівняння руху рідини й газу в тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.3 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за законом Дарсі
- •16.4 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за нелінійним законом
- •16.5 Усталена фільтрація газу в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •16.6 Неусталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
13.2 Основні рівняння моделі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
Під час витіснення нафти розчином активної домішки, як і під час витіснення нафти водою, має місце процес двофазного руху. Вище показано (див. підрозд.12.1), що під час непоршневого витіснення цей процес описується системою рівнянь руху, нерозривності потоку обох фаз і капілярного тиску. У даному випадку додатково ще треба мати рівняння балансу маси активної домішки. Запишемо ці рівняння.
Активна домішка, що знаходиться в заданому елементі пористого середовища, може бути в трьох станах – розчинена у воді, розчинена у нафті та адсорбована пористим середовищем. Концентрації домішки у воді та нафті беремо малими, тому можна вважати, що вона не змінює питомих об’ємів фаз. Фази покладаємо нестисливими. Тоді рівняння нерозривності потоку води та нафти (відповідно фази 1 і 2, або водна і нафтова) у випадку плоскопаралельної фільтрації з використанням активної домішки залишаються без змін (див. підрозд.12.2) і записуються так:
; (13.3)
.
Обмежимося описом великомасштабних процесів витіснення, як і в моделі Баклея - Леверетта, тобто нехтуємо капілярним стрибком тиску між фазами та припускаємо, що тиски у фазах однакові. Нехтуємо також гравітаційними силами. Звідси рівняння руху подаємо рівняннями узагальненого закону Дарсі у вигляді (див. підрозд. 12.2):
; (13.4)
,
де с1, с2 – об’ємна концентрація активної домішки відповідно у воді та в нафті.
Рівняння балансу маси активної домішки одержуємо аналогічно виведенню рівняння нерозривності потоку (див. підрозд. 12.1). Об’ємна кількість домішки в одиниці об’єму пористого середовища, що припадає на воду, нафту та пористе середовище, рівна
, (13.5)
а швидкість потоку домішки –
, (13.6)
де А – об’ємна кількість активної
домішки, що адсорбована (накопичена)
одиницею об’єму пористого середовища;
– швидкість дифузійного потоку домішки.
Тоді рівняння балансу об’єму домішки для нестисливих фаз записуємо у вигляді:
, (13.7)
де r – об’ємна витрата утворення (генерування) домішки в розрахунку на одиницю об’єму середовища.
Розглядаючи великомасштабні процеси,
природно нехтувати дифузійними потоками
.
Припустимо, що домішка не утворюється
в пористому середовищі
,
об’ємна концентрація домішки в нафті
, (13.8)
а величина
, (13.9)
причому
.
Додаючи обидва рівняння нерозривності потоку (13.3), дістаємо (див. також підрозд. 12.2), що сумарна швидкість фільтрації v залежить тільки від часу:
;
. (13.10)
Підставляючи обидва рівняння руху (13.4) в (13.10), маємо:
. (13.11)
З першого рівняння руху (13.4) знаходимо
і підставляємо в (13.11)
,
звідки одержуємо рівняння частки витіснювальної фази (водної фази) в потоці (функцію розподілу потоків)
(13.12)
та вирази швидкостей фільтрації:
; (13.13)
. (13.14)
Тоді, з урахуванням усього сказаного, рівняння балансу домішки перетворюємо так:
, (13.15)
де
.
Зазначимо, що в разі одночасного використання кількох активних домішок треба записувати рівняння балансу кожної домішки.
Нові введені функції –
і
– повинні визначатися експериментально
або на основі математичного моделювання.
Таким чином, п’ять рівнянь нерозривності потоку (13.3), руху (13.4) та балансу домішки (13.15) утворюють замкнуту систему рівнянь, яка описує процеси двофазної фільтрації з активною домішкою (базову, основну модель процесів підвищення нафтовилучення). Нагадаємо, що визначенню підлягають п’ять невідомих: v1, v2, p, s, c.
Цю систему рівнянь можна спростити. Підставляючи в перше рівняння нерозривності потоку (13.3) вираз швидкості фільтрації води v1 (13.13), одержуємо:
. (13.16)
Тоді система рівнянь (13.11), (13.15) і (13.16) дає змогу визначити s, c і р.
Можна також ввести безрозмірні незалежні змінні:
;
. (13.17)
Тоді (13.15) і (13.16) набувають вигляду:
; (13.18)
. (13.19)
Рівняння балансу домішки (13.18) і рівняння балансу маси води (рівняння Баклея - Леверетта) (13.19) утворюють уже незалежну систему рівнянь, що дає змогу визначити s і с. Тиск p окремо визначається з (13.11) за знайденими s і с.
Система рівнянь (13.18) і (13.19) дає змогу
визначити s і с, а оскільки s
і с пов’язані залежністю
,
то з цієї системи можна визначити також
залежні змінні s і
.
Отже, під час розгляду великомасштабних
процесів досить знати лише вплив активної
домішки на функцію розподілу потоків
.