
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Основний закон фільтрації – закон Дарсі
- •1.3 Границі застосування закону Дарсі. Нелінійні закони фільтрації
- •2.2 Основи моделювання процесів фільтрації
- •2.3 Застосування методів теорії подібності й аналізу розмірностей у підземній гідрогазомеханіці
- •Контрольні питання
- •3 Диференціальні рівняння ізотермічної фільтрації флюїдів у пористому середовищі
- •3.1 Виведення рівняння нерозривності фільтраційного потоку
- •3.2 Диференціальні рівняння руху
- •3.3 Залежності параметрів флюїдів і пористого середовища від тиску
- •3.4 Початкові та граничні умови
- •3.5 Виведення узагальненого диференціального рівняння ізотермічної фільтрації пружної рідини чи газу за законом Дарсі в пористому середовищі
- •Контрольні питання
- •4 Усталена фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті до галереї і свердловини за законом дарсі
- •4.1 Виведення диференціального рівняння усталеної фільтрації нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.2 Усталена прямолінійно-паралельна фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.3 Усталена плоско-радіальна фільтрація нестисливої рідини до свердловини в пористому пласті за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •5 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом і в неоднорідних пластах
- •5.1 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом до свердловини
- •5.2 Усталена фільтрація нестисливої рідини в неоднорідних пористих пластах за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •6 Інтерференція свердловин
- •6.1 Метод джерел і стоків
- •6.2 Метод суперпозиції
- •6.3 Метод розв’язування задач припливу до групи свердловин у пласті з віддаленим контуром живлення
- •6.4 Метод відображення стоків і джерел
- •6.5 Методи комплексного потенціалу та конформних відображень
- •6.6 Метод еквівалентних фільтраційних опорів
- •Контрольні питання
- •7 Приплив рідини до гідродинамічно недосконалих свердловин
- •7.1 Види гідродинамічної недосконалості свердловин та її врахування
- •7.2 Теоретичні дослідження припливу до гідродинамічно недосконалих свердловин за ступенем розкриття пласта
- •7.3 Теоретичні дослідження припливу до недосконалих свердловин за характером розкриття пласта
- •7.4 Дослідження припливу рідини до свердловин з подвійною гідродинамічною недосконалістю
- •Контрольні питання
- •8 Усталена фільтрація газу в пористому пласті
- •8.1 Аналогія усталеної фільтрації стисливих флюїдів з фільтрацією нестисливої рідини в пористому пласті
- •8.2 Прямолінійно-паралельна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.3 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.4 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за двочленним законом
- •8.5 Плоско-радіальна фільтрація реального газу за законом Дарсі
- •8.6 Фільтрація реального газу за нелінійним законом до досконалих і недосконалих свердловин
- •Контрольні питання
- •9 Неусталена фільтрація пружної рідини в пористому пласті
- •9.1 Виведення диференціального рівняння неусталеної фільтрації пружної рідини
- •9.2 Особливості фільтрації рідини в пласті за наявності пружного режиму
- •9.3 Прямолінійно-паралельний потік пружної рідини
- •9.4 Плоско-радіальний потік пружної рідини. Основна формула теорії пружного режиму фільтрації
- •9.5 Метод суперпозиції в задачах пружного режиму
- •9.6 Поняття про наближені методи розв’язування задач пружного режиму
- •Контрольні питання
- •10 Неусталена фільтрація газу в пористому пласті
- •10.1 Виведення диференціальних рівнянь неусталеної фільтрації газу за законом Дарсі
- •10.2 Лінеаризація рівняння Лейбензона. Аналогія між неусталеною фільтрацією пружної рідини й газу
- •10.3 Розв’язування задачі фільтрації газу з допомогою рівняння матеріального балансу
- •Контрольні питання
- •11 Фільтраційні потоки з рухомими межами
- •11.1 Витіснення нафти водою
- •11.2 Стійкість руху межі витіснення
- •11.3 Фільтраційний потік рідини з вільною поверхнею
- •11.4 Конусоутворення підошовної води та верхнього газу
- •12 Основи теорії фільтрації багатофазних систем у пористих пластах
- •12.1 Основні диференціальні рівняння фільтрації багатофазних систем
- •12.2 Узагальнена модель руху двофазних систем
- •12.3 Модель Баклея – Леверетта
- •12.4 Модель Рапопорта - Ліса
- •12.5 Модель Маскета - Мереса
- •12.6 Усталена фільтрація газованої нафти в пористому пласті
- •Контрольні питання
- •13 Витіснення нафти розчином активних домішок
- •13.1 Причини неповноти витіснення нафти водою та фізична суть застосування активних домішок. Поняття активної домішки
- •13.2 Основні рівняння моделі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.3 Математична модель адсорбції активної домішки
- •13.4 Аналіз розв’язків задачі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.5 Приклади конкретного застосування моделі витіснення нафти розчином активної домішки
- •Контрольні питання
- •14 Основи неізотермічної фільтрації рідин і газів
- •14.1 Теплове поле Землі. Геотерма. Причини неізотермічних умов фільтрації
- •14.2 Диференціальне рівняння енергії пластової системи
- •14.3 Визначення втрат теплоти через покрівлю та підошву пласта
- •14.4 Температурне поле нетеплоізольованого пласта в разі плоско-радіальної фільтрації нестисливої рідини
- •14.5 Температурне поле теплоізольованого пласта під час нагнітання у свердловину гарячої рідини
- •Контрольні питання
- •15 Особливості фільтрації неньютонівських рідин
- •15.1 Порушення закону Дарсі за малих градієнтів тиску
- •15.2 Усталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.3 Неусталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.4 Вплив аномальних властивостей нафти на охоплення пласта фільтрацією
- •Контрольні питання
- •16 Фільтрація рідин і газів у тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.1 Гідродинамічна характеристика тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластів
- •16.2 Диференціальні рівняння руху рідини й газу в тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.3 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за законом Дарсі
- •16.4 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за нелінійним законом
- •16.5 Усталена фільтрація газу в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •16.6 Неусталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
12.6 Усталена фільтрація газованої нафти в пористому пласті
Поняття газована нафта означає суміш нафти та вільного газу.
У разі усталеної фільтрації похідна за часом дорівнює нулю, а тоді рівняння нерозривності потоку в моделі Маскета – Мереса набирають вигляду:
, (12.107)
, (12.108)
. (12.109)
Обмежимося двофазною системою нафта – газ, хоч подальші викладки щодо нафти можна поширити відповідним чином і на воду.
Вводимо поняття газового фактора. Під
газовим фактором G0 розуміють
відношення об’ємної витрати видобутого
газу
,
зведеної до нормальних умов, до об’ємної
витрати видобутої нафти
за нормальних умов:
. (12.110)
Витрати газу й нафти записуємо:
; (12.111)
, (12.112)
де F – площа фільтрації.
Виражаючи vг і vн формулами закону Дарсі (12.110), записуємо:
. (12.113)
З урахуванням рівнянь (12.113) і (12.107) перетворюємо рівняння нерозривності потоку для газу:
. (12.114)
Оскільки під час фільтрації
,
то одержуємо із (12.114), що
,
звідки
. (12.115)
Отже, вздовж лінії течії газовий фактор
G0 є постійним. Оскільки у
виразі (12.113) величини
,
,
,
,
,
є функціями насиченості і тиску, то
формула (12.113) дає змогу знайти sн
як функцію тиску р, тобто
,
бо
згідно з рівнянням (12.101) за
.
Тоді рівняння нерозривності потоку та закону Дарсі (без урахування гравітаційних сил) для нафти записуємо:
; (12.116)
, (12.117)
де
. (12.118)
Функція
називається узагальненою функцією
Христіановича, (яку названо в честь
С.А.Христіановича, який розробив методику
розрахунку усталеної фільтрації
газованої нафти).
Рівняння (12.116) і (12.117) збігаються за записом з рівняннями для руху нестисливої рідини за законом Дарсі. Отже, ми дійшли аналогії між усталеною фільтрацією газованої нафти та нестисливої однорідної нафти, тільки замість потенціалу (або тиску) треба розуміти функцію Христіановича.
У нафтопромисловій справі функція
Христіановича переважно записується
у вигляді (за
)
. (12.119)
Використовуючи аналогію, наприклад для плоскорадіального потоку, записуємо:
; (12.120)
. (12.121)
Задача звелася до визначення функції
Христіановича. Для практичних обчислень
К.А.Царевич склав таблиці залежності Н
від sн, а Б.Б.Лапук побудував
графіки залежності безрозмірної функції
Христіановича
від безрозмірного тиску
(рис. 12.9).
Безрозмірні і виражаються так:
;
;
, (12.122)
де
;
р0 – атмосферний тиск. На рис.
12.9 безрозмірний параметр
залежить від властивостей газу й нафти,
де
– коефіцієнт розчинення газу в нафті.
Послідовність розрахунку за методикою Христіановича така.
1. Знаючи рк, рс, G0, визначаємо безрозмірні тиски
;
. (12.123)
2. Із графіка чи таблиць за
і
знаходимо
,
(можна використати й емпіричні формули).
3. Обчислюємо розмірні функції Христіановича
;
. (12.124)
4. Визначаємо дебіт нафти Qн
за формулою (12.121) (чи розподіл тисків)
та
.
5. Обчислюємо дебіт газу
. (12.125)
Індикаторна лінія
у цьому випадку є викривленою, тому для
визначення коефіцієнта продуктивності
К0 її будують як залежність
,
де
(рис. 12.10). Тоді коефіцієнт продуктивності
. (12.126)
Оскільки
, (12.127)
то маємо змогу визначити також параметри пласта (див. підрозд. 4.2).
І.А.Чарний для спрощення обчислень
запропонував метод апроксимації
(зближення, наближення). Він помітив, що
залежність
можна подати прямою лінією (див. пунктирну
лінію на рис. 12.9)
, (12.128)
де А, В – деякі коефіцієнти.
Оскільки
,
,
то
, (12.129)
а формула дебіту маєе вигляд:
. (12.130)
Цю формулу можна розглядати як формулу дебіту однорідної нестисливої нафти з фіктивним динамічним коефіцієнтом в’язкості
, (12.131)
що дає змогу розв’язувати задачі
інтерференції свердловин у разі
фільтрації газованої нафти, тільки
замість дійсного динамічного коефіцієнта
в’язкості н
слід записати фіктивний динамічний
коефіцієнт в’язкості
.
Цей метод І.А.Чарного далі розвинули М.М.Глоговський та М.Д.Розенберг, які для коефіцієнта А запропонували наближену формулу
, (12.132)
що справедлива за
(або
).
Коефіцієнт А можна також визначити за результатами дослідження свердловини на усталених режимах.
Оскільки
,
то
,
а отже, дебіт газованої нафти менший
від дебіту однорідної нафти.