
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Основний закон фільтрації – закон Дарсі
- •1.3 Границі застосування закону Дарсі. Нелінійні закони фільтрації
- •2.2 Основи моделювання процесів фільтрації
- •2.3 Застосування методів теорії подібності й аналізу розмірностей у підземній гідрогазомеханіці
- •Контрольні питання
- •3 Диференціальні рівняння ізотермічної фільтрації флюїдів у пористому середовищі
- •3.1 Виведення рівняння нерозривності фільтраційного потоку
- •3.2 Диференціальні рівняння руху
- •3.3 Залежності параметрів флюїдів і пористого середовища від тиску
- •3.4 Початкові та граничні умови
- •3.5 Виведення узагальненого диференціального рівняння ізотермічної фільтрації пружної рідини чи газу за законом Дарсі в пористому середовищі
- •Контрольні питання
- •4 Усталена фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті до галереї і свердловини за законом дарсі
- •4.1 Виведення диференціального рівняння усталеної фільтрації нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.2 Усталена прямолінійно-паралельна фільтрація нестисливої рідини в пористому пласті за законом Дарсі
- •4.3 Усталена плоско-радіальна фільтрація нестисливої рідини до свердловини в пористому пласті за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •5 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом і в неоднорідних пластах
- •5.1 Усталена фільтрація нестисливої рідини за нелінійним законом до свердловини
- •5.2 Усталена фільтрація нестисливої рідини в неоднорідних пористих пластах за законом Дарсі
- •Контрольні питання
- •6 Інтерференція свердловин
- •6.1 Метод джерел і стоків
- •6.2 Метод суперпозиції
- •6.3 Метод розв’язування задач припливу до групи свердловин у пласті з віддаленим контуром живлення
- •6.4 Метод відображення стоків і джерел
- •6.5 Методи комплексного потенціалу та конформних відображень
- •6.6 Метод еквівалентних фільтраційних опорів
- •Контрольні питання
- •7 Приплив рідини до гідродинамічно недосконалих свердловин
- •7.1 Види гідродинамічної недосконалості свердловин та її врахування
- •7.2 Теоретичні дослідження припливу до гідродинамічно недосконалих свердловин за ступенем розкриття пласта
- •7.3 Теоретичні дослідження припливу до недосконалих свердловин за характером розкриття пласта
- •7.4 Дослідження припливу рідини до свердловин з подвійною гідродинамічною недосконалістю
- •Контрольні питання
- •8 Усталена фільтрація газу в пористому пласті
- •8.1 Аналогія усталеної фільтрації стисливих флюїдів з фільтрацією нестисливої рідини в пористому пласті
- •8.2 Прямолінійно-паралельна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.3 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за законом Дарсі
- •8.4 Плоско-радіальна фільтрація ідеального газу за двочленним законом
- •8.5 Плоско-радіальна фільтрація реального газу за законом Дарсі
- •8.6 Фільтрація реального газу за нелінійним законом до досконалих і недосконалих свердловин
- •Контрольні питання
- •9 Неусталена фільтрація пружної рідини в пористому пласті
- •9.1 Виведення диференціального рівняння неусталеної фільтрації пружної рідини
- •9.2 Особливості фільтрації рідини в пласті за наявності пружного режиму
- •9.3 Прямолінійно-паралельний потік пружної рідини
- •9.4 Плоско-радіальний потік пружної рідини. Основна формула теорії пружного режиму фільтрації
- •9.5 Метод суперпозиції в задачах пружного режиму
- •9.6 Поняття про наближені методи розв’язування задач пружного режиму
- •Контрольні питання
- •10 Неусталена фільтрація газу в пористому пласті
- •10.1 Виведення диференціальних рівнянь неусталеної фільтрації газу за законом Дарсі
- •10.2 Лінеаризація рівняння Лейбензона. Аналогія між неусталеною фільтрацією пружної рідини й газу
- •10.3 Розв’язування задачі фільтрації газу з допомогою рівняння матеріального балансу
- •Контрольні питання
- •11 Фільтраційні потоки з рухомими межами
- •11.1 Витіснення нафти водою
- •11.2 Стійкість руху межі витіснення
- •11.3 Фільтраційний потік рідини з вільною поверхнею
- •11.4 Конусоутворення підошовної води та верхнього газу
- •12 Основи теорії фільтрації багатофазних систем у пористих пластах
- •12.1 Основні диференціальні рівняння фільтрації багатофазних систем
- •12.2 Узагальнена модель руху двофазних систем
- •12.3 Модель Баклея – Леверетта
- •12.4 Модель Рапопорта - Ліса
- •12.5 Модель Маскета - Мереса
- •12.6 Усталена фільтрація газованої нафти в пористому пласті
- •Контрольні питання
- •13 Витіснення нафти розчином активних домішок
- •13.1 Причини неповноти витіснення нафти водою та фізична суть застосування активних домішок. Поняття активної домішки
- •13.2 Основні рівняння моделі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.3 Математична модель адсорбції активної домішки
- •13.4 Аналіз розв’язків задачі витіснення нафти малоконцентрованим розчином активної домішки
- •13.5 Приклади конкретного застосування моделі витіснення нафти розчином активної домішки
- •Контрольні питання
- •14 Основи неізотермічної фільтрації рідин і газів
- •14.1 Теплове поле Землі. Геотерма. Причини неізотермічних умов фільтрації
- •14.2 Диференціальне рівняння енергії пластової системи
- •14.3 Визначення втрат теплоти через покрівлю та підошву пласта
- •14.4 Температурне поле нетеплоізольованого пласта в разі плоско-радіальної фільтрації нестисливої рідини
- •14.5 Температурне поле теплоізольованого пласта під час нагнітання у свердловину гарячої рідини
- •Контрольні питання
- •15 Особливості фільтрації неньютонівських рідин
- •15.1 Порушення закону Дарсі за малих градієнтів тиску
- •15.2 Усталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.3 Неусталена фільтрація в’язкопластичної нафти
- •15.4 Вплив аномальних властивостей нафти на охоплення пласта фільтрацією
- •Контрольні питання
- •16 Фільтрація рідин і газів у тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.1 Гідродинамічна характеристика тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластів
- •16.2 Диференціальні рівняння руху рідини й газу в тріщинуватих і тріщинувато-пористих пластах
- •16.3 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за законом Дарсі
- •16.4 Усталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах за нелінійним законом
- •16.5 Усталена фільтрація газу в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •16.6 Неусталена фільтрація нафти в тріщинуватому та тріщинувато-пористому пластах
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
11 Фільтраційні потоки з рухомими межами
11.1 Витіснення нафти водою
У разі водонапірного режиму роботи пласта нафта, яку відбирають з покладу, заміщається наступаючою водою. На сьогодні штучне заводнення нафтових покладів є основним і найбільш ефективним способом видобування нафти.
Приймемо схему поршневого витіснення. Поршневе витіснення нафти – це ідеальний випадок, коли в пласті між нафтою й водою існує чітка межа поділу, попереду якої рухається нафта, а позаду – тільки вода, тобто біжучий водонафтовий контакт (ВНК) збігається з фронтом витіснення.
Розглянемо у загальній постановці витіснення нафти водою з пласта змінного перерізу F(l), що показано на рис. 11.1, де k – коефіцієнт абсолютної проникності пласта; k´ – крефіцієнт проникності для води в зоні витіснення (k´ < k´); l', L – відстань від контура живлення з тиском pк до початкового і біжучого положення ВНК та до лінії відбирання рідини; pк, p0, p′, pс – тиски на лініях живлення, початкового й біжучого ВНК та відбирання; μв, μн – динамічні коефіцієнти в’язкості води та нафти; І, ІІ, ІІІ – зони відповідно водяна, витіснення, нафтова.
Рис. 11.1 – Схема поршневого витіснення нафти водою
Оскільки в часі
змінюються області, зайняті водою та
нафтою, коефіцієнти провідності
яких різні, то в процесі витіснення
змінюються фільтраційні опори, дебіт
і тиск на ВНК. Цей неусталений процес
подаємо як послідовну зміну стаціонарних
станів.
Тоді для водяної зони витратe води за законом Дарсі записуємо так:
, (11.1)
звідки
. (11.2)
Інтегруючи від тиску pк до тиску p0 і від 0 до відстані l0, дістаємо втрату тиску у водяній зоні
(11.3)
Аналогічно записуємо для решти зон. Внаслідок нерозривності потоку витрата нестисливих рідин усюди однакова і дорівнює Q. Загальну втрату тиску (pк – pс) одержуємо додаванням втрат тиску в окремих зонах, тобто
(11.4)
звідки отримуємо:
, (11.5)
де (l) – загальний фільтраційний опір,
. (11.6)
Якщо за час dt межа поділу пройде відстань dl, то відібрана кількість нафти Qdt заміститься такою ж кількістю води, а тоді рівняння матеріального балансу записуємо так:
, (11.7)
звідки отримуємо
(11.8)
(11.9)
де m – коефіцієнт пористості в зоні витіснення з урахуванням залишкової нафти.
Формули (11.5) і (11.9) є загальним розв’язком задачі. Звідси легко одержати частинні розв’язки:
а) для одновимірного витіснення, коли F(l)=F=const, dl=dx;
б) для плоско-радіального витіснення, коли F(l)=2rh, dl=-dr.
Із рівняння (11.9) можна визначити відстань l = l(t) та, підставляючи l(t) у рівняння (11.6) і використовуючи формулу (11.5), легко знайти витрату рідини Q = Q(t). Зазначимо, що перепад тиску (pк–pc) тут прийнято постійним.
Аналіз цієї залежності для випадку k′ = k, показує таке:
якщо μн > μв,то в часі Q зростає;
якщо μн < μв,то в часі Q зменшується;
якщо μн = μв,то Q = const.
Коли l′ = L, то з рівняння (11.9) одержуємо тривалість часу безводної експлуатації родовища. Ця тривалість часу прямо пропорціонально залежить від дебіту Q.
У разі витіснення нафти газом чи газу водою розв’язки можна значно спростити, якщо нехтувати втратами тиску під час руху в газовій зоні, а невідомий середній тиск у зоні руху газу визначити з рівняння матеріального балансу (маса видобутого газу дорівнює різниці мас газу в початковий і поточний моменти часу).
Цю задачу можна розширити на багатопластовий об’єкт розробки (див. підрозд. 5.2), коли окремі пласти (прошарки) гідродинамічно не сполучаються між собою (наприклад, розділені глинистими пропластками) і характеризуються різними проникностями. З рівняння (11.6) маємо, що чим більший коефіцієнт проникності пласта (k і відповідно k'), тим меншим є фільтраційний опір (l), а тоді із рівняння (11.9) випливає, що тим самим меншою є тривалість часу безводної експлуатації. Тобто вода швидко проривається у високопроникних пластах до лінії відбирання, обводнює продукцію, а в малопроникних пластах біжучий ВНК знаходиться ще далеко від лінії відбирання. Досвід розробки багатопластових об’єктів показує, що прошарки з проникністю у 5-10 разів меншою, ніж в інших, у разі сумісної експлуатації практично не працюють.