
- •Канд. Філол. Наук, доц. Кафедри
- •Документознавства та інформаційної діяльності м.І.Венгринюк
- •© Пахомов в.М., Кісіль і.В., 2007
- •© Іфнтунг, 2007
- •Забороняється тиражування та розповсюдження
- •1 Галузь використання
- •2 Нормативні посилання
- •Державні стандарти України (дсту)
- •Нормативні акти та документи
- •Міждержавні стандарти
- •Міжнародні стандарти та словники
- •4 Мета курсової роботи
- •5 Завдання на курсові роботи та їх тематика
- •5.1 Завдання на курсову роботу
- •5.2 Теми курсових робіт із дисципліни "Діловодство"
- •6 Cтруктура і етапи підготовки курсової роботи
- •6.1 Структура курсової роботи
- •6.2 Етапи виконання курсової роботи
- •6.2.1 Підготовчий (перший) етап роботи над курсовою роботою
- •6.2.2 Другий етап виконання курсової роботи
- •6.2.2.1 Виявлення і відбір літератури з теми, її опрацювання та вивчення
- •6.2.2.2 Складання плану
- •7 Пояснювальна записка
- •7.1 Зміст і обсяг пз
- •7.1.1 Титульний аркуш
- •7.1.2 Завдання на курсову роботу
- •7.1.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •7.1.5 Вступ
- •7.1.6 Основна частина
- •7.1.7 Висновки
- •7.1.8 Додатки
- •7.1.9 Список використаних джерел
- •7.1.10 Бібліографічна довідка
- •7.2 Загальні вимоги до оформлення
- •7.3 Вимоги до викладу тексту
- •7.4 Поділ тексту. Нумерація
- •7.5 Заголовки
- •7.6 Переліки
- •7.7 Нумерація аркушів
- •7.8 Таблиці
- •Заголовки
- •Якщо в тексті одна таблиця, то вона має бути позначена “Таблиця 1” або “Таблиця а.1”, якщо таблиця 1 наведена у додатку а.
- •7.9 Ілюстрації пз
- •7.10 Розрахунки
- •7.11 Формули та рівняння
- •7.12 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •7.13 Примітки
- •7.14 Скорочення
- •7.15 Одиниці фізичних величин
- •7.16 Додатки
- •8 Графічна частина
- •8.1 Загальні вимоги
- •8.2 Вимоги до складальних креслень
- •8.3 Специфікація
- •8.4 Технічні вимоги
- •8.5 Технічна характеристика
- •8.6 Креслення деталей
- •9 Технологічна документація
- •10 Позначення документів курсової роботи
- •11 Підготовка до захисту та захист курсової роботи
- •12 Типові помилки в написанні та оформленні курсової роботи
- •Форми титульних аркушів
- •Форми титульних аркушів
- •Завдання на курсову роботу студентові
- •Календарний план підготовки та написання курсової роботи з дисципліни "Діловодство" у 2007 р.
- •Додаток в
- •Основні написи в.1 Основний напис для креслень і схем
- •Додаток г
- •Додаток к
- •Перелік
- •Використана та рекомендована література
6 Cтруктура і етапи підготовки курсової роботи
6.1 Структура курсової роботи
Структура курсової роботи має бути такою:
– титульний аркуш;
– зміст;
– перелік умовних позначень (за необхідності);
– вступ;
– основна частина (кілька розділів (переважно – два, три), що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи);
– висновки;
– додатки (за необхідності) – приклади документів, схеми, графіки, карти, фотознімки, плакати; приклади і бланки документів, розроблені студентом самостійно або в співавторстві тощо;
– список використаних джерел.
6.2 Етапи виконання курсової роботи
Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:
– підготовчий;
– етап роботи над змістом;
– завершальний етап [див.: 302, с. 120].
Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності:
1-й етап:
1) вибір теми;
2) з'ясування об'єкта і предмета;
3) визначення мети й завдань дослідження;
2-й етап:
4) виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення;
5) складання попереднього плану;
3-й етап:
6) написання вступу;
7) виклад теорії та методики;
8) вивчення досвіду роботи;
9) формулювання висновків і рекомендацій;
10) оформлення списку використаних джерел та додатків;
11) літературне й технічне оформлення роботи;
12) її рецензування;
13) підготовка до захисту;
14) захист курсової роботи [див.: 302, с. 119].
Звичайно, що можлива інша послідовність виконання курсової роботи, наприлад, така:
1) вибір і обґрунтування актуальності обраної теми;
2) визначення мети і завдань, з'ясування об'єкта і предмета дослідження;
3) вибір методів проведення дослідження;
4) виявлення і відбір літератури з теми, складання попереднього списку використаних джерел;
5) опрацювання літератури з теми, уточнення списку використаних джерел;
6) складання попереднього плану;
7) написання попереднього вступу;
8) з'ясування стану вивченості обраної теми, виклад теорії і методики;
9) вивчення досвіду роботи;
10) опис процесу дослідження;
11) формулювання висновків і рекомендацій;
12) оформлення списку використаних джерел та додатків;
13) повторне написання вступу;
14) літературне й технічне оформлення роботи;
15) її рецензування;
16) підготовка до захисту (написання короткого виступу на захист, підготовка до такого виступу);
17) захист курсової роботи.
І перша, і друга послідовність охоплює складові виконання курсової роботи, однак друга – стоїть ближче до практичної реалізації.
6.2.1 Підготовчий (перший) етап роботи над курсовою роботою
Етап починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування актуальності. При висвітленні актуальності достатньо кількома реченнями висловити головне – суть проблеми або наукового завдання, а звідси і випливе актуальність теми. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та нахилам. Перевага надається темі, при розробці якої студент може виявити максимум особистої ініціативи та творчості. Студент визначає межі розкриття теми та організації, установи (чи організацію, установу), досвід роботи яких буде висвітлюватись у дослідженні.
Після обґрунтування актуальності обраної теми дослідження варто перейти до формулювання його мети. "Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування" [302, с. 121–122]. Не варто формулювати мету як "Дослідження..", "Вивчення..", бо ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Відповідно до поставленої мети необхідно визначити конкретні завдання, які мають бути розв'язані і які можуть містити складові, що їх подають у формі перерахування:
вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, дальше вдосконалення їх вивчення, опрацювання ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);
всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;
обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;
розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій) [див.: 302, с. 122–123].
При з'ясуванні мети, завдань, об'єкта, предмета дослідження необхідно враховувати те, що між ними і темою курсової роботи мають бути системні логічні зв'язки.
Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? "Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обрані для вивчення" [188, с. 10].
Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються.
Предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка виноситься на титульному аркуші як її назва [див.: 187, с. 10].