8.4 Технічні вимоги

Технічні вимоги на кресленні викладають у відповідності з ГОСТ 2.316, групуючи в міру можливості разом однорідні та близькі за характером вимоги в такій послідовності:

• вимоги, які ставляться до матеріалу, заготовки, до термічної обробки і до властивостей матеріалу готової деталі (електричних, магнітних, діелектричних, твердість, вологість і т. ін.), вказівки на матеріали-замінники;

• розміри, граничні відхилення розмірів, форми і взаємного розташування поверхонь, маса і т. ін.;

• зазори, розташування окремих елементів конструкцій;

• вимоги до якості поверхонь, вказівки про їх викінчення і покриття;

• вимоги, що ставляться до настроювання і регулювання виробу;

• інші вимоги до якості виробу, наприклад, безшумність, вібростійкість, саморегулювання і т. ін.

Пункти технічних вимог нумеруються арабськими цифрами. Після цифри крапка не ставиться. Кожний пункт записують з нового рядка.

Заголовок “Технічні вимоги” не пишуть, якщо на кресленні відсутня технічна характеристика виробу.

У випадку, якщо на кресленні приводять технічну характеристику, її розташовують окремо від технічних вимог на вільному полі під заголовком “Технічна характеристика”. При цьому над технічними вимогами розміщують заголовок “Технічні вимоги”. Обидва заголовки не підкреслюють.

8.5 Технічна характеристика

Технічну характеристику (за необхідності) наводять у такому порядку:

• умови роботи (види і величини навантажень, швидкості переміщення окремих складових частин виробу, частоти обертання валів, робочі температури, робоче середовище, умови змащування і т. ін.);

• основні функціональні параметри (потужність, крутний момент, передаточні числа механічних передач і т. ін.)

8.6 Креслення деталей

У графічну частину курсової роботи може вводитися розробка робочих креслень.

Загальні вимоги до робочих креслень деталей встановлені ГОСТ 2.109.

На кресленнях застосовують умовні позначення (знаки, лінії, буквенні та буквенно-цифрові позначення), встановлені в нормативній документації.

Умовні позначення застосовують без пояснень і без наведення номера стандарту. Виняток складають умовні позначення, в яких передбачено вказувати номер стандарту, наприклад, отвір центровий А3.15 ГОСТ 14034-74.

На робочому кресленні деталі вказують розміри, граничні відхилення, точність форми та розміщення поверхонь, їх шорсткість та інші дані, яким деталь повинна відповідати перед складанням.

Номінальні лінійні розміри (діаметри, довжини, виступи, глибини, відстані між осями і т. ін.) деталей, їх елементів і з’єднань повинні назначатися з числа преференційних відповідно з ГОСТ 6636.

Розміри, граничні відхилення і шорсткість поверхонь елементів виробу, які отримують в результаті обробки або після складання, вказують на складальному кресленні.

Граничні відхилення розмірів слід вказувати безпосередньо після номінальних розмірів у відповідності з ГОСТ 2.307.

Величини допусків і граничних відхилень повинні вибиратись згідно з ГОСТ 25346, ГОСТ 25347, ГОСТ 25348, ГОСТ 25349 для лінійних розмірів і ГОСТ 8908 – для кутів.

Номінальні значення та граничні відхилення плоских кутів деталей, їх елементів повинні назначатися згідно ГОСТ 8908.

Нанесення на кресленнях позначень покрить, термічної та інших видів обробок мають відповідати ГОСТ 2.311.