Якщо в тексті одна таблиця, то вона має бути позначена “Таблиця 1” або “Таблиця а.1”, якщо таблиця 1 наведена у додатку а.

На всі таблиці ПЗ повинні бути посилання в тексті. При посиланні пишуть “Таблиця __ ” із зазначенням її номера.

Заголовки граф (колонок) і рядків таблиці слід писати з великої літери, підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф пишуть в однині.

Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці вводити не треба.

Таблиці зверху, ліворуч, праворуч і знизу обмежуються основними лініями.

Не допускається розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями.

Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не наводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Головка таблиці повинна бути відокремлена основною лінією від решти таблиці.

Таблицю розміщують під текстом, у якому вперше наведено на неї посилання, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку ПЗ.

Графу “Номер за порядком” до таблиці вводити не дозволяється.

Якщо всі показники, що наведені у графах таблиці, мають одну фізичну величину, то позначення одиниці фізичної величини необхідно розташовувати над таблицею праворуч, а в разі поділу таблиці на частини – над кожною її частиною.

Якщо у більшості граф таблиці наведені показники, що визначені в одних і тих самих одиницях фізичних величин (наприклад, у міліметрах, вольтах), але є графи з показниками, що визначені в інших одиницях фізичних величин, то над таблицею потрібно писати назву основного показника та позначення його одиниці фізичної величини, наприклад, “Розміри у міліметрах”, а в підзаголовках решти граф наводити назви показників і позначення інших одиниць фізичних величин.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття можна замінювати літерними позначеннями або іншими позначеннями, якщо вони пояснені у тексті або подані в ілюстраціях, наприклад, D – діаметр, H – висота, L – довжина.

Показники з одним і тим самим літерним позначенням групують послідовно у порядку зростання індексів.

Обмежувальні слова “більше”, “не більше”, “менше”, “не менше” і т. ін. повинні бути розміщені в одному рядку або графі таблиці з назвою відповідного показника перед позначенням його одиниці фізичної величини, якщо вони належать до всього рядка або графи.

Після назви показника перед обмежувальними словами ставлять кому.

Позначення одиниці фізичної величини, загальної для всіх даних у рядку, необхідно наводити після її назви: Струм колектора, А. Напруга на колекторі, В.

Якщо у графі таблиці розміщені значення однієї і тієї самої фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини зазначають у заголовку або підзаголовку цієї графи.

Числові значення величин, однакові для декількох рядків, допускається зазначати одноразово.

Якщо числові значення величин у графах таблиці позначаються у різних одиницях фізичних величин, то їхні позначення подають у підзаголовку кожної графи.

Позначення, що наведені у заголовках граф таблиці, повинні бути пояснені у тексті або графічному матеріалі курсової роботи.

Позначення одиниць плоского кута слід зазначати не у заголовках граф, а в кожному рядку таблиці як за наявності горизонтальних ліній, що поділяють рядки, так і за відсутності горизонтальних ліній.

Граничні відхилення, що стосуються всіх числових значень величин, які розміщені в одній графі, зазначають у головці таблиці під назвою або позначенням показника.

Граничні відхилення, що стосуються декількох числових значень величин або певного числового значення величини, зазначають окремо.

Текст, що повторюється у рядках однієї і тієї самої графи і складається з поодиноких слів, які чергуються з цифрами, замінюють лапками, якщо рядки не розділені горизонтальними лініями.

Якщо текст, що повторюється, складається з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те саме”, а надалі лапками. За наявності в графах таблиці горизонтальних ліній текст необхідно повторювати.

Замінювати лапками цифри, що повторюються у таблиці, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів продукції, позначення нормативних документів не дозволяється.

У разі відсутності окремих даних у таблиці слід ставити риску (дефіс).

При зазначенні у таблицях послідовних інтервалів чисел, які охоплюють всі числа ряду, перед числами пишуть “Від … до … включно”, “Понад … до … включно”.

За наявності в тексті ПЗ невеликого за обсягом цифрового матеріалу його недоцільно оформляти у вигляді таблиці, а потрібно давати текстом. При цьому цифрові дані розташовують у вигляді колонок.

Цифри в графах таблиць, як правило, розміщують так, щоб класи чисел всієї графи були один під одним.

Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість десяткових знаків.

Дробові числа приводять десятковими дробами, за винятком розмірів у дюймах, які записують так: 1/2.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують так, щоб її можна було читати без повороту або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те саме", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк [див.: 188, с. 13 ].