7.1.7 Висновки

Висновки повинні містити короткі підсумки результатів виконаної студентом роботи, пропозиції їх використання.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

Треба стисло сформулювати ті положення (висновки), яких автор дійшов у результаті вивчення літератури, дослідження фактичного матеріалу, показати, що конкретно він може використати у своїй майбутній практичній діяльності.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Висновки подаються на 3 – 5 сторінках (10–15% від усього обсягу роботи).

7.1.8 Додатки

Допоміжні матеріали, що доповнюють курсову роботу, розміщують у додатках. У додатки можуть бути вміщені: інструкції та методики, приклади великих (більше 0,5 сторінки) документів, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури і приладів, допоміжні ілюстрації. Правила оформлення додатків наведені в 7.16.

7.1.9 Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: 1) у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукової роботи), 2) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, 3) у хронологічному порядку [див.: 188, с. 11 ].

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів: ГОСТ 7.1–84 "СИБИД. Библиогоафическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582–97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12–93 "СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила", ГОСТ 7. 11–78 "СИБИД. Сокрашение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании".

Перелік джерел, на які є посилання в ПЗ, подають у кінці тексту пояснювальної записки на окремих аркушах. У відповідних місцях ПЗ мають бути посилання на джерела інформації.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку джерел інформації повинні відповідати номерам посилань у тексті ПЗ.

Відомості про джерело інформації потрібно подавати відповідно до вимог чинних стандартів з видавничої та бібліотечної справи.

Книги:

Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2006. – 384 с.

Іванова Т.В., Піддубна Л.П. Муніципальне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – 312 с.

Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови – стереотип. вид. – К.: Наук. думка, 2005. – 240 с.

Стандарти:

ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

ДСТУ 4163–2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.

ДСТУ 2732:2004. Діловодство і архівна справа. Терміни та визначення понять.

ДисертаціЇ:

Орищин Т.М. Соціально-економічні проблеми зайнятості на бурових підприємствах Прикарпаття : Дис. канд. екон. наук : 08.09.02. – захищена 19.02.96;

Статті з журналу, газети:

Загорська О. Реквізити службових документів: Склад, зміст та вимоги до розташування // Секретар-референт. – 2004. – № 3. – С. 9-15; 2004. – № 4. –

С. 9-15.

Хайнацький М. Новий стандарт на організаційно-розпорядчі документи // Вісник книжкової палати. – 2004. –№ 1. – С. 41.

• Джерела мережі Інтернет:

Концепція проекту Закону України "Про діловодство". http://www.archives.gov.ua/Problems/Concept-4.11.2005.php