Види цивільного судочинства.
У
залежності від того, що саме захищає
суд: вже порушені права особи, чи її
інтереси від порушення в майбутньому,
певні судові процедури втрачають свій
сенс, а інші процедури навпаки набувають
значення. Так, наприклад, якщо говорити
про захист порушеного права, то слід
визнати, що існує й той, хто це порушення
вчинив. Між тим, чиє право порушено, та
тим, хто це порушення вчинив, виникає
спір. Розгляд такого спору ініціюється
зверненням першої особи із відповідною
вимогою до особи-порушника опосередковано
через суд. Така вимога має назву позову,
а оформляється вона у формі позовної
заяви. Судочинство, у якому здійснюється
розгляд позову, має назву позовного
провадження. У цьому провадженні
вирішується спір про право, про те,
порушено воно чи не порушено, підлягає
воно захисту чи не підлягає.
У
разі ж звернення особи до суду із заявою
про захист свого інтересу, який може
бути порушеним, говорити про якийсь
спір немає сенсу, так як відсутня особа
– порушник. Наприклад, коли подружжя
звертається до суду із спільною заявою
про розірвання шлюбу за відсутності
будь-якого спору між ними як стосовно
такого розірвання шлюбу, так і стосовно
утримання спільної дитини після
розірвання шлюбу. У разі звернення особи
до суду із заяви та за відсутності спору
про право, яке порушено і підлягає
захисту, слід говорити про так зване
непозовне (безспірне) провадження. До
таких видів провадження відносять,
наприклад, окреме провадження, провадження
по справах про визнання та виконання
рішень іноземних судів в Україні та
інші.
