- •Теоретичного заняття
- •V. Забезпечення заняття:
- •Нмк (навчально-методичний комплекс):
- •Дидактичний матеріал:
- •Vі. Література:
- •Vіі. План та організаційна структура лекції
- •Vііі. Зміст лекційного матеріалу:
- •1. Основні завдання відновного лікування при захворюваннях і травмах головного мозку Рухові порушення при інсультах:
- •Задачі, засоби і форми фр при центральних парезах (паралічах):
- •Задачі, засоби і форми фр при периферичних парезах (паралічах):
- •Основні завдання відновного лікування при захворюваннях і травмах нервової системи
- •Об’єктивізація рухових порушень при первинному контролі
- •Сила м’язів оцінюється в балах:
- •Тонус м’язів визначається:
- •Атрофія рухового апарату визначається:
- •2.1. При ураженнях центральної нервової системи:
- •2.2. При ураженнях периферичної нервової системи
- •2.3. При ураженні корінців спинного мозку
- •2,3. Реабілітаційні заходи при захворюваннях і травмах головного мозку.
- •Реабілітаційні заходи при захворюваннях і травмах головного мозку
- •1.1. При ураженнях центральної нервової системи
- •1.2. При ураженнях периферичної нервової системи
- •1.3. При ураженні корінців спинного мозку
- •Фізична реабілітація при травмах спинного мозку:
- •Спеціальні задачі, засоби і форми фр при корінцевих синдромах остеохондрозу хребта:
- •Література:
- •Питання:
- •Задача:
- •2. До питань:
- •3. До задачі:
- •Термінологічний словник до теми: « Організація комплексної реабілітації пацієнтів неврологічного профілю »
- •Спеціальні фізичні вправи при ураженні основних нервів верхньої кінцівки
- •Спеціальні фізичні вправи при ураженні лицьового нерву
- •Методичні особливості застосування фізичних вправ при різних формах рухових розладів ( Уварова-Якобсон с.И., Мошков в.М., 1982 )
- •Оцінка функції руху рук при центральних парезах (контрольні фізичні вправи):
- •Оцінка руху ноги і м’язів тулуба при центральних парезах (контрольні фізичні вправи)
Vііі. Зміст лекційного матеріалу:
1. Основні завдання відновного лікування при захворюваннях і травмах головного мозку Рухові порушення при інсультах:
При інсульті часто розвивається геміпарез (плегія). В перші дні тонус м’язів в уражених кінцівках знижений. Через кілька днів після інсульту починає підвищуватись м'язовий тонус паралізованих кінцівок, який досягає рівня гіпертонусу. При цьому у руці збільшується тонус м'язів-згиначів, а в нозі – розгиначів, що призводить до виникнення характерної пози Верніке-Манна. Нерівномірне підвищення тонусу згинальних та розгинальних м'язів надалі веде до ут-ворення згинальних контрактур у суглобах руки та розгинальних – у суглобах ноги. Підви-щення м'язового тонусу поєднується з підвищенням глибоких рефлексів, виникають захисні рефлекси, синкінезії. Глибокі рефлекси (з сухожилків, м’язів, періосту, суглобів) викликаються легко, рефлексогенна зона їх значно розширена. Можливий крайній ступінь підвищення реф.-лексів-клонуси (невимушені рухи, наприклад, стопи-при подразненні Ахілова сухожилка, на-колінника) і (або) тонічне скорочення м’язів.
Підвищення рефлексів вказує на посилення рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку внаслідок зниження або відсутності гальмівних впливів на нього кори голов-ного мозку, що виникає через порушення провідності по пірамідному шляху.
Геміплегія проявляється не тільки паралічем кінцівок, а й паралічем м'язів обличчя та язи-ка. Страждають м'язи обличчя, які розташовані нижче очної щілини, та м'язи язика, що іннер-вуються відповідно певними гілками лицьового нерва та під’язикового нерва, а також трапе-цієподібний м’яз,що іннервується додатковим нервом.
Незважаючи на те, що патогенез та морфологічні зміни при геморагічному та ішемічному інсультах різні, у відновчому періоді цих захворювань неврологічна симптоматика тотожна. Це пов'язане з подібними морфологічними змінами, які виявляються через кілька місяців чи років після інсульту різного характеру.
Порушення м'язово-суглобового відчуття погано впливає на відновлення втрачених рухів і різко погіршує рухи при парезі. В таких випадках може виникнути сенситивна атаксія в уш-коджених кінцівках і хворі не зможуть користуватися ушкодженими кінцівками без зорового контролю.
Периферичний параліч (пошкодження периферичного нейрона на будь-якому його рівні) супроводжується руховими, рефлекторними і трофічними порушеннями, атонією м’язів, їх ат-рофією, заміщенням сполучною або жировою тканиною, гіпорефлексією (арефлексією), гіпер-мобільністю суглобів при пасивних рухах. В подальшому можуть розвинутись м’язово-сугло-бові контрактури, а при ураженні лицьового нерва ще й тикові сіпання та патологічні син-кінезії.
Задачі, засоби і форми фр при центральних парезах (паралічах):
А) Спеціальні задачі ФР:
Попередження появи, або зменшення тяжкості: м’язових дистоній, рефлекторної збудли-вості м’язів; трофічних змін м’язів, зв’язок, фасцій, апоневрозів, суглобових поверхней (хряща), вимушеного положення кінцівок, патологічних, глибоких рефлексів, патологічних синкінезій, атаксії, апраксії;
Відновлення: функції рівноваги, вестибулярної функції; координації рухів (навику прави-льної ходьби, спритності рухів).
Б) Загальні задачі:
Профілактика застійної пневмонії;
Профілактика пролежнів.
Виконання цих задач сприяє повноцінному відновленню порушеної рухової активності, зменшенню строків непрацездатності, попередженню або зменшення ступеня інвалідності че-рез порушення побутових і трудових навичок.
В) Засоби і форми ФР:
Лікування положенням: надання пошкодженим кінцівкам положення протилежного позі Верніке-Манна (Див. Додатки №№7,8);
Ізольовані пасивні рухи (окремо в кожному суглобі) поступово проводять починаючи з дрі-бних суглобів, потім в середніх і великих суглобах. Виконують їх повільно, без болю, роз-
кладаючи рухи у складних суглобах на окремі рухи;
Активні рухи: хворий виконує здоровими кінцівками,тулубом. Чергують вправи активні для здорової та пасивні для ураженої кінцівки. Навчають хворого побутовим, трудовим на-вичкам;
Масаж: обов’язково проводиться у фізіологічному положенні м’язів. Використовуються прийоми, які відповідають тонусу м’язів-агоністів та антагоністів. Треба сполучати масаж з пасивними рухами. Масаж голови починають не раніш, як через 3 – 4 тижні після інсульту.
Основними формами ФР є лікувальна гімнастика, масаж.