- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
За хімічним складом глинисті мінерали відносяться до водних алюмокальцієвих, алюмомагнієвих силікатів і просто силікатів. Глини утворюються внаслідок дії процесів розпаду та хімічної зміни порід (силікатів, карбонатних порід, продуктів вулканічного походження). Більшість глин сформувались внаслідок вивітрювання ортоклазів ( R2Al2Si6O16 ) чи альбітів (Na2Al2Si6O16).
K2Al2Si6O16 + H2O + CO2 K2CO3 + H2Al2Si4O12+ 2SiO2
K2Al2Si6O16 + 2H2O + CO2 K2CO3 + H4Al2Si2O3 + 4SiO2
де: H2Al2Si4O12 – монтморилоніт;
H4Al2Si2O3 – каолініт.
Утворені таким чином глинисті мінерали переносяться водою і відкладаються на дні водоймищ (рік, морів, озер), де підлягають дії різних хімічних речовин і тиску накопичених зверху осадів. Для більшості глинистих порід існування розпочинається із стану мулу, у якому понад 85% об’єму становлять пустоти заповнені водою. Процес формування глинистих порід полягає перш за все в ущільненні тих осадів під дією сили ваги вище розташованих порід, товщина і вага яких збільшуються в процесі накопичування. Одночасно із ущільненням відбувається процес зростання міцності, яка є наслідком як зближення між собою частинок, так і впливу кристалізації солей із розчинів, формування хімічних зв’язків. Ущільнення глинистих порід в значній мірі залежить від тектонічних процесів. Глинисті породи становлять значну частину розрізу свердловин, які буряться у багатьох нафтогазових районах. До числа глинистих порід відносять глини, глинисті сланці, суглинки, алевроліти, аргіліти тощо. Глинисті породи складаються із суміші великого числа різноманітних мінералів і домішок і відрізняються від інших гірських порід специфічними особливостями, із яких найважливішою є здатність диспергуватися у воді до колоїдних розчинів.
Основу будови глинистих мінералів становлять алюмокисневі і кремнійкисневі ланцюжки, які складаються із тетраедрів і октаедрів (рис. 2.1). Глини за своєю будовою є шароподібні або шароланцюжкові сполуки. Центри багатогранників, як в тетраедричних, так і в октаедричних шарах розташовуються гексагонально. З’єднуючись між собою в різних поєднаннях, шари утворюють кристалічні гратки глинистих мінералів. Тетраедри по вершинах О2- всередині Si4+, який інколи заміщається на Al3+. Октаедри на вершинах OH – або О2-всередині Al3+, який здатний заміщуватись на Fe3+ або Mg2+. Октаедричні елементи глинистих мінералів бувають двох типів: диоктаедричні або триоктаедричні.
Диоктаедричні – з’єднання октаедрів через два гідроксид іони, кожен із них з’єднаний із двома іонами алюмінію.
Триоктаедричні – у центрах октаедрів всі іони Al3+ заміщені на Mg2+ або Fe2+ завдяки меншому зарядові.
Таким
чином, кристалічна гратка глинистих
мінералів формується поєднанням
кремнійкисневих та киснево-гідроксид-алюмінієвих
прошарків. Кристалічна гратка має форму
пластинок із товщинами
або
мкм
|
|
|
а) |
||
|
|
|
б) |
||
а – тертаєдричний елемент; б – октаєдричний елемент
Рисунок 2.1 – Основні елементи кристалічної гратки глинистих мінералів
В глинистих мінералах співвідношення між тетраедричними і октаедричними прошарками, які утворюють пакети позначають цифрами 1:1; 2:1 і 2:2. При з’єднанні тетраедричного і октаедричного шарів іони кисню О2- тетраедричного шару, які розташовані на вершинах тетраедрів, стають спільними для двох шарів, тобто служать містком між іонами Si4+ одного шару і ОН іонами Al3+ іншого шару Si4+ – O2 - – Al3+. Така структура є найбільш стійкою, оскільки число позитивних зарядів Si4+ і Al3+ в цій структурі дорівнює числу від’ємних зарядів О2 – і ОН -.
Узагальнююча хімічна формула глин є просте поєднання глинозему Al2O3, кремнезему SiO2 і води Н2О
x Al2O3 * y SiO2 * z H2O
Залежно від хімічного складу і будови глини поділяються на чотири основні мінералогічні групи. Належність до тієї чи іншої мінералогічної групи визначається за молекулярним співвідношенням:
SiO2 : R2O3
де R2O3 – оксиди, які містять у сумі Al2O3 і Fe2O3 ,тобто, оксиди , у яких на один 3-х валентний іон металу приходиться півтора іона кисню. Встановлено, що для різних мінералогічних груп глинистих мінералів молекулярне співвідношення наступне:
4 – 7 – для глин групи монтморилоніту;
3 – 4 – для глин групи гідрослюд;
2 – 3 – для глин групи каолініту;
2,1 – 2,5 – для глин групи палигорскіту.
