- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
Заміні бурового розчину на водній основі в колоні на ВБР повинна проводитись ретельна підготовка свердловини яка полягає в руйнуванні застійних зон вилученню адгезійної кірки зі стін обсадних колон і зниження в допустимих нормах в’язкості і статичного зусилля зсуву розчину, який виходить із свердловини
Заміна розчину в свердловині повинна відбуватися безперервно з обов’язковим використанням буферної рідини. Склад буферної рідини підбирається з врахуванням властивостей розчинів, який закачується у свердловину і який в ній знаходиться. Буферна рідина не повинна погіршувати реологічні властивості і седиментаційну стійкість розчину. В якості буферної рідини можна використовувати ВБК або необважнений ВБР.
Очистку ВБР від вибуреної породи слід проводити вібраційними ситами з дрібнорозмірною сіткою ( для вітчизняних вібросит – 0,160 – 0,250мм для імпортних – 80- 120меш ). Циркуляційна система бурової повинна мати не менше двох вібросит встановлених паралельно.
Необхідною умовою ефективної очистки ВБР є низькі значення реологічних показників розчину та гідрофобізація вибуреної породи, щоб не допустити флокуляції її тонкодисперсної частини та забивання сіток вібросит. Тому розчин повинен вміщувати достатню кількість гідрофобізатора. Рекомендується також передбачувати можливість вводу реагентів – гідрофобізаторів та дизельного палива в циркулюючий розчин до вібросит зразу ж після виходу розчину на поверхню.
23.6 Вплив на наступні технологічні операції
Вапнисто-бітумні розчини використовуються при розкритті продуктивних пластів будь-якої проникності оскільки не погіршують проникність пласта. Кольматація приствольної зони твердою фазою ВБР має невелику глибину і легко ліквідовується вторинними методами розкриття. Як і для інших розчинів при використовуванні ВБР для розкриття гранулярних пластів – колекторів з проникністю більше 0,1мкм2 необхідно застосовувати наповнювачі для запобігання глибокої проникності бариту і глини в пласт. Розмір наповнювача не повинен перевищувати 1/3 розміру пор.
Якщо вапнисто-бітумні розчини мають емульговану водну фазу то перед розкриттям колекторського горизонту необхідно її кількість привести до можливого мінімуму та підвищити її мінералізацію до 25-30% по CaCl2.
Змішування ВБР з тампонажним розчином викликає загущення суміші тому для більш якісного цементування перед закачкою цементного розчину в свердловину подають буферну рідину яка складається з дизельного палива з гідрофільними поверхнево-активними речовинами а за ними невеликий об’єм соленої води. Рішення про використання буферної рідини того чи іншого складу приймається після лабораторних досліджень.
ЛЕКЦІЯ № 24
ЗАСТОСУВАННЯ ІНВЕРТНИХ ЕМУЛЬСІЙНИХ
БУРОВИХ РОЗЧИНІВ
24.1 Призначення і умови застосування
Інвертні емульсійні розчини (ІЕР) призначені для буріння свердловин в складних гірничо-геологічних умовах розкриття продуктивних пластів буріння з відбором проведення робіт з капітального ремонту свердловин.
ІЕР не можуть використовуватись при бурінні інтервалів залягання водоносних пластів в умовах інтенсивного поглинання бурового розчину та при наявності у пластах сірководню.
Застосування ІЕР забезпечує
– збереження колекторських властивостей продуктивних пластів сприяє підвищенню дебітів свердловин та зменшенню термінів їх освоєння
– стійкість стінок свердловин в інтервалах залягання глинистих і хемогенних порід
– підвищення виносу керна і зберігання його природньої водонасиченості
– збільшення проходки на долото і механічної швидкості при бурінні в глинистих і хемогенних породах
– виключення сальникоутворення та прилипання бурильного інструменту
– збільшенню термінів роботи бурового обладнання
ІЕР характеризується
– високою стабільністю показників властивостей і мінімальним зменшенням дії на нестійкі породи;
– інертністю до полімінеральної агресії майже до насичення водної фази
добрими мастильними і протизношувальними властивостями але більш низькою ніж у водних розчинах охолоджувальною здатністю.
Застосування ІЕР не обмежує використання технічних засобів не впливає на параметри режиму буріння і на величину зміщення вибою свердловини.
