- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
Склад розчинів на основі гідрогелю магнію тазначення показника властивостей приведені в табл. 22.1
Таблиця 22.1 – Склад і граничні значення показників властивостей
Склад розчину |
Вміст кг/м3 |
Показники властивостей |
|||||
Чистий гідрогель |
З активованою затравкою |
Умовна в’язкість с |
Статичне напруження зсуву за 1 і 10 хв дПа |
Фільтрація см3 |
Показник рН |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Мінералізатори MqCl2 (MqSO4) Mq(OH)2 MqO Мін-І КСІ MqCl26H2O |
280-300 (50-100) (300) (300) |
300 (300) |
Чисті гідрогелі 40-100 0/0 8-15 8,5-9
З активованою затравкою |
||||
Осаджувані NaOH Ca(OH)2 (CaO)
|
15-20 (20-40) |
20-30 |
15-160 |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Активовані затравки Азбест Глинопорошок ПБД |
- - |
5-20 (5-20) |
|
||||
Стабілізатори МК (ЕКР) КМЦ-600(700) КССБ-2 ОЕЦ ССБ |
20-30 2-5 10-15 – - 30-40 – (2-5)(10-15)- - - 200-250 |
20-30
|
|
||||
Мастильні домішки Нафта високо асфальтована Дизпаливо+ВОБ(41) ВБР |
100-150 (30-50) (50-1500) |
50-100 |
|
||||
В дужках дані взаємозамінні матеріали
ВОБ- високо окислений бітум.
22.3 Технологія приготування
На гідрогелевий розчин переходять до входження у хемогенні пласти як правило в обсадній колоні. В зв’язку з цим можливо кілька варіантів приготування.
Розчин знаходячись в колоні (тільки з малим вмістом твердої фази 2-5%) обробляють хлористим магнієм (20-25%). При циркуляції в колоні розчину в нього додають 1,2-2% окису (гідроокису) лужного металу у вигляді концентрованого розчину. Через 1-2 години в залежності від інтенсивності змішування і температури розчин утворює гелеподібну консистенцію.
Після того
як умовна в’язкість зросте до 30-40 с
а
1
до 20-30 дПа в гідрогель додають водний
розчин понижувача фільтрації (КМЦ
крохмаль
КССБ). Для економії лугу в утворений
гідрогель можна додати 5-10% MgO або Mg(OH)2.
В приготовлений розчин можна додати 5-15% вапняково-бітумного розчину або 10-15% нафти при необхідності розчин обважнюють.
Якщо неможливо використовувати розчин який знаходиться в колоні то готують необхідний об’єм гідрогелевого розчину. Для цього в гідрозмішувач наливають воду та вводять з бішофітом з галітом карнолітом або використовують полімінеральну пластову воду з вмістом катіонів Mq++ від 10 до 80 г/л. На 1000 кг карналіту приходиться 67-70 кг “іонів” магнія а в 100 кг бішофіту – 80-85 кг “іонів” магнія. Після інтенсивного перемішування і розчинення солі в нього вводять луг у вигляді водного розчину 40%- ної концентрації. Через 20-25 хвилин перемішування починається процес структуроутворення який контролюється шляхом систематичного заміру статичного напруження зсуву та умовної в’язкості. Після того як СНЗ через 1 хв досягає значень 20-30 дПа і УВ= 30-35 с в гідрозмішувач вводиться стабілізатор в кількості визначеній рецептурою а потім – змащуючі домішки.
Вводити стабілізатори до утворення структури розчину не можна оскільки реагенти зв’язують іони магнію в дисперсному середовищі. Так один грам органічного реагента зв’язує наступну кількість іонів магнія крохмаль – 0,63 г КМЦ-600(700) – 1,24 КССБ – 0,17 г.
Під час обважнення чистого гідрогелевого розчину відбуваються два процеси при вмісті крейди бариту палигорскита або бентоніту до 7% (за масою) в’язкість розчину зменшується, а при подальшому вводі обважнювачів гідрогелі загущуються. Приготування гідрогельмагнієвого розчину з активованою затравкою складається з наступних операцій. Як і для чистого гідрогелю готується росіл магнійвміщуючих солей або береться пластова вода. Одночасно готується лужна затравка. В якості лужної затравки може застосовуватись суміш лугу з азбестом в співвідношенні від 51 до 11 або низькосортна глина і луг в співвідношенні від 101 до 41.Окрім лугу і азбесту (або глини в склад лужної затравки входять стабілізатор як правило крохмаль і прісна вода. На приклад на 4 м3 лужної затравки приходиться 200 кг глини 0,07 м3 лугу 40%-ної концентрації 120 кг модифікованого крохмалю решта вода.
Концентрація глини або азбесту в гідрогелі залежить від температури в свердловині. При температурі 80-90С концентрація азбесту в розчині складає 0,3-0,5% (5-6 сорт) 7-ий сорт – 0,6-1,0%. При бурінні високотемпературних свердловин концентрація азбесту підтримується на рівні до 2%. Використання лужної затравки дозволяє зменшити витрату лугу. Після приготування розсолу в нього вводять лужну затравку і після утворення структури дообробляють стабілізатором і мастильними домішками.
При використанні лужної затравки з азбесту 5-го і 6-го сортів гідрогель може забивати турбіну турбобура та сітки вібросита. Зменшити цей небажаний ефект можна технологічним і фізико-хімічним сколюванням (розклад азбесту).
Технологічний спосіб полягає в тому що свіжо приготовлений гідрогель необхідно прокачати протягом 2-3 годин через бурильний інструмент опущений в свердловину без турбобура але з гідромоніторним долотом. Вібросито на цей час відключають. Після цього як азбест продиспергує і властивості гідрогеля вирівняються включається вібросито другі очисні пристрої і через них очищують гідрогель від нерозкладуючих частин. Хороші результати отримуються при приготуванні затравки в агрегаті або через диспергатор ДГ-1. Функцію антивированої затравки може виконувати суспензія попередньо сконденсованих части гідрооксиду магнію осадженого при домішці порівняно невеликої (в 2-3 рази менше стехіометричного заміщення ) кількості в розчині MqCl2 в концентрований розчин лугу. Цілеспрямовано в розчин NaOH вводять 2-3% тонкодисперсної крейди або гідролізного лігніну.
