- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
21.6 Вплив на наступні технологічні операції
Вплив хлористого натрію що входить в склад соленасиченого бурового розчину на в’язкісні і міцністні властивості цементного розчину і каменя а також терміни тужавіння неоднозначний. При вмісті хлористого натрію до 2-3% (10% бурового розчину в цементному) відбувається прискорення термінів тужавіння тампонажних розчинів на холоді і сповільнення при температурі більше 80С. При цьому в’язкісні властивості тампонажного розчину незначно зростають. При збільшенні вмісту NaCl до 7,5% відбувається зменшення в’язкості суміші та сповільнення термінів тужавіння (20% бурового розчину в цементному). Подальше збільшення концентрації солі веде до різкого загущення суміші і зменшення терміну тужавіння. При вмісті солі до 7,5% міцність каменя на згин і стиск зростає а при подальшому збільшенні вмісту солі міцність каменя падає.
Крім солі на характер зміни структурно-механічних і реологічних властивостей суміші бурового і тампонажного розчинів вказують реагенти для обробки цих розчинів.
Якщо буровий розчин оброблений акриловими полімерами а тампонажний – КМЦ або гіпаном відбувається сильне загущення суміші. Шлаковий цемент оброблений КМЦ при контакті з таким розчином також сильно загущується а з гіпаном - помірно. При інших обробках зміна характеру загущення описаного для солей не відбувається.
Карналіт і бішофіт які використовуються для насичення бурових розчинів при проходженні калійно-магнієвих солей ще більш сильно впливає на в’язкісні властивості суміші тампонажних і бурових розчинів. Так як природний карналіт не однорідний за складом його вплив на ці властивості неоднозначний. При суміші тампонажного розчину з карналітом маючим в своєму складі більше хлоридів калію ніж магнію спостерігається розрідження суміші а присутність карналіта з утворенням хлоридів магнію прискорюють структуроутворення та загущення суміші.
Змішування тампонажного розчину з буровим розчином насиченим бішофітом (MqCl2 6H2O) приводить майже до миттєвого загущення тому для запобігання негативної дії хлоридів магнію при закачці протискуючої рідини необхідне застосування буферних рідин як при насиченні бішофітом так і карналітом з утворенням іонів Mq++).
Соленасичені бурові розчини не дають значного впливу на відновлення проникності, яке становить 0,95. Однак значне підвищення фільтрації цих розчинів при збільшенні температури і тиску може привести до утворення великої зони обводнення пласта і як результат до довгочасного терміну виклику припливу.
Розчини насичені каталізатором і бішофітом можуть знижувати проникність продуктивних пластів при наявності в них вод гідрокарбонатно натрієвого типу.
Перенасиченні за NaCl KCl; MqCl2; 6H2O або MqCl2; 6H2O солеві розчини можуть застосовуватися для короткочасної кольматації продуктивних пластів.
Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
22.1 Призначення розчинів і умови застосування
Розчини на основі гідрогелю магнію – буровий розчин на водній основі з конденсованою твердою фазою яку одержують шляхом введенняв розчин хлористого магнію і лугів (NaOH або Ca(OH)2). При взаємодії лугу з насиченим розчином хлористого магнію утворюються важко розчинні з’єднання гідроокису магнію Mq(OH)2 які переходять в п’ятиокисні оксихлориди магнію 5MqOMqCl213H2O. Ці сполуки існують тільки при високій загальній мінералізації розчину і вмісті іонів магнію 10 г/л і більше. В росолах з низькою мінералізацією утворюється тільки гідрооксид магнію.
Розчин на основі гідрогелю магнію цілеспрямовано застосовують там де за технологічними вимогами буровий розчин повинен мати високу мінералізацію високу степінь інгібірування і порівняно невисоку густину. Гідрогель магнію запобігає швидкому зволоженню глинистих мінералів підвищує стійкість стінок свердловини. Також розчин насичений солями магнію використовується для розбурювання соленосних порід які містять галіт або його комбінації з карнолітом і бішофітом. Гідрогельмагнієві розчини стійкі при незначних проявах ропи і сірководню.
При температурі більше 80С гідрогелеві розчини сильно розріджуються і тому погіршується їх обважнення. Для підтримання структурних властивостей розчину на потрібному рівні при великій температурі використовуються гідрогелі з хризотил-азбестом.
