21.4 Регулювання властивостей розчину

Регулювання властивостей нестабілізованого соленасиченого бурового розчину проводиться наступним чином. Для зниження в’язкості та СНЗ розчин розбавляється водою або росолом. Для підвищення цих параметрів розчину використовують домішки 5-7% Т-66 солестійку глину попередньо гідратовану в прісній воді. Сухий бентоніт вводять в розчин цілеспрямовано  тому що в солоній воді він слабо гідратує. Для підвищення структурних властивостей розчин можна обробляти ВЛР (10-30 кг/м³) ще додають СМАД (5-10 кг/м³) або бітумний концентрат (5-10 кг/м³).

Для забезпечення стабільності розчину вміст нафти в розчині не повинен бути менше 10%. У випадку вспінювання в розчин необхідно додавати піногасники.

Стабілізований соленасичений NaCl розчин обробляється залежно від компонентного складу. Для підтримання фільтрації на потрібному рівні розчин обробляється полімерними реагентами. При обробці розчину карбоксиметилцилюлозою її краще вводити в сухому вигляді. При цьому ефект зниження фільтрації вищий і не міняються структурно-механічні властивості. Акрилові полімери (гипан метас М-14 ВВ) вводяться в розчин разом з кальцинованою содою (0,3-1% Na₂CO₃ поліфосфату Na₂SO₄ і 0,3-0,5% акрилатів на суху речовину). Для одержання структурно-реологічних властивостей розчину акрилати застосовуються в суміші з КМЦ в співвідношенні 11. При рН розчину 9,0-9,5 метас і М-14 вводяться в сухому вигляді. При менших значеннях рН розчин підлужується. Якщо небажано підвищення в’язкості розчину для зниження фільтрації акрилові полімери додаються у вигляді рідких реагентів. На 1 м³ рідкого акрилового реагента береться  80 кг М-14В або метасу 28 кг NaOH (KOH) а інше вода. Оксиетилцелюлоза в сухому вигляді для обробки розчину не застосовується так як час її повного розчинення складає 20-24 години.

При використанні крохмального реагента порядок дії аналогічний при обробці розчині КМЦ. Разова обробка розчину комплексом крохмаль+КССБ складає 3-5% в який входять 8-10% розчину крохмалю і 25-30% розчину КССБ в співвідношенні 11. При комбінованій обробці ОЕЦ і крохмалем вони вводяться одночасно в співвідношенні 11 у вигляді 8-10% водного розчину (сумарно).

Регулювання структурно-механічних властивостей соленасичених стабілізованих можливе деякими шляхами. Підвищення в’язкості і структурних властивостей здійснюється вводом попередньо гідратованого глинопорошку приготовленого з використанням ВЛР (або без нього) і стабілізованого захисним реагентом.Структурні властивості можна регулювати так само як і у нестабілізованого розчину. Зменшення в’язкості і СНЗ проводиться вводом води росолу 2-4% водним розчином КМЦ в кількості 0,2-0,3% (на суху речовину) водним розчином ОЕЦ такої ж концентрації або комбінації ОЕЦ+ крохмаль (0,35% водний розчин ОЕЦ і 2% водний розчин крохмалю). Зменшення в’язкості можна здійснювати і вводом 5-10% воднолужного розчину лігносульфонатного розріджувача. На 1 м³ 5%-ного розчину такого реагенту використовують

50 кг ФХЛС каустичної соди (або КОН) – 10кг а все інше – вода. При температурах більше 120С реагент додається в суміші з хроматами 0,01-0,03% (на суху речовину).

Для регулювання фільтрації соленасичених розчинів на основі хлористого магнію застосовуються тільки високов’язкі марки КМЦ в суміші з крохмалем ОЕЦ з крохмалем або суміші КМЦ крохмалю і КССБ в співвідношенні 112. Регулювання структурно-механічних властивостей здійснюються вводом гідратованого глинопорошку або росолу. В якості допоміжних структуроутворювачів в таких розчинах можуть бути використані азбест і окислений петролатум.

Для покращення фільтраційних структурно-механічних і змащуючих властивостей всіх рецептур соленасичених розчинів вміст нафти підтримується в межах 8-12%. Домішки нафти допомагають зменшити розчинність солей NaCl і KCl у гірських породах.

21.5 Перевід в інші типи розчину

Перевід соленасиченого розчину на будь-який інший можливий шляхом заміни.