- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
21.4 Регулювання властивостей розчину
Регулювання властивостей нестабілізованого соленасиченого бурового розчину проводиться наступним чином. Для зниження в’язкості та СНЗ розчин розбавляється водою або росолом. Для підвищення цих параметрів розчину використовують домішки 5-7% Т-66 солестійку глину попередньо гідратовану в прісній воді. Сухий бентоніт вводять в розчин цілеспрямовано тому що в солоній воді він слабо гідратує. Для підвищення структурних властивостей розчин можна обробляти ВЛР (10-30 кг/м3) ще додають СМАД (5-10 кг/м3) або бітумний концентрат (5-10 кг/м3).
Для забезпечення стабільності розчину вміст нафти в розчині не повинен бути менше 10%. У випадку вспінювання в розчин необхідно додавати піногасники.
Стабілізований соленасичений NaCl розчин обробляється залежно від компонентного складу. Для підтримання фільтрації на потрібному рівні розчин обробляється полімерними реагентами. При обробці розчину карбоксиметилцилюлозою її краще вводити в сухому вигляді. При цьому ефект зниження фільтрації вищий і не міняються структурно-механічні властивості. Акрилові полімери (гипан метас М-14 ВВ) вводяться в розчин разом з кальцинованою содою (0,3-1% Na2CO3 поліфосфату Na2SO4 і 0,3-0,5% акрилатів на суху речовину). Для одержання структурно-реологічних властивостей розчину акрилати застосовуються в суміші з КМЦ в співвідношенні 11. При рН розчину 9,0-9,5 метас і М-14 вводяться в сухому вигляді. При менших значеннях рН розчин підлужується. Якщо небажано підвищення в’язкості розчину для зниження фільтрації акрилові полімери додаються у вигляді рідких реагентів. На 1 м3 рідкого акрилового реагента береться 80 кг М-14В або метасу 28 кг NaOH (KOH) а інше вода. Оксиетилцелюлоза в сухому вигляді для обробки розчину не застосовується так як час її повного розчинення складає 20-24 години.
При використанні крохмального реагента порядок дії аналогічний при обробці розчині КМЦ. Разова обробка розчину комплексом крохмаль+КССБ складає 3-5% в який входять 8-10% розчину крохмалю і 25-30% розчину КССБ в співвідношенні 11. При комбінованій обробці ОЕЦ і крохмалем вони вводяться одночасно в співвідношенні 11 у вигляді 8-10% водного розчину (сумарно).
Регулювання структурно-механічних властивостей соленасичених стабілізованих можливе деякими шляхами. Підвищення в’язкості і структурних властивостей здійснюється вводом попередньо гідратованого глинопорошку приготовленого з використанням ВЛР (або без нього) і стабілізованого захисним реагентом.Структурні властивості можна регулювати так само як і у нестабілізованого розчину. Зменшення в’язкості і СНЗ проводиться вводом води росолу 2-4% водним розчином КМЦ в кількості 0,2-0,3% (на суху речовину) водним розчином ОЕЦ такої ж концентрації або комбінації ОЕЦ+ крохмаль (0,35% водний розчин ОЕЦ і 2% водний розчин крохмалю). Зменшення в’язкості можна здійснювати і вводом 5-10% воднолужного розчину лігносульфонатного розріджувача. На 1 м3 5%-ного розчину такого реагенту використовують
50 кг ФХЛС каустичної соди (або КОН) – 10кг а все інше – вода. При температурах більше 120С реагент додається в суміші з хроматами 0,01-0,03% (на суху речовину).
Для регулювання фільтрації соленасичених розчинів на основі хлористого магнію застосовуються тільки високов’язкі марки КМЦ в суміші з крохмалем ОЕЦ з крохмалем або суміші КМЦ крохмалю і КССБ в співвідношенні 112. Регулювання структурно-механічних властивостей здійснюються вводом гідратованого глинопорошку або росолу. В якості допоміжних структуроутворювачів в таких розчинах можуть бути використані азбест і окислений петролатум.
Для покращення фільтраційних структурно-механічних і змащуючих властивостей всіх рецептур соленасичених розчинів вміст нафти підтримується в межах 8-12%. Домішки нафти допомагають зменшити розчинність солей NaCl і KCl у гірських породах.
21.5 Перевід в інші типи розчину
Перевід соленасиченого розчину на будь-який інший можливий шляхом заміни.
