- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
У випадку відсутності товарного рідкого скла приготування силікатного розчину здійснюється в дві стадії.
На першій підготовчій стадії готують рідке скло з гранулята силікат-глиби безпосередньо на буровій. Для цього в глиномішалку МГ-2-4 з парообігрівом встановлену на ємкість об’ємом 8-10 м3 заливають приблизно 05 м3 води і нагрівають до 80-90С.
Включають трансмісію і загружають рівномірно 1000-1200кг гранулята силікат-глиби. Пару подають постійно щоб підтримувати температуру в глиномішалці 85-90С. Внаслідок конденсації пару в глиномішалці поступово збільшується рівень рідини надлишок якої самостійно витікає в ємкість з патрубка привареного приблизно на рівні валів. По мірі розчинення силікатної глини додають нові порції гранулята а розчин рідкого скла накопичується в ємкості. Через 4-6 годин з початку приготування скла а потім через кожні 2 години з ємкості відбирають пробу рідкого скла і визначають густину концентрацію основної речовини. Параметри рідкого скла готового для обробки бурового розчину повинні бути в наступних межах густина – 1280-1350 кг/м3 модуль SiO2Na2O =2226 концентрація основної речовини – 30-36%.
На другій стадії готують безпосередньо силікатний розчин. Для цього глинисту суспензію обробляють УЩР в кількості 30-50 кг/м3 і 5%-ним водяним розчином КМЦ в кількості 100-200 л/м3. Після вирівнювання параметрів розчину протягом 2-3 циклів циркуляції проводять обробку розчину рідким склом в кількості 50-100 л/м3 (20-40кг/м3 Na2SiO3) яку здійснюють протягом 3-4 циклів циркуляції. При цьму слід мати на увазі переобробка силікатного розчину рідким склом веде до ускладнень при регулюванні йог властивостей оскільки ефективність реагентів-розріджувачів в цьому випадку різко знижується зростає тіксотропія та збільшується фільтрація.
У випадку приготування рецептур силікатних розчинів які містять КМЦ поліакриламід розчин після вводу рідкого скла обробляється 1%-ним водним розчином ПАА (25% гідролізу) в кількості 200 л/м3 і вирівнюють показники розчину протягом 2-3 циклів ципкуляції..
У випадку приготування малосилікатно- соляного бурового розчину після вводу рідкого скла додають NaCl до 20%.
При наявності товарного рідкого скла (густина 1440-1500 кг/м3 модуль -26-32 вміст основної речовини не менше 40%) приготування силікатних розчинів здійснюється без першої і попередньої стадії.
Силікатний розчин може бути приготовлений і на основі розчинів які застосовувались при бурінні вищезалягаючих інтервалів. Для цього необхідно провести наступні підготовчі роботи
1. Промити свердловину на максимально можливій продуктивності бурових насосів і забезпечити за допомогою очисних засобів ретельну очистку свердловини та промивальної рідини від вибуреної породи.
2. Очистити прийомні ємкості і жолобну систему від вибуреної породи та шламу.
3. Провести контрольний аналіз параметрів бурового розчину. Зменшити величину умовної в’язкості до 22-25 с а концентрацію твердої фази до 12-15% шляхом розведення бурового розчину прісною водою.
4. Зменшити до мінімума концентрацію лугу в буровому розчині шляхом часткової заміни розчину свіжоприготовленим а також добавками сухого бентонітового порошку. Завершити обробку розчину лужними реагентами.
Після проведення підготовчих робіт розчин повинен мати водовіддачу не більше 10 см3 а умовну в’язкість не більше 30-35с.
Рідке скло вводять в циркуляційну систему зі швидкістю 70-80л/год що дозволяє запобігти загущення бурового розчину обумовлене коагулюючою дією іонів SiO32- (Si2O52-) на дисперсну фазу.
Першопочатковий вміст рідкого скла складає 100-120 кг/м3 а наступні 50-70 кг/м3 в залежності від концентрації силіката натрію в фільтраті бурового розчину. Для стабілізації параметрів бурового розчину одночасно з вводом рідкого скла додають реагент-стабілізатор (КМЦ) у вигляді 5%-ного розчину. На первинну обробку витрата КМЦ складає не менше 10-15 кг/м3 а наступний вміст складає 57 кг/м3 . При відсутності у породах, які розбурюються солей кальцію ефективність застосування розчину знижується. Для обробки також застосовують ВЛР гіпан ПАА та ін.
Тіксотропія силікатних розчинів регулюється в широких межах черговістю вводу силікату натрію і КМЦ. Силіката натрію викликає ріст тіксотропії а КМЦ- її зниження. Тому обробка малосилікатних розчинів може проводитись з різною послідовністю введенням КМЦ і силікату натрію.