4. Контроль властивостей у процесі буріння

Для зниження структурно механічних показників розчин обробляють лігносульфонатами або разом із хроматами ( при температурі більше 80⁰С ) Кільк5ість водного розчину розріджувача залежить від вихідної в’язкості і не перевищує 30-50 л/м³ ( 10% -го розчину) . Найлегше структурно-механічні властивості регулюються додаванням в невеликій кількості 5%-ного окзилу при співвідношенні КОН 1:0,1 до 1: 0,3 в залежності від величини водневого показника рН розчину . Можна використовувати з цією метою і ФХЛС ( 1: 0,3; 1: 0,4) хоч і при цьому отримують гірші результати і відбувається вспінення розчину. Фільтрація підтримується в заданих межах , при її підвищенні в розчин додають 2-3 кг/м³полімерного реагента ( в перерахунку на суху речовину ) або 0,5-1% КССБ + 0,1-0,2 % КМЦ .Мінералізацію фільтрату контролюють методом висушування або по щільності фільтрату. Кількість КСl у фільтраті хлор-калієвого розчину підтримується в межах 30-70 г/л . При недостатній мінералізації або зниженні вмісту калію в розчин вводять 2-5 кг/м³ КСl . Якщо в процесі буріння в’язкість важко регулювати додаванням розріджувача ( при бурінні вологих , легко диспергуючих глин з використанням розчинів високої густини ) , то в розчин додають 3-5 кг/м³ вапнякового молока густиною 1,10-1,20 г/см³ . 1-2 кг/м³ гіпсу або 1-2 кг/м³ алюмокалієвих квасців , тобто переводять їх в гіпсо-вапнякові або алюмо-калієві розчини .

Для підтримання рН на рівні 8,5-10 періодично додають 0,1-0,15 % КОН . При відсутності КОН можна використовувати К₂СО₃ в суміші з вапном в співвідношенні 1:1 .

У випадку різкого зниження в’язкості і статичного напруження зсуву внаслідок попадання води або додавання перебільшеної дози КМЦ в розчин вводять попередньо гідратований бентоніт . При додаванні в сухого бентоніту в’язкість і СНЗ підвищуються тільки через 24-48 год перемішування внаслідок інгібуючої дії іонів калію .

Регулювання властивостей гуманно-калієвого розчину може здійснюватись як послідовним і окремим вводом реагентів так і сумісним. Для послідовного – готується комплексний реагент , який містить 50 кг- УЩР , 10 кг КОН , 10 кг вапна , 50 кг КССБ , 50 кг КСl і 1м³ води . Реагенти вводяться у воду з вказаною послідовністю .

При підвищенні умовної в’язкості і СНЗ вводиться 1-3 % комплексного реагента . При підвищенні фільтрації в розчин вводиться 1-2% УЩР , 0,05-0,1% КССБ.

18.5 Перехід до інших типів розчинів

Перехід хлор-калієвих розчинів в інші типи розчинів приводиться в таблиці 20

18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції

Хлор-калієві розчини являються найбільш доцільними для вскриття колекторських горизонтів з величиною проникності від 0,05мкм² до 0,3 мкм², так як фільтрат розчину забезпечує зниження гідратації глин каркасу або базису колектора і не утворює осаду при змішуванні з пластовою водою. Коефіцієнт відновлення проникності для заглинизованих гранулярних колекторів з проникністю 0,03 мкм³складає 0,95 . Зона проникнення фільтрату калієвих розчинів залежить від величини перепаду тиску в системі свердловина - пласт і реагентів –стабілізаторів. Проте при однакових умовах вона значно більша , ніж у розчинів, оброблених хлористим натрієм .З цим пов’язана складність інтерпретації геофізичних даних при використанні хлор-калієвих розчинів.

Хлористий калій , як і більшість неорганічних електролітів , знижує термін прихвату тампонажних розчинів . Такий вплив хлористого калію спостерігається в інтервалі концентрації від 1 до 8% . При подальшому підвищенні концентрації електроліту відбувається збільшення термінів прихвату цементів .В цьому ж інтервалі відбувається збільшення в’язкості тампонажного розчину і щільність каменю . З сказаного вище випливає , що в зоні змішування хлор-калієвого бурового розчину і тампонажного розчину терміни прихвату знижуються , а в’язкість суміші підвищується . Якщо хлор-калієвий розчин оброблений акриловими полімерами ( гіпан, метас, М-14) , то сильне згущення суміші може спостерігатися при змішуванні з тампонажними цементами , обробленими КМЦ або гіпаном . При іншій обробці тампонажного розчину підвищеного згущення не спостерігається .

Таблиця 18.2 – Правила переходу з хлор-калієвого на інші типи розчинів

Розчин , на який переходиться	Технологія переходу
	Попередня підготовка	Обробка розчину
1 Мінералізований , соленасичений	2	3 Додається сіль (240-260 кг/м3) , паралельно вводиться 5-10кг/м3( в перерахунку на суху речовину ) реагента –понижувача фільтрації ( КМЦ, М-14, метас, крохмаль) у вигляді 5-10% -ного розчину або в сухому вигляді і лігносульфонатний реагент ( ФХЛС, КССБ) 10%-ної концентрації з рН=9 кількістю 50-100 л/м3 при Т>1200С , 0,01-0,03% хром піка. Припинення додавання КСl і продовження буріння з обробкою гуманним реагентом .
Лігносульфонатний		Припинення додавання КСl і і продовження буріння з обробкою лігносульфонатами
Гіпсо-калієвий , Альмо-калієвий	Припинити обробку розчину акриловим полімером , УЩР та іншими реагентами , які зв’язують іони кальцію за 100-150 м до інтервалу переходу	Обробка розчину гіпсом 10-15 кг/м3 і стабілізація полімерними реагентами КМЦ , крохмаль5-10 % -ними розчинами кількістю 3-5 л/м3або сумішшю КМЦ+ КССБ у співвідношенні 1:10_1:5. Обробка розчину алюмокалієвими квасцями 1-5 кг/м3
1 Малосилікатно-солевий	2 Зменшити вміст глини до 10-15% , знизити в’язкість до 25-30 с ,обробити розчин кальцитованою содою до одержання концентрації іонів кальцію 50мг/л	3 Ввести рідке скло кількістю 2-5% від об’єму розчину за 2-3 цикли і обробити розчин 25% -ним розчином розріджувача КССБ або ФХЛС з рН=8,5-9
Вапняковий і гіпсо-вапняковий	Припиненя обробку розчину кальцій звязуючими реагентами і КСl	Обробити розчин лігносульфонатними розріджувачами з рН=9 , ввести вапнякове молоко0,2-0,35 % ( на суху речовину) або БКИ. При переводі в гіпсо –вапняковий –додатково ввести гіпс 1-2%