- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
16.3 Технологія приготування
Для отримання хлоркальцієвого розчину глинисту суспензію готують на прісній воді яку оброблюють КМЦ і КССБ. Одночасно з КССб в розчин додають піногасник. Після отримання оптимальних показників ( УВ=2530с Q1=1224 дПа Q10= 3060 дПа Ф=34 см3) розчин оброблюють хлористим кальцієм і вапном та визначають вміст кальцію у фільтраті.
Для приготування хлоркальцієвого розчину можна використовувати розчин промивання яким розбурювали вищезалягаючі відклади прісний оброблений УЩР вапняковий гіпсовий та ін. Можливість переходу з простого розчину обробленого ВЛР на хлоркальцієвий залежить від концентрації у вихідному розчині гуматів натрію. При високому вмісті гуматів домішки CaCl2 можуть викликати різке загущення системи. Для запобігання цього необхідно розчин попередньо обробити 5%-ним водним розчином лігносульфонатного реагенту ( ФХЛС ССБ ) нейтралізованого домішкою каустичної соди до рН=9. Витрата реагенту на первинну обробку складає 30-50 л/м3. Після цього необхідно ввести 5-10кг/м3 КМЦ або крохмалю 10-20 кг/м3 КССБ -24 2-5 л/м3 піногасника 1-3 л/м3 вапнистого молока густиною 1100-1120 кг/см3 а потім у два-три цикли добавити 10-15 кг/м3 хлористого кальцію. Вапно додається для підтримання рН розчину.
Домішки хлористого кальцію і вапна є причиною загущення розчину інтенсивність якого залежить від якості підготовки вихідного розчину. При правильному підборі вихідної рецептури тривалість загущення не перевищує 1-2 цикли циркуляції. В ряді випадків хлористий кальцій і вапно можна вводити поетапно протягом 2-3 довбання щоб процес приготування не заважав поглибленню свердловини. Найбільш просто перевід здійснюється при малому вмісті твердої фази.(10-15% - для тонкодисперсних глин).
Ввід каустичної соди (NaOH) для підтримання рН розчину в межах 9-11 небажаний оскільки відбувається утворення гідрооксиду кальцію з вилученням іонів кальцію з фільтрату а також підвищуються структурно-механічні і фільтраційні властивості розчину.
Підвищений вміст хлористого кальцію в розчині не бажано за трьома причинами. По-перше найбільший ущільнюючий ефект проявляється при концентрації іонів кальцію в межах до 3500 мг/л і її підвищення більшого ефекту не дає; по-друге збільшення вмісту іонів кальцію підвищує вимоги до реагентів-понижувачам фільтрації по-третє значно зростає електропровідність розчину що ускладнює інтерпретацію геофізичних досліджень.
Приготування хлоркальцієвого розчину з вапнистого і гіпсового розчинів не викликає труднощів, варто тільки обробити розчин полімерним реагентом і КССБ-4 а потім ввести хлористий кальцій. Концентрація катіонів кальцію у фільтраті підтримується в межах 3000-3500мг/л. При зниженні концентрації додають 3-5 кг/м3 CaCl2. Значення рН регулюється вводом вапнистого молока.
У випадку приготування хлоркальцієвого розчину, який містить акрилові полімери порядок дій такий же, як і для приготування з гуматних розчинів.
16.4 Регулювання властивостей розчину
При збільшенні фільтрації в хлоркальцієвий розчин вводять 35 кг/м3 КМЦ (крохмалю) або 1030 кг/м3 КССб-4. Для гасіння піни додають 5-10 л/м3 піногасника. Найбільш ефективний в таких системах противовспінювач “Триксан”. Розчинення досягається домішками водного розчину КССб (ФХСЛ) при необхідності у суміші з хромпіком (5-10 л/м3 10%-ної концентрації).
Регулювання концентрації іонів кальція в фільтраті хлоркальцієвого розчину досягається додаванням 01-03% водного розчину хлористого кальцію (на суху речовину). Значення рН розчину регулюється періодичним вводом вапна у вигляді 20-25% розчину в кількості 01-02% від об’єму розчину. Оптимальне значення рН 1012.
При розбурюванні цементних мостів в’язкість показник фільтрації і рН розчину підвищуються. Для їх зниження розчин оброблюють водним розчином КССБ-4. Інколи для зменшення фільтрації хлоркальцієвих розчинів забруднених великою кількістю цементу на ряду з обробкою КССБ застосовують соляну кислоту (2-4 кг/м3) яка нейтралізує надлишок вапна.
Враховувати несумісність хлоркальцієвих розчинів з деяким реагентом для обробки такого розчину не можна застосовувати кальциновану соду фосфати рідке скло УЩР акрилові полімери мастильну домішку СМАД-І сульфанол та ін. оскільки при взаємодії з катіонами кальцію вони дають нерозчинні сполуки.
У випадку обважнення хлоркальцієвих розчинів крейдою необхідно підтримувати рН розчину в межах 8510 тому що при більш високих значеннях показника значно погіршуються всі показники розчину а особливо фільтрація.
При повторних обробках особливо після довготривалого застосування розчину порядок введення компонентів практично не має значення.
