- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
Полімер-глинисті бурові розчини призначені для масового буріння експлуатаційних і розвідувальних свердловин в різних відкладах, які характеризуються високим вмістом глин, в тому числі (до 80 %) висококалоїдних і потенційно не стійких, так і в міцних стійких карбонатно-глинистих та інших породах, а також для випробовування продуктивних пластів.
Полімер-глинисті розчини на основі одного полімера, наприклад, КМЦ чи ПАА, метасу, М-14 чи НР-5 призначені для буріння в достатньо стійких, грубодисперсних, слабонабрякаючих породах. В цих розчинах полімери акрилового ряду виконують функцію стабілізаторів бурового розчину і флокуляції частинок вибуреної породи.
Гідрофібізуючі розчини на основі ГКР (10,11) і петросилу- 2М також є різновидністю полімерглинистих розчинів. Кремнійорганічні сполуки внаслідок своєї дифільності адсорбуються на глинистих мінералах, утворюючи гідрофобний бар'єр, який запобігає контакту глин з дисперсійним середовищем. Тому розчини, оброблені захисними реагентами і ГКР застосовуються для розбурювання висококалоїдних глинистих порід. Ці розчини попереджують диспергування порід, які розбурюються, і підвищення вмісту твердої і глинистої фази в розчині, також сприяють покращанню структурно-механічних властивостей, і як наслідок збільшенню механічної швидкості буріння і проходки на долото, а також ймовірність ускладнень.
Полімер-глинисті розчини на основі комплексних або полікомплексних реагентів, до складу яких входять два або більше полімери, із яких один володіє властивостями стабілізатора, інші – флокулянта, наприклад, НР-5 і ПАА або гіпан застосовуються для буріння в набрякаючих глинах і не стійких глинистих сланцях.
Термостійкість полімер-глинистих розчинів залежить від полімерів і коливається від 1200С при використанні поліакриламіду до 2000С при використанні акрилових полімерів (М-14, метас, гіпан, лакрис-20, метасол, НР-5).
Гідрофобізуючі розчини на основі кремнійорганічних рідин не стійкі до дії агресії багатовалентних катіонів (Са++, Мg++) внаслідок утворення не розчинних магній – кальцій – органосилікатів. Обмежений вміст катіонів кальцію у фільтраті розчину 200-300мг/л для розчинів, оброблених ГКЖ-10(11) і 300-400мг/л для розчинів з петросилом-2М.
15.2 Склад та властивості бурового розчину
До складу цих розчинів входять вода, глина, полімерні стабілізатори. Такод змащуючі домішки, флокулянти, розріджувачі, обважнювачі і гідрофобізуючі рідини.
В таблиці 14.1 наведені компоненти та показники властивостей розчину.
15.3 Технологія застосування бурового розчину
Гідрофобізуючий полімер-глинистий буровий розчин можна приготувати, як із вихідної глинистої суспензії, так і на природному глинистому розчині , отриманому при бурінні попереднього інтервалу.
При приготуванні розчину на основі карбоксиметилцелюлози і кремній органічної рідини попередньо готується глиниста суспензія необхідної в'язкості (25-30), а потім розчин обробляється 30%-ним водним розчином ГКЖ-10(11) кількістю 0,2-0,3% від об'єму розчину або 0,1-0,2% петросила-2М, а потім вводиться КМЦ у вигляді 3-5%ного водного розчину. Природний глинистий розчин , використаний на попередньому інтервалі, спочатку розчиняється технічною водою до густини не більше 1,20 г/см3 і в'язкості 25-30 с, а потім проводиться обробка вказаними реагентами. Приготування гідрофобізуючого розчину із вихідного гуматного, полімерного чи лігносульфонатного не вимагає додаткової підготовки: проводиться тільки зміна обробки на нові реагенти.
Таблиця 15.1- Склад і властивості полімер глинистих бурових розчинів
Склад розчину |
Вміст, кг/м3 |
Показники властивостей |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Умовна в’язкість , с |
Статичне напруження зсуву за 1 і 10 хв, дПа |
Фільтрація см3 |
Показник рН |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Глинопорошки ПБМА ПБМБ ПБВ ПБГ |
50-70 50-70 60-90 90-110 |
40-60 40-60 50-80 80-100 |
40-60 40-60 50-80 80-100 |
20-40 20-40 30-60 40-80 |
20-50 20-50 30-60 40-80 |
50-70 50-70 60-90 70-100
|
|
|
|
|
|
Стабілізатори КМЦ-600 М-14ВВ
Метас
Гипан
НР-5
ПАА ( ДК- Дрил 1-А) КССБ-2 ПЕО |
1-6
|
2,5-4,0 2,5-4,0
1-5 |
1-2
0,1-0,6
0,1-0,6 |
1,5-2,0 1,5-2,0 1,0-1,5 1,5-2,0 0,3-0,8
|
1,5-2,0 1,5-2,0 1,0-1,5 1,5-2,0 0,3-0,8 |
1-2
10-30
|
20-80 |
0-90 0-120 |
3-15 |
7-10,5 |
|
Розріджувачі НТФ
ГМФН, ТПФН |
0,2-0,3 |
0,1-0,5 |
|
0,1-0,3 |
0,1-0,3 |
0,1-0,2 0,3-0,4 |
|
|
|
|
|
Змащуючі добавки Нафта
СМАД Емультал
|
40-100 10-15 |
30-80
5-10 |
|
0,5-1,3 |
|
40-100 10-15 |
|
|
|
|
|
Кремній-органічні речовини ГКЖ-10(11) Петросил-2М |
5-6
3-4 |
|
1-8
0,5-3 |
|
|
4-6
2-3 |
|
|
|
|
|
Для приготування полімер-глинистого розчину на основі метасу або М-14ВВ можна застосовувати комплексні реагенти ГКЖ-10(11). В цьому випадку ГКЖ-10(11) замінює необхідну для гідролізу і розчинення полімерів луг, а також одночасно є гідрофобізуючою домішкою. Витрати матеріалів, враховуючи на товарні продукти, для приготування 1м3 комплексного реагенту складають: 50 кг метасу і 40л ГКЖ-10(11) (Петросил-2М-30л); 50кг М-14 і 80 л ГКЖ-10(11) (Петросил-2м-30л)
Полімер-глинистий розчин на основі НР-5 (нітронний реагент) готують, використовуючи реагент НР-5 або комплексний реагент НР-5 + ГКЖ-10(11)
Реагент НР-5 готують із таких компонентів: вода, сода каустична ( їдкий натрій) і відходи волокна нітрон.
Можливе приготування двох марок НР: НР 3/5 І 7/10. Сировиною для отримання НР є відходи виробництва волокна нітрону і відходи його переробки підприємствами легкої промисловості.
Для приготування не використовується таке обладнання: металічна ємність об’ємом 8-10 м3 з нагрівачами, через які проходить пара від парової установки. Для регулювання температури і рівня рідини установлені термометр і водомірне скло.
При гідролізі виділяється аміак, який через витяжку виходить в атмосферу.
