- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
В процесі цементування свердловини відбувається змішування бурових і тампонажних розчинів. При цьому залежно від обробки розчинів можливе загущення суміші і ускладнення процесу цементування. Якщо буровий розчин оброблений тільки лігносульфонатами, то:
– при змішуванні з цементним розчином, обробленим КМЦ, гіпаном, ССБ, КССБ або ВКК, відбувається незначне загущення суміші;
– при змішуванні з шлаковим розчином, обробленим гіпаном або КМЦ, відбувається незначне загущення суміші, а при обробці ССБ, КССБ або ВКК такого згущення не спостерігається.
Якщо буровий розчин оброблений комплексним реагентом (лігносульфонат + УЩР), то:
– при змішуванні з цементним розчином, який оброблений гіпаном або КМЦ, може спостерігатися незначне загущення суміші;
– при змішуванні з цементним розчином, який оброблений ССБ, КССБ або ВКК загущення суміші не спостерігається;
– при змішуванні з шлаковим розчином, який оброблений гіпаном або КМЦ, спостерігається сильне загущення суміші, тому потрібно вводити буферні рідини;
– при змішуванні з шлаковим розчином, який оброблений ССБ, КССБ або ВКК, загущення суміші не спостерігається.
Якщо буровий розчин оброблений комплексним реагентом (лігносульфонати + акрилові полімери або КМЦ), то:
– при змішуванні з цементним розчином, який оброблений КМЦ або гіпаном спостерігається сильне загущення суміші;
– при змішуванні з цементним розчином, який оброблений КССБ і ВКК відбувається нормальне згущення суміші;
– при змішуванні з шлаковим розчином, обробленим КМЦ загущення – середнє, а гіпаном – сильне;
– при змішуванні з шлаковим розчином, обробленим ССБ, КССБ або ВКК загущення не значне.
Лігносульфонатні розчини не спричиняють серйозного впливу на відновлення проникності гранулярних порід – колекторів. Коефіцієнт відновлення проникності для глинистих колекторів з проникністю 30 мкм2 становить0,91.
14.5 Перевід в інші типи розчинів
Перевід лігносульфонатних і хромлігносульфонатних розчинів в інші типи розчинів приведені в таблиці 14.2
Таблиця 14.2 – Правила переходу лігносульфонатного і хромлігносульфонатного розчинів до інші типи розчинів.
Розчин , на який відбувається перехід 1 |
Технологія переходу |
|
Попередня підготовка розчину |
Обробка розчину |
|
2 |
3 |
|
Мінералізований (соленасичений) |
Розчин обробляється кальцинованою содою кількістю 10-20 кг/м3 |
В розчин вводиться глиниста
суспензія до 100-120 кг/м3.
Вводиться понижувач фільтрації (КМЦ,
М-14, метас, крохмаль) 10-15 кг/м3
( на суху речовину) у вигляді 10-15%-ного
розчину або в сухому вигляді. Для
зниження в'язкості додається 50-100л /м3
лігносульфонатного реагента (ФХЛС,
КССБ) – 10%-ної концентрації з рН =9. При
температурі
|
Гуматний і полімер-глинистий |
В розчин додається кальцинована сода кількістю 1-2 кг/м3 |
В розчин додається 30-50 кг/м3сухого УЩР. На повторні обробки потрібно 3-5 кг/м3 УЩР. Для регулювання фільтрації додають поліакрилати. При температурах вище 1000С для попередження загущення розчин обробляється УЩР разом з хроматами, які становлять 0,5-1,0 кг/м3. |
1
Хлор-калієвий |
2
Знижують в'язкість вихідного розчину до 25с з додаванням водного розчину лігносульфонатного реагенту 10%-ної концентрації (ССБ, ФХЛС з рН=9 кількістю 30-50л/м3 |
3
Вводять полімерний реагент (КМЦ, М-14, метас) у вигляді 10%-ного розчину кількістю 50-100 л/м3. Знижують в'язкість після додавання полімеру до 25-30с з додаванням 10-30л/м3 лігносульфонатів10%-ної концентрації, а через 2 цикли додають 30-50кг/м3 хлористого кальцію і 1-3 кг/м3 КОН. При необхідності додають піногасник |
Хлор-кальцієвий |
Зниження вмісту твердої фази в розчині (для грубодисперсних глин до 30%, для висококалоїдальних до 10%). Розведення розчину проводиться 5%-ним розчином лігносульфонатного реагенту (ССБ, ФХЛС) з рН=9 кількістю 30-50л/м3 до умовної в'язкості 25-30с |
Обробка крохмалем (КМЦ) кількістю 5-10 кг/м3 або КССБ – 10-20 кг/м3 ( в перерахунку на суху речовину) і 2-5 л піногасника. Потім додається 1-3 л/м3 вапнякового молока густиною 1,10-1,12 г/м3, а потім за 2-3 цикли циркуляції вводиться 20-30кг/м3 хлористого кальцію. |
Вапнистий |
Зниження вмісту твердої фази в розчині (для грубодисперсних глин до 30%, для висококалоїдних до 10%) і умовної в'язкості до 25-30с шляхом розведення 10%-ним водним розчином лігносульфонатного реагента (ФХЛС, ССБ) з рН =9 кількістю 20-25л/м3 |
Після добавлення в розчин протягом 2 циклів додається 0,5-1,0% вапна разом з водним розчином лігносульфонатного реагента, який добавляється кількістю 20-30л/м3. Для зниження фільтрації додається 0,1-00,3% КМЦ або 1-3 % КССБ |
Гіпсо-вапнистий |
Попереднє розрідження розчину до умовної в'язкості 25-30с з додаванням 50-100 л /м3 10%-ного розчину ФХЛС з рН =9 |
Вводиться 5-10 кг/м3 гіпсу, потім протягом 2-3 циклів лігносульфонатний реагент 5-10%-ної концентрації кількістю 5-10 л /м3, Після чого додається вапно 2-3 кг/м3 і КМЦ кількістю 3-5 кг/м3, якщо необхідно знизити фільтрацію |

120 разом з 0,01-0,03 5 хроматів). Потім
додається сіль240-260 кг/м3
і паралельно обважнювач. Додається
нафта до вмісту її в розчині 80-100л/м3